12 книг для затишних осінніх вечорів: що варто прочитати цієї осені

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

У цьому тижні політичні кола та ЗМІ в Україні активно пророкують значні зміни у кадровому складі, як у владному апараті, так і в Офісі генерального прокурора. За інформацією, отриманою від джерел прямо в Офісі генерального прокурора, очікується відставка самого генпрокурора, Андрія Костіна. Згідно з цими джерелами, головною причиною його відставки стали скандали, пов'язані з його частим перебуванням за кордоном, переважно в США, де мешкає його родина.

Парламентарі раніше зазначали, що генпрокурор витрачає багато часу на закордонні відрядження, що ставило під сумнів його ефективність на посаді. За даними, наразі ймовірним наступником Костіна є Олег Кіпер, колишній прокурор Києва та сучасний голова Одеської військової адміністрації. Кіпер у своїх інтерв'ю відзначав, що не отримував пропозицій на посаду генпрокурора.

Зазначено, що Кіпер і Костін обидва походять з Одеси, що може зіграти певну роль у виборі нового керівника прокуратури. Проте остаточне рішення про кандидатуру ще не ухвалено. Тому можливо, що після відставки Костіна тимчасово обов'язки генпрокурора виконуватиме його перший заступник, Олексій Хоменко.

Якщо на посаду генпрокурора буде призначено Кіпера або Хоменка, це стане історичним моментом, оскільки з 2016 року на цій посаді не було кадрового прокурора. Відтоді керівництво прокуратурою здійснювалося особами, які не мали прямого досвіду у системі прокуратури. Кіпер, працюючи у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, зазнав випробувань у вигляді закону про люстрацію. Однак у 2019 році Окружний адмінсуд скасував цю лустрацію як незаконну. Пізніше Кіпер очолив Київську міську прокуратуру.

У висновку можна зазначити, що в Україні очікуються значні кадрові зміни у владних структурах, зокрема в Офісі генерального прокурора. Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна через скандали, пов'язані з його частими відрядженнями за кордон, переважно до США. Ймовірними кандидатами на посаду генпрокурора є Олег Кіпер та Олексій Хоменко. Якщо один із них буде обраний, це стане першим випадком з 2016 року, коли на посаді генпрокурора буде кадровий прокурор. Такі зміни можуть вплинути на роботу прокуратури та зміцнення правової системи в країні.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

На думку Тарасюка, досягти цільового обсягу в 1 ГВт нових потужностей буде складно, проте ситуація виглядає обнадійливою, адже багато інвесторів реалізують проекти з будівництва невеликих електростанцій.

Щоб прискорити розвиток нових енергетичних потужностей, НКРЕКП спростила умови підключення та зменшила вартість для нових електростанцій. Тарасюк підкреслив, що комісія готова індивідуально підтримувати кожен проект, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, що виникають з боку обленерго та “Укренерго”.

Голова НКРЕКП також зазначив, що розподілена газова генерація є контрольованим процесом, тому не слід очікувати надмірного зростання потужностей, які перевищують можливості системи. Газові електростанції зазвичай запускаються для покриття пікових навантажень, коли вартість електроенергії є найвищою. Проте в середньому, вартість електрики протягом доби, місяця або року повинна залишатися на прийнятному рівні, уточнив Тарасюк.