70-річного чоловіка засудили за побиття та ув’язнення дружини

Фахівці зі здорового сну наголошують на тому, що правильне положення тіла під час ночі може мати значний вплив на загальне самопочуття, стан хребта та навіть на роботу внутрішніх органів. Правильна поза сприяє кращій якості сну, зменшує навантаження на хребет і дозволяє організму відпочивати повноцінно. Тому важливо звертати увагу на те, як ми спимо, оскільки навіть невеликі зміни в звичних позах можуть покращити здоров’я та підвищити ефективність відпочинку.

Один із найшкідливіших варіантів сну, за словами лікарів, — це сон на животі. У такому положенні шия змушена бути повернутою на бік, що створює постійне навантаження на хребет і м’язи верхньої частини спини. Це не лише заважає нормальному кровообігу, але й може призвести до хронічних болів у спині, шиї та плечах. Довгострокове перебування в такій позі сприяє розвитку порушень постави, оскільки м'язи і суглоби не можуть правильно відновлюватися під час сну. Крім того, сон на животі може викликати проблеми з диханням, оскільки при такому положенні грудна клітка стискається, що може ускладнити нормальну вентиляцію легень.

Найбільш корисною для більшості людей фахівці вважають позу на боці. Сон у такому положенні сприяє природному очищенню організму, полегшує дихання та зменшує ризик хропіння. Медики зазначають, що сон на лівому боці може додатково підтримувати роботу лімфатичної системи та серцево-судинної системи.

Ідеальним з точки зору фізіології вважається сон на спині, але лише за умови правильно підібраної подушки. Вона має підтримувати природний вигин шийного відділу. Найкраще підходять ортопедичні моделі або подушки з ефектом пам’яті. Сон на спині забезпечує рівномірний розподіл ваги, зменшує навантаження на суглоби та запобігає появі зморшок, оскільки обличчя не притискається до поверхні подушки.

Медики наголошують: поза для сну — не дрібниця, а важливий елемент здоров’я хребта та організму загалом. Правильно підібране положення може суттєво покращити якість відпочинку та самопочуття.

Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з можливим виведенням мільйонних сум з державного «Укргазбанку» до Австрії. За інформацією з відкритих джерел, під час повномасштабної війни Росії проти України, що триває вже більше трьох років, Олена Сосєдка виїжджала за кордон 26 разів, відвідавши низку європейських країн — Швейцарію, Францію, Італію, Ізраїль, а також Австрію. Саме з цією країною вона має особливі родинні зв'язки, оскільки там проживають її діти та сестра Юлія.

Однак, Австрія для Олени Сосєдки — це не тільки родинний зв'язок. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди своєї кар’єри був пов’язаний із міжнародними фінансовими операціями та здійснював бізнес-активність в Австрії, що тільки додає запитань до цієї історії. За повідомленнями з різних джерел, Довгалюк активно займався управлінням значними фінансовими потоками, і його ім’я з’являється у контексті можливих схем виведення коштів через офшорні структури, в тому числі і на території Австрії.

У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.