12 липня: яке сьогодні свято, що заборонено робити і які прикмети варто пам’ятати

За даними, що надійшли від наших джерел у Генеральному штабі, стало відомо, що будівництво нових оборонних рубежів під Авдієвою розпочалося лише наприкінці січня. Це сталося через те, що ставка була проти відступу з міста, яке вважалося символом опору. Зараз ситуація складна, оскільки противник активно тисне на всій ділянці фронту, і ми змушені відступати з сіл, щоб уникнути оточення. Після подій у Авдіївському районі втрати нашого війська становлять більше половини особового складу і важкої техніки. Зокрема, Бойові Команди видають утричі менше ресурсів, ніж потрібно для ведення операцій. За даними моніторингового проєкту DeepState, війська Російської Федерації захопили ще два населені пункти у Донецькій області – Степове та Сєверне, розташовані поблизу вже окупованих Авдіївки та Ласточкиного. Крім того, за даними проєкту, ворожі війська також просунулись у трьох інших населених пунктах – Орлівка, Бердичі та Тоненьке. Близько 700 мешканців Авдіївки вирішили не залишати місто і, отже, опинилися під контролем окупаційних сил Російської Федерації. Про це заявив у понеділок, 26 лютого, інспектор відділу комунікацій Національної поліції в Донецькій області та учасник евакуаційного загону “Білий янгол” Павло Дяченко. Він підкреслив, що цифра наближена та може бути трохи вищою або нижчою. Дяченко зауважив, що під час спілкування екіпажів “Білих янголів” з мешканцями Авдіївки ніхто відверто не виражав підтримки Росії та окупантів. “Під час повсякденних контактів з поліцейськими екіпажами “Білих янголів”, які надавали допомогу, евакуювали та розподіляли гуманітарну допомогу, ніхто особисто не висловлював підтримку Росії. Просто деякі люди тихо приймали гуманітарну допомогу або іншу допомогу”, – розповів він. Нагадаємо, що до розпочатку повномасштабного вторгнення у Авдіївці проживало приблизно 30 тисяч українців.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації можна зробити кілька висновків. По-перше, ситуація на фронті під Авдіївкою залишається напруженою через активні дії противника, який тисне на українські позиції. Будівництво оборонних рубежів розпочалося досить пізно, що спричинило складнощі у здійсненні оборонних заходів. По-друге, втрати в особовому складі та важкій техніці зробили ситуацію ще складнішою для українських військових. Російські війська продовжують захоплювати населені пункти в Донецькій області, що підштовхує досягнення ще більшої зміни у геополітичній картині регіону. Нарешті, реакція мешканців Авдіївки на складну ситуацію свідчить про їхню відданість та готовність стояти на захисті своєї землі. У цілому, ситуація на сході України залишається напруженою, і вимагає подальшої уважності та дії з боку українських влад та міжнародних партнерів.

Після того, як заставу в розмірі 12 мільйонів гривень було внесено, правоохоронні органи знову затримали колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціального захисту, Євгена Борисова. Це подія, що викликає зацікавленість широкого загалу і ставить під питання не лише його особисту діяльність, але й ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та порушеннями закону.

Затримка Борисова викликала хвилю обговорень серед громадськості та експертного середовища. Вона свідчить про складність ситуації з корупцією в системі соціального захисту та комплектування, а також про необхідність системних змін у роботі цих установ. Такі випадки підштовхують суспільство до вимоги створення більш ефективних механізмів контролю та запобігання корупції на всіх рівнях влади.

Крім того, ця подія є важливим тестом для судової системи. Суспільство очікує, що справедливість буде відновлена через об'єктивний розгляд справи та призначення відповідних покарань для тих, хто порушує закон. Тільки такі дії допоможуть підтримати довіру громадян до владних структур та покращити ситуацію з правопорушеннями в країні.

У подальшому, цей випадок може відіграти ключову роль у формуванні нових антикорупційних стратегій та політик, спрямованих на зміцнення принципів прозорості, відповідальності та рівності перед законом.

Бюро отримало інформацію, що Борисов планував вийти зі слідчого ізолятора після сплати застави і переховуватися від слідства, зокрема виїхати за кордон. Працівники ДБР затримали його і пред’явили нове звинувачення в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 мільйони гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).

Нагадаємо, проти Борисова вже ведеться кримінальне провадження за кількома статтями КК України. У 2023 році його затримало ДБР і суд призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 150 мільйонів гривень. Згодом суди зменшили суму застави до 12 мільйонів гривень.

Колишньому військкому вже висунуто підозри у наступних злочинах:

Ці статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та Офіс Генерального прокурора.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що колишній одеський військком незаконно збагатився на суму майже 190 мільйонів гривень. Журналістське розслідування показало, що в 2022 році його мати придбала віллу в Іспанії за більш ніж 4 мільйони євро, а в 2023 році – автомобіль Mercedes-Benz EQV за майже 3 мільйони гривень.

Правоохоронці також виявили, що теща Борисова за останні роки війни придбала кілька дорогих автомобілів, серед яких Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG та Toyota Land Cruiser, не маючи достатніх законних доходів для таких покупок.

Дружина колишнього військкома також придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро без належних законних доходів. За даними ДБР, Євген Борисов намагався втекти від слідства, постійно змінюючи номери телефонів, автомобілі та місця перебування, але його затримали в Києві через два дні.

У липні 2023 року Борисов з’явився на суд у брендовому одязі відомих італійських марок. Приміром, лише його взуття коштувала майже $700.

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.