Заявка на транзит російського газу через Україну зросла на 7%

У Чернівцях двоє керівників комунальних підприємств, що перебувають під контролем міської ради, опинилися в центрі уваги правоохоронних органів через підозру у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства підпорядковані Чернівецькій міській раді, яку очолює міський голова Роман Клічук.

За даними аналітиків громадського сектору та інформацією з відкритих джерел, посадовці могли використовувати своє службове становище для отримання особистих або корпоративних вигод, що потягло за собою ризики корупційного впливу на роботу комунальних підприємств. Справу активно розслідують правоохоронці, а фахівці наголошують на важливості встановлення прозорих процедур у сфері управління бюджетними коштами та публічними ресурсами.

На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, нині стало одним із реальних й ефективних шарів протиповітряної оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі посилили здатність протидіяти масованим атакам ударних безпілотників. Ініціатива виникла з простого прагнення — економії фінансових ресурсів та зменшення залежності від дорогих ракетних засобів ППО, особливо в умовах, коли традиційні системи почали відчувати дефіцит боєприпасів під час хвиль атак дронів-камікадзе.

Конструкції перехоплювачів дуже різняться: зустрічаються маневровані планери з покращеною аеродинамікою, мультикоптери з посиленими двигунами для зростання маневреності, а також модифікації з бойовими частинами або контактними механізмами для фізичного знищення противника. Багато розробок народилися в малих цехах і волонтерських майстернях — інженери та аматори адаптували доступні компоненти, електроніку й матеріали, щоб створити максимально прості, надійні та дешеві апарати. Така гнучкість дозволяє швидко масштабувати виробництво і підлаштовуватися під тактичні потреби фронту.

Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

16 лютого посідає особливе місце в календарі України. У цей день співпадають кілька значущих подій, що мають як державне, так і професійне значення для громадян. Поєднання національних свят та професійних відзначень робить цю дату символом єдності, відповідальності та історичної пам’яті.

Щороку саме 16 лютого українці вшановують тих, хто своєю працею, відданістю та мужністю формує сучасну державу. Це день, коли держава звертає увагу на важливість професійної відповідальності та громадянського обов’язку, а суспільство має можливість оцінити внесок окремих людей і колективів у розвиток країни.

Також 16 лютого в Україні вшановують військових журналістів. Професійне свято було встановлене, щоб віддати належне працівникам медіа, які працюють у зоні бойових дій. Ризикуючи життям, вони документують події на фронті, фіксують воєнні злочини та доносять правду про війну світовій спільноті.

На міжнародному рівні сьогодні відзначають Всесвітній день логістики. Це нагода привітати фахівців, які забезпечують безперервність поставок товарів і роботу бізнесу. Крім того, у світі згадують про День інновацій, День здорового способу життя, День опіки над прийомними дітьми та День мигдалю — тематичні дати, що звертають увагу на розвиток суспільства та відповідальність перед майбутніми поколіннями.

За церковним календарем за новим стилем 16 лютого вшановують святого Памфіла Пресвітера та інших мучеників, які постраждали за християнську віру в період переслідувань. У старому стилі цього дня згадували праведного Симеона Богоприємця та Анну Пророчицю. Віряни звертаються з молитвами про зцілення, подолання тривог і допомогу в складних життєвих обставинах.

Окреме місце в народній традиції займає початок Масляної. У 2026 році саме 16 лютого стартує масляний тиждень, який передує Великому посту. Традиційно в цей період готують страви з молочних продуктів. В українській традиції особливо популярними були вареники з сиром, щедро заправлені сметаною. Масляна поєднувала обрядові звичаї, частування та підготовку до весни.

Із датою пов’язані й народні прикмети. Вважалося, що якщо потепління настає цього дня — воно буде короткочасним, а морози повернуться. Ясне небо обіцяє похолодання, а налипання снігу на гілках дерев — щедрий врожай улітку. Танення бурульок і криги на річках сприймали як провісник ранньої весни.

Також існували певні заборони. За народними віруваннями, цього дня не радили сваритися, вживати алкоголь чи приходити в гості з порожніми руками. Невдалим вважався і день для рукоділля — вірили, що зроблені речі можуть вийти неякісними.

Таким чином, 16 лютого поєднує в собі сучасні державні символи єдності, професійну повагу до журналістів, церковну пам’ять та народні традиції. Ця дата нагадує, що українська культура і сучасна історія переплітаються, формуючи спільний простір цінностей і відповідальності.