21 серпня: яке сьогодні свято і що не можна робити цього дня

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Обшук проводився у рамках розслідування справи НАБУ, що стосується можливого завищення цін на закупівлю обсадних труб. Згідно з підозрами, державі могли бути завдані збитки щонайменше 18 млн грн через можливу змову між ТОВ «Інтерпайп Україна» (яке контролюється Віктором Пінчуком через офшори) і ПАТ «Укрнафта».

Під час обшуку директор ТОВ «Інтерпайп Україна» Денис Морозов, за рекомендацією свого адвоката, заблокував телефон і відмовився надати пароль доступу. Це ускладнило можливість провести огляд інформації на телефоні, що стало підставою для прийняття рішення про арешт апарату.

Суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і наклав арешт на мобільний телефон. Рішення полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження телефону.

Досудове розслідування виявило, що вартість труб, зазначених у договорі № 23/1490-МТР від 02.08.2023 між ПАТ «Укрнафта» і ТОВ «Інтерпайп Україна», була завищена. За слідчою версією, збитки від цієї угоди можуть становити щонайменше 18 084 993,91 грн (з ПДВ). Завищення вартості товару могло бути здійснено через перепродаж між юридичними особами, що включає ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ», AT «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» і ТОВ «Інтерпайп Україна», яка у свою чергу поставила товар ПАТ «Укрнафта».

Розслідування триває, і детективи НАБУ продовжують збирати докази. Прокурори готуються до подання відповідних матеріалів до суду для подальшого розгляду справи.

Увечері п'ятниці, 7 червня, розгорнулася несподівана сюжетна поворотна точка, що вразила громадськість: російські органи влади рішуче оголосили в розшук колишню прем'єр-міністерку України, Юлію Тимошенко. Ця несподівана новина викликала велику хвилю занепокоєння та роздумів серед політичних аналітиків, громадських діячів та простих громадян. Вона стала предметом гострої політичної дискусії і породила безліч питань щодо можливих причин та наслідків цього рішення.

Після цього повідомлення з'явилася потреба в ретельному аналізі подій, що передували цьому заявленню. Зважаючи на складні міжнародні відносини та історичні контексти, неминучо виникає питання про можливі політичні мотиви заходів, вжитих російським урядом у цьому конкретному випадку. Тимошенко, яка має довгу політичну кар'єру та була відомою своїми позиціями, неодноразово входила в конфліктні ситуації з російськими владними структурами, що робить цю ситуацію ще більш складною та загадковою.

Звісно, цей незвичайний поворот подій став об'єктом пильного спостереження як з боку політичних аналітиків, так і з боку звичайних громадян, які з цікавістю слідкують за важливими подіями в сучасному світі. Багато хто засуджує такий крок російських органів влади, вважаючи його політично мотивованим і спрямованим на підрив відносин між двома країнами. У цей важливий момент нації знову мають показати свою здатність до розуміння, співчуття та здатність вирішувати конфлікти шляхом діалогу та мирного вирішення розбіжностей.

Про це повідомила державна пропагандистська агенція ТАСС.

У картці розшуку зазначено, що колишню прем’єрку України Юлію Тимошенко розшукують за статтею кримінального кодексу Росії. Проте не уточнюють — за якою саме.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко — перша жінка на посаді прем’єр-міністра України. Двічі обіймала цю посаду — у 2005 та 2007–2010 роках.

З 2001-го Тимошенко очолює політичну партію “Батьківщина”. Є народною депутаткою України сімох скликань.

Тричі брала участь у виборах президента України: у 2010, 2014 та 2019 роках.

Раніше, 4 травня МВС Росії оголосило у розшук чинного президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента Петра Порошенка. У МЗС України назвали це рішення ознакою розпачу.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Зеленського і Порошенка було оголошено в розшук у рамках “розслідувань злочинів української влади”.

