Анна Сагайдачна привідкрила завісу особистого життя: ким працює її коханий

У січні 2026 року Національний банк України оприлюднив перший офіційний перелік значущих фінансових установ країни, до якого увійшли 53 компанії. Цей крок є важливим етапом у стабілізації та розвитку української фінансової системи. Серед компаній, що потрапили до списку, виділяється ТОВ «Преміум фінанс» — один з найбільших операторів ринку обміну валют в Україні. Ця компанія активно працює на ринку більше десяти років, надаючи широкий спектр послуг у сфері фінансів та валютних операцій.

ТОВ «Преміум фінанс» не лише займає лідируючі позиції на ринку обміну валют, але й стабільно підтримує високу довіру серед своїх клієнтів завдяки прозорій політиці та ефективному управлінню. Відзначити слід, що бенефіціарними власниками компанії є досвідчені фінансисти, які мають значний вплив на ринок. Це дозволяє «Преміум фінанс» успішно інтегруватися в національну фінансову інфраструктуру і забезпечувати клієнтів послугами найвищого рівня.

Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.

Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.

За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.

У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.

Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.

Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.

Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.

У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.

Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.

Україна завершує підготовку нової «історичної угоди» з Францією, зміст якої спрямований на суттєве посилення бойової авіації, протиповітряної оборони та загальних оборонних спроможностей держави. Про це президент Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні 16 листопада, наголосивши, що документ повністю узгоджений і буде підписаний уже наступного дня.

За словами глави держави, нова угода стане важливим етапом у стратегічному партнерстві з Францією, яка вже неодноразово демонструвала підтримку Україні в умовах війни. Париж передавав Україні винищувачі Mirage 2000, допомагав у модернізації систем протиповітряної оборони та долучався до розвитку оборонного потенціалу у співпраці з українськими військовими структурами.

«Історичну угоду підготували з Францією. Буде значне посилення нашої авіації, нашого захисту неба, наших інших оборонних спроможностей. Це те, що дійсно допомагає Україні захищатись і досягати наших цілей», – наголосив Зеленський.

Очікується, що угода охоплюватиме не лише постачання літаків, а й нові пакети підтримки ППО та боєприпасів, що вписується у загальну стратегію Києва – посилити саме захист неба на тлі масованих російських ракетно-дронових атак. За даними ЗМІ, йдеться про додаткові системи повітряної оборони та поглиблення співпраці у сфері бойової авіації.

Окремо президент нагадав, що цього тижня північні та балтійські країни погодили виділення 500 мільйонів доларів у межах програми PURL для закупівлі американського озброєння, зокрема систем Patriot, що також буде спрямовано на посилення української ППО.

Окрім французького напрямку, Зеленський анонсував на вівторок свій візит до Іспанії. Мета – домовленості щодо додаткових систем протиповітряної оборони та ракет до них.

«Ще одна сильна країна приєдналася до партнерів та ініціатив, які нам реально допомагають. Найголовніші наші цілі сьогодні – це ППО, ракети для ППО. І після кожного російського удару ми забезпечуємо відновлення наших сил. Це непросто, але ми це робимо», – зазначив президент.

2 листопада Зеленський вже повідомляв, що Німеччина передала Україні додаткову кількість зенітних ракетних комплексів Patriot, про що сторони домовлялися впродовж тривалого часу. Цей крок, за оцінками військових експертів, був важливим елементом нарощення ешелонованої оборони неба.

Експерти з авіації та ППО неодноразово наголошували, що збільшення кількості ударних дронів типу «Шахед», якими Росія атакує українські міста, вимагає розвитку локальних та гнучких систем протиповітряної оборони, а також інтеграції авіації у єдиний контур захисту. За словами фахівців, РФ будує захищені майданчики для запуску дронів навколо українських кордонів, що збільшує інтенсивність і варіативність ударів.

На цьому тлі будь-які угоди, що стосуються авіації й ППО, розглядаються Києвом як можливість не лише збільшити кількість систем і ракет, а й вивести оборону на новий технологічний рівень – зокрема завдяки сучасним винищувачам, інтегрованим з системами протиракетної оборони.