13 червня в Україні очікуються дощі, грози та прохолодна погода

У сім'ї голови Української асоціації футболу, Андрія Шевченка, народилася новина, що вразила серця прихильників футболу по всій країні. Його син, молодий та талановитий Крістіан Шевченко, отримав виклик до складу юнацької збірної України. Ця гаряча новина була оголошена сьогодні, 6 березня, на офіційному сайті УАФ.

Молодий Шевченко візьме участь у матчах кваліфікації на Євро-2024 серед гравців до 19 років, представляючи честь України. Наша національна команда потрапила у групу "Сім", де зіграє зі збірними Швейцарії, Північної Македонії та Латвії. Міні-турнір відбудеться в Північній Македонії, а головна арена стане місто Скоп'є, де заплановано поєдинки з 20 по 26 березня.

Перший з цих матчів, у якому зійде на поле збірна України, відбудеться 20 березня проти Північної Македонії. Крістіан Шевченко, якого відомо своїми вражаючими виступами за англійський Вотфорд, виступатиме у складі української юнацької збірної на позиції нападника.

Особливо важливо відзначити, що юний футболіст отримав українське громадянство ще на початку березня, що дозволило йому відтепер представляти Україну у світі футболу, зберігаючи та високо піднімаючи нашу футбольну славу.

У висновку можна сказати, що виклик Крістіана Шевченка до складу української юнацької збірної є важливою подією для українського футболу. Це підкреслює не лише талант і потенціал молодого гравця, але й його зв'язок з Україною, що має значення для української спортивної спільноти. Через такі виклики і участь у міжнародних змаганнях молоді гравці мають можливість проявити себе та підняти прапор України в світі футболу. Такі події сприяють розвитку футбольної культури в Україні та піднесенню національного престижу у спортивній сфері.

Печерське управління поліції завершило досудове розслідування щодо начальника одного з управлінь комунального підприємства КП «Київтелесервіс». Його звинувачують у службовій недбалості, яка призвела до значних порушень під час закупівель у 2023 році. За матеріалами слідства, посадовець не здійснив належного моніторингу ринку та не перевірив рівень цін на обладнання для бездротового доступу до Інтернету перед його придбанням.

Невиконання процедур контролю призвело до того, що підприємство закупило засоби зв'язку за значно завищеними цінами. Загальна сума контракту становила 144 мільйони гривень, а переплата, за попередніми підрахунками, перевищила десятки мільйонів гривень, що стало важким фінансовим тягарем для бюджету міста.

Поліція наголошує, що такі дії призвели до нераціонального використання публічних коштів та завдали збитків громаді. Обвинувальний акт уже передано до суду. Чиновнику інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі з можливим додатковим покаранням — забороною обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років. Суд має визначити, чи винен посадовець у неналежному виконанні службових обов’язків.

Суспільний резонанс навколо справи зростає, адже йдеться про значні бюджетні кошти, які могли бути використані на потреби громади, зокрема інфраструктуру або соціальні програми. Громадськість очікує на прозорий розгляд справи та справедливе рішення.

У Ковельському районі Волинської області правоохоронці припинили діяльність нелегального цеху з виготовлення цигарок, який функціонував без жодних дозвільних документів. Інформацію про це надала Державна прикордонна служба України.

Під час спільної операції правоохоронні органи виявили трьох місцевих жителів, які організували незаконне виробництво тютюнових виробів. До проведення рейду були залучені працівники Волинського прикордонного загону, підрозділ кримінального аналізу та Бюро економічної безпеки.

У домоволодінні 45-річного мешканця району правоохоронці виявили справжню «міні-фабрику» — з повним комплектом обладнання, сировиною та готовою продукцією. Усередині приміщення знаходилися промислові станки для фасування, подрібнення та пакування тютюну.

Під час обшуку вилучили 680 кілограмів листя тютюну, 45 кілограмів подрібненої сировини, майже 12 тисяч готових цигарок, понад 35 тисяч гільз, а також сім станків і чорнові записи, що підтверджують обсяги нелегального виробництва. За попередньою оцінкою, вартість вилученого майна перевищує пів мільйона гривень.

Трьом причетним особам повідомлено про підозру за частинами 1 та 2 статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Обвинувальні акти вже направлено до суду.

Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.

Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в епіцентрі масштабного майнового розслідування. За інформацією міжнародних реєстрів нерухомості, він контролює значний пакет елітної нерухомості в Дубаї, який не відображено у його офіційних українських деклараціях. Йдеться про шістнадцять квартир у престижному житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence, розташованому на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Загальна площа цих об’єктів перевищує 2,2 тисячі квадратних метрів — масштаби, що важко пояснити доходами, зазначеними у публічних документах.

Розслідувачі звертають увагу на дивовижну диспропорцію між задекларованими статками посадовця та цінністю закордонної нерухомості. Квартири в комплексі Ferretti Luxury Beach Residence відомі високим рівнем комфорту та вартістю, яка перевищує мільйони доларів за кожну одиницю. Водночас в українських деклараціях Рахматулліна інформації про закордонні активи немає, що викликає підозри щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.

Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.