5 тисяч гривень надбавки: хто має право на підвищену пенсію у 2025 році

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це повідомив генеральний директор Yasno Сергій Коваленко. «Ситуація критична, енергосистема зазнала нових пошкоджень. Наші енергетики працюють над усуненням наслідків, але екстрені відключення залишаються єдиним способом уникнути перевантаження мережі», — зазначив він.

По всій країні екстрені відключення через атаку ворога на нашу енергетику. Відбою поки нема. Деталей теж. Ситуація в енергосистемі складна. За прогнозом від Укренерго екстрені відключення будуть тривати до вечора, 20:00, але це поки лише прогноз

Він нагадав, що в такій ситуації графіки не діють. Але за можливості мережі будуть розмінювати групи відключень. Критична інфраструктура зі світлом.

Сьогодні, 28 листопада, під масованим ударом ворога, знову перебувала енергетика. Атаки на енергооб’єкти відбувались по всій Україні. Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” терміново ввів екстрені відключення електроенергії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, російські пропагандисти стверджують, що стратегічній авіації наказали “видихнути” і знизити інтенсивність атак. Однак, за словами експерта, такий підхід не має під собою реальних підстав. Він підкреслив, що збільшення кількості польотів російських бомбардувальників свідчить про іншу мету — підготовку нових екіпажів до виконання завдань за призначенням.

“Судячи з офіційних повідомлень Міноборони РФ та інтенсивності польотів стратегічної авіації, ніхто не наказував “видихати”. Це може бути підготовка екіпажів до нових бойових завдань”, — заявив Киричевський.

Інформація про те, що російські війська більше не планують масованих ударів по Україні, на думку експерта, не варта уваги. Ці заяви є частиною пропагандистської кампанії, спрямованої на те, щоб змусити Україну сідати за стіл переговорів. “Росія завжди готова до завдання нових ударів, і питання тільки в тому, коли вони отримають політичний дозвіл на це”, — додав Киричевський.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко також попередив, що подібні заяви не повинні вводити в оману: вони є лише частиною інформаційних маніпуляцій, що мають на меті зменшити увагу до реальних загроз з боку РФ.

У Львівській області стався резонансний інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні та танцю «Гуцулія». Подія відбулася поблизу Шептицького в момент, коли колектив повертався додому після закордонних гастролей у Польщі та Фінляндії. Артисти зупинилися на автозаправній станції для короткого перепочинку, однак звичайна зупинка завершилася агресією та насильством.

За повідомленням представників ансамблю, на території заправки до них підійшла група молодих людей — близько шести хлопців і трьох дівчат. Поведінка компанії одразу викликала занепокоєння: вони були збуджені, поводилися різко та провокативно. Зі слів учасників колективу, незнайомці почали словесні образи, а згодом перейшли й до фізичних дій.

Унаслідок нападу троє учасників ансамблю отримали серйозні травми: переломи носа, забої, струс мозку та перелом зі зміщенням. Постраждалі підкреслюють, що поліція, яка прибула на місце події, фактично не втручалася в ситуацію та не змогла зупинити агресорів.

Колектив «Гуцулії» зараз звернувся по медичну допомогу та очікує на правову оцінку подій. Учасники ансамблю закликають правоохоронні органи провести об’єктивне розслідування та притягнути нападників до відповідальності. Громадськість також висловлює обурення фактом бездіяльності поліції та вимагає службової перевірки.

Інцидент уже викликав широкий суспільний резонанс, адже мова йде про напад на державний професійний колектив, який представляє українську культуру за кордоном.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.