2025 — рік Зеленої Дерев’яної Змії: що він принесе і як його правильно зустріти

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Німецька очна клініка, що працює в Україні, долучилася до унікального міжнародного проєкту, спрямованого на розробку глобальної системи штучного інтелекту у сфері офтальмології. Ініціатива об’єднала 100 провідних медичних закладів із 65 країн світу, і українська клініка стала єдиною учасницею з нашої держави, посівши 37-ме місце у переліку партнерів.

Визнання клініки на світовому рівні стало можливим завдяки багаторічній науковій діяльності та високому професіоналізму її команди. Значну роль у цьому успіху відіграв науковий керівник закладу, професор, доктор медичних наук Оксана Вітовська, авторитет якої у сфері офтальмології високо цінується в міжнародному медичному середовищі.

У клініці використовуються найсучасніші методи лікування та новітні рішення, зокрема вибір штучних кришталиків англійської компанії Rayner, створених за участі штучного інтелекту. Наразі ці інноваційні лінзи доступні лише у Британському офтальмологічному центрі та Німецькій очній клініці в Україні. Впровадження нових технологій висуває високі вимоги не лише до обладнання, а й до медичного персоналу. Усі лікарі клініки проходять сертифікаційні курси та постійно підвищують свою кваліфікацію. Медики, які не відповідають новим стандартам, змушені залишити заклад. У клініці запроваджено принцип — перевершувати очікування пацієнтів. Це передбачає використання сучасного обладнання, точну діагностику, повне обстеження відповідно до стандартів МОЗ України та ЄС, а також персоналізований підхід до кожного пацієнта.

Фундаментальні моделі штучного інтелекту, які зараз активно впроваджуються у медицині, вже застосовуються в офтальмологічній практиці. Для їх ефективної роботи необхідна велика база якісних даних. Саме тому понад 100 клінік у світі об’єдналися для спільної роботи над цією технологією, і Україна стала повноправним учасником цього процесу. Консорціум Global RETFound задає нові стандарти в офтальмології — як у діагностиці, так і в лікуванні. Українська клініка не просто переймає міжнародний досвід, а бере активну участь у його формуванні. Це стосується також точності прогнозування результатів, вибору штучних кришталиків та проведення лазерної корекції зору. Важливо, що особисті дані пацієнтів залишаються в межах клініки. У глобальну систему передаються лише модельні ваги — результат обробки даних штучним інтелектом. Таким чином створюється безпечне середовище, у якому лікар може моделювати ідеальний результат лікування з високим ступенем точності.

Сьогодні інновації, які в інших країнах стануть доступними лише через кілька років, уже є стандартом в українській клініці. Зокрема, це стосується первинного огляду та консультації офтальмолога перед операцією з видалення катаракти. Такі послуги надаються безкоштовно. Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною рекомендацією.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо двох учасників масштабної корупційної схеми, яка завдала державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» збитків на понад 13,4 мільйона гривень. До відповідальності притягнуто колишнього керівника цього державного закладу та очільника двох приватних компаній, які стали фактичними співорганізаторами незаконних дій.

Розслідування встановило, що обидва фігуранти діяли у змові, використовуючи службове становище для реалізації схеми, що дозволяла виводити фінансові ресурси державного підприємства. За даними слідства, посадовець ДП та його спільник з бізнес-середовища розробили механізм укладення договорів та ухвалення управлінських рішень, які не мали економічного обґрунтування і створювали штучні умови для перекачування коштів на користь приватних структур.

Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.