Проте через декілька днів зі сайту МВС РФ зникли оголошення про розшук Зеленського та Порошенка

Під керівництвом Чернігівської обласної прокуратури двом чоловікам було оголошено підозру у вчиненні спроби крадіжки в особливо великих розмірах, свідомому знищенні та пошкодженні чужого майна, які відбулися в результаті передбаченої змови групи осіб. Це ставить під великий сумнів не лише їхні наміри, а й безпеку та майнові інтереси громадян. Такі дії є серйозним порушенням закону та наносять значну шкоду суспільству. Тому правоохоронні органи вживають всіх можливих заходів для розслідування цього злочину та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від цього залежить не лише правопорядок, а й довіра громадян до правосуддя.

За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей намагалися викрасти грошові кошти клієнтів банку в місті Чернігові. З середини лютого 2024 року вони періодично приїздили до міста, збирали інформацію про розташування сховища банку, наявність відеоспостереження, пожежної сигналізації та інших охоронних засобів, а також можливі шляхи проникнення до приміщення.

Підозрювані завчасно викопали та укріпили підземний тунель від території дитячого навчального закладу до підвалу сусіднього з банком багатоповерхового будинку. За допомогою ручних та ударних інструментів вони підготували отвір у стіні, що вів безпосередньо до сховища.

Зранку 6 травня чоловіки залізли на дах будівлі банку, заповнили його приміщення паливно-мастильними матеріалами через вентиляційний канал та підпалили. Пробивши підготовлений отвір, вони проникли всередину банку, зламали орендовані індивідуальні банківські скриньки і почали шукати грошові кошти та інші цінності. У скриньках на той момент зберігалося понад 5,5 млн грн.

Не встигнувши зламати всі скриньки до прибуття правоохоронців, злочинці втекли з місця події. Підозрюваних затримали в Запорізькій та Миколаївській областях.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів для затриманих.

У розпал повномасштабного вторгнення, коли державні компанії працювали в умовах надзвичайної логістичної напруги, переміщуючи стратегічні запаси пального до безпечних регіонів країни, одна приватна фірма вирішила використати ситуацію для власної вигоди. Поряд із «Укрнафтою», що забезпечувала стабільність постачань у критичних умовах, цей підрядник сприйняв війну не як загрозу національній безпеці, а як шанс для незаконного збагачення.

Наразі справа дійшла до суду. Прокуратура Офісу Генерального прокурора передала обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, який підозрюється у заволодінні державними коштами, ухиленні від сплати податків та службовому недбальстві. За версією слідства, дії керівника мали прямий негативний вплив на фінансову стабільність стратегічного резерву пального та підривали ефективність роботи державної компанії у критичний для країни період.

У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Снігова і дощова активність розпочалася вночі на сході країни, а також у Карпатах та Закарпатті. Зранку і вдень негода пошириться на більшість областей. Закарпаття отримає найбільшу порцію опадів, а в гірських районах Карпат очікується значний сніг із хуртовинами.

Температурні показники відчутно різнитимуться залежно від географії. На заході, півночі, Вінниччині та Черкащині вночі очікується -1…-6°, вдень — від -1° до +4°. У центральних, східних та південних областях нічна температура буде трохи вищою, від -3° до +2°, а вдень потеплішає до +7°. На півдні України стовпчики термометрів сягнуть +13°, забезпечуючи більш комфортну, хоча й дощову, погоду. У Карпатах пануватиме справжня зима: вночі -6…-11°, а вдень — до -5°.

Сильний південний вітер набиратиме швидкість до 20 м/с, особливо вдень. Це стане додатковим випробуванням для жителів більшості регіонів.

У Києві та області погода також буде неспокійною. Ніч обіцяє мороз до -3…-6°, вдень потепліє до +1…+4°. У столиці очікується мокрий сніг, який переходитиме у дощ, а на дорогах слід бути обережними через ожеледицю.

Синоптики попереджають про можливі ускладнення через негоду: слизькі дороги, поривчастий вітер і погіршення видимості через опади. Водіям варто дотримуватися обережності на автошляхах, а пішоходам — бути уважними на тротуарах.