Субота, 21 Березня, 2026

Землетрус у Хмельницькій області: підземні поштовхи зафіксовано сьогодні вранці

Важливі новини

Безбар’єрність на папері: як капремонт медзакладу в Києві перетворився на дороговартісний проєкт із сумнівною ефективністю

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

СБУ викрила поліцейського, який вимагав гроші та інтим у заявниці

У Дніпрі колишнього поліцейського засудили за вимагання грошей та інтимних послуг у жінки, яка неодноразово зверталася до правоохоронців зі скаргами на домашнє насильство. Як повідомляє «Судовий репортер», Чечелівський районний суд міста Дніпра визнав колишнього начальника сектору превенції відділу поліції №3 винним у зловживанні впливом. Жінка скаржилася на насильство з боку колишнього чоловіка, проте її заяви […]

Гепатитом А у Києві захворіли вже 65 людей, серед них — 31 дитина

У мікрорайоні Відрадний, що в Солом’янському районі Києва, зафіксовано спалах гепатиту А — вірусної інфекції з фекально-оральним механізмом передачі. Як повідомила під час брифінгу заступниця гендиректора Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Гунченко, на цей момент хворобу виявили у 65 людей, з них 31 — діти. Наразі джерело зараження не встановлено. Фахівці […]

Ексначальниці відділу «Київміськсвітла» оголосили підозру через переплату 14,5 млн грн на ліхтарях

У Києві колишній начальниці відділу КП «Київміськсвітло» повідомили про підозру у службовій недбалості, що, за даними слідства, коштувала місту майже 14,5 млн грн. Процесуальне керівництво здійснює Київська міська прокуратура. За офіційною інформацією, посадовиця була зобов’язана перед закупівлями провести повноцінний моніторинг ринку й визначити середньоринкові ціни на вуличні ліхтарі. Саме на основі такого аналізу формуються очікувана […]

З 13 серпня в Україні суттєво потеплішає та стане сонячно

В Україні з середи, 13 серпня, очікується поступове підвищення температури та суха погода. Як повідомляють синоптики, потепління торкнеться всіх регіонів, особливо заходу та півдня. На заході вдень прогнозують +25°…+27°, а на півдні місцями температура сягатиме +30° і вище. Опадів не передбачається — лише невелика хмарність, а в західних та південних областях буде ясно й безхмарно. […]

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

Останні новини