Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Однією з головних новинок є розширення списку доступних препаратів, до якого додадуть ліки для лікування глаукоми, метаболічних і запальних захворювань, а також для знеболювання та паліативної допомоги. Програма також включатиме медикаменти для дітей — краплі, мазі та антибіотики для лікування інфекційних захворювань.

“Це безпрецедентний крок уряду, оскільки з 1 січня ми додамо до програми понад 30 активних діючих речовин, що вдвічі збільшить кількість доступних препаратів, яких наразі близько 600”, — зазначила Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України, в ефірі телемарафону.

Програма “Доступні ліки” спрямована не на соціальний статус пацієнтів, а на конкретні діагнози. Це означає, що доступ до ліків буде гарантований усім українцям, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця проживання. Особливу увагу приділено медикаментам для дітей, що дозволить забезпечити молодше покоління необхідними ліками для боротьби з різними захворюваннями.

Для отримання ліків не потрібно долати складні бюрократичні бар’єри — достатньо мати призначення від сімейного або лікуючого лікаря. Це значно полегшує процес отримання ліків, надаючи громадянам більше можливостей для забезпечення своїх медичних потреб.

Всього на програму “Доступні ліки” в 2025 році буде виділено 6,6 млрд грн, що є значним збільшенням порівняно з попереднім роком, коли на реалізацію програми було використано 5 млрд грн. Це дозволить забезпечити більш широкий доступ до життєво важливих медикаментів для мільйонів українців.

Україні, ймовірно, доведеться повернутися до обговорення питання про запровадження обмежень у сфері мобільного зв'язку. Як зазначив Сергій "Флеш" Бескрестнов, фахівець із систем зв'язку та радіоелектронної боротьби, проблема не стосується повного відключення зв'язку, але, за його словами, деякі обмеження можуть бути введені у контексті “правил надання послуг” для операторів мобільного зв'язку. Такий крок, на думку експертів, може стати необхідним у разі збереження загроз з боку ворожих сил, а також для забезпечення надійної та безпечної роботи систем зв'язку в умовах високих ризиків.

У період війни з росією мобільний зв'язок є важливим інструментом не тільки для звичайних громадян, а й для органів влади, сил оборони, а також для координації дій в екстрених ситуаціях. Проте використання мобільних мереж для прослуховування або інших форм радіоелектронного впливу може стати серйозною проблемою, коли йдеться про безпеку держави та її громадян. Враховуючи це, фахівці не виключають введення тимчасових обмежень, які можуть включати регулювання певних послуг або навіть коригування роботи мережі в залежності від поточної ситуації на фронті.

“Такі ж заходи вводить РФ. Уже приблизно місяць усім SIM-карткам інших країн під час реєстрації в Росії не надають послуги передавання даних, а тільки дзвінки на 24 години”, — пояснив Бескрестнов у своєму Telegram-каналі.

Він також повідомив, що у РФ нині обговорюють нову норму — заборону повноцінного доступу до мережі для SIM-карт, які перебували поза мережею понад 72 години. На думку “Флеша”, такі кроки свідчать про побоювання окупантів повторення операції “Павутина”, коли безпілотники СБУ здійснили низку атак на військові об’єкти, використовуючи LTE-зв’язок для наведення.

Експерт також коментував нещодавні погрози РФ “затопити Київ” ударами по греблі Київської ГЕС. На його думку, росіянам буде складно зруйнувати споруду повністю — максимум, вони можуть пошкодити окремі елементи, що призведе до витоку води, але не до катастрофи.

Крім того, Бескрестнов неодноразово звертав увагу на розвиток російських систем радіоелектронної боротьби. За його оцінками, протягом року РФ створила комплексну систему протидії українським розвідувальним безпілотникам, ключовим елементом якої стали сучасні радіолокаційні станції (зокрема РЛС СКВП).

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.