10 ознак, що ваша кішка вам повністю довіряє

Збройні сили України заявляють про збиття 13 російських військових літаків протягом двох тижнів, що представляє значне зростання порівняно з попередніми періодами конфлікту. У середині січня стало відомо, що українські Повітряні сили збили російський літак дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) А-50 та летючий командний пункт Іл-22. Проте, кількість збитих літаків РФ стрімко зросла в лютому. Загалом з 17 по 29 лютого українські військові, за даними командування ЗСУ, збили 13 літаків РФ, включаючи бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35. Це зростання кількості збитих літаків РФ припадає на фоні значних затримок у постачанні західних боєприпасів, включаючи ракети для комплексів протиповітряної оборони (ППО). Такі дані публікуються Києвом, проте керівництво РФ в більшості випадків не визнавало ці втрати.

Високий рівень активності українських Повітряних сил в збиванні російських літаків за останні два тижні привертає увагу військових аналітиків, які вважають, що це може бути наслідком використання Україною ракет "земля-повітря" в рамках американського комплексу PATRIOT. Згідно з повідомленням американського видання Forbes, окрім PATRIOT, українці також можуть використовувати норвезькі зенітно-ракетні комплекси NASAMS. Варто зазначити, що джерело Військово-повітряних сил України в Головному управлінні розвідки вказує на те, що російський А-50 над Росією було збито переробленим радянським комплексом С-200.

Збільшення кількості збитих літаків РФ свідчить про більшу агресивність України, яка ризикує використовувати пускові установки PATRIOT поблизу лінії фронту для завдання шкоди російським літакам, за словами ВВС Джастіна Бронка, старшого наукового співробітника Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI). Збільшення кількості збитих літаків також може бути пов'язане з їхнім розміщенням ближче до лінії фронту в Україні, де Росія активно використовує бомбардувальники Су-34 для атак на населені пункти та інфраструктуру.

Відповідно до речника Повітряних сил України Юрія Ігната, хоча він не підтвердив прямо використання PATRIOT та NASAMS для збивання літаків, але і не заперечив цього. Він зауважив, що Україна має інструменти, які здатні діставати російські літаки на великих відстанях. Варто відзначити, що західні системи ППО, такі як PATRIOT і NASAMS, зазвичай використовуються для захисту великих міст і стратегічних об'єктів всередині держави, але вони можуть бути переміщені на різні напрямки.

Успішне збивання російських літаків дозволило відтіснити їх від лінії фронту та зменшити інтенсивність авіаційних атак. Ці новітні розробки можуть відігравати важливу роль у стратегічному вимірі української оборони.

• Українські Повітряні сили активно використовують американські та норвезькі зенітно-ракетні комплекси, такі як PATRIOT і NASAMS, для збивання російських літаків над територією України.

• Збільшення кількості збитих російських літаків свідчить про більшу агресивність та ефективність українських військ у повітряному бою.

• Використання PATRIOT і NASAMS навколо лінії фронту вказує на стратегічну важливість цих систем для захисту України від російської авіації.

• Успішне збивання російських літаків сприяло відтісненню їх від лінії фронту та зменшенню загрози для мирного населення.

• Необхідно відзначити важливу роль PATRIOT і NASAMS у стратегічному вимірі української оборони та їхню здатність забезпечувати безпеку країни від повітряних загроз.

Завдяки надзвичайній ретельності та увазі до деталей адміністрації приміщення Національної опери та драматичного театру ім. Івана Франка, воно залишається неушкодженим навіть у складних енергетичних умовах, що виникають у столиці. Незважаючи на важкість ситуації з електропостачанням, керівництво театру підтверджує, що мистецтво і культура є важливими для суспільства, тому вони зроблять усе можливе, щоб забезпечити незалежність від зовнішніх факторів та продовжувати виконувати своє благородне покликання. Це не просто забезпечення електричної енергії, але й демонстрація витонченості у мистецтві та стійкості в умовах випробувань.

Як пояснюють опитані нашим виданням експерти, причиною може бути той факт, що Національна опера підключена до приміщень СБУ, а театр ім. Івана Франка до приміщень Офісу Президента.

Разом з тим, за повідомленням наших джерел, причина також може бути в тому, що жорсткі відключення у столиці являються “картинкою” для відвідувачів саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15 червня. Як повідомляють наші джерела, близькі до організаторів саміту, “столиця у темряві” має показати наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури України як соціальну катастрофу та злочин РФ проти мирного населення.

На підтримку цієї версії, також офіційна заява Міністерства енергетики України, відповідно до якої, стаття Financial Times під назвою “Росія знищила більше половини енергетики України” “має ознаки інформаційно-психологічної операції (ІПСО), носить маніпулятивний характер та просуває наративи ворога”.

Таким чином, Міністерство енергетики України своєю офіційною заявою спростовує значні пошкодження енергосистеми України, та критичну необхідність у жорстких віялових відключеннях у столиці.

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.