Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру посадовій особі комунального підприємства, що відповідає за утримання та ремонт дорожньої інфраструктури Святошинського району. Підставою для цього стало проведення закупівлі асфальтобетонної суміші, яка, за висновками слідства, була здійснена з порушенням принципів економічної доцільності та завдала значних фінансових збитків міському бюджету.

Розслідування встановило, що у березні 2024 року посадовиця, яка контролює процес організації та проведення закупівель, ініціювала придбання приблизно 1,5 тисячі тонн асфальтобетону. Попередня експертиза показала, що вартість закупівлі значно перевищувала ринкові ціни, а тендерні процедури мали ознаки формальності та недостатньої прозорості.

У результаті договір було укладено з приватною компанією за вартістю, що суттєво перевищувала середньоринкові показники. Проведені експертні дослідження засвідчили, що такі дії спричинили збитки територіальній громаді Києва на суму понад 450 тисяч гривень.

Правоохоронці кваліфікують дії посадовиці як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу, а також перевіряються інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

У межах досудового розслідування слідчі з’ясовують, чи були завищені ціни наслідком умисних дій або ж системних порушень у процесі планування закупівель на підприємстві. Не виключається, що коло підозрюваних у справі може розширитися.

Єврокомісія пропонує розглянути питання щодо прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів і спрямувати його на закупівлю військової техніки, замість використання на післявоєнне відновлення. За інформацією Financial Times, це випливає з ще не опублікованого проєкту рішення. Якщо таке рішення буде прийняте найближчим часом, перший транш може бути переданий в липні. Загалом до кінця цього року може бути виділено 2-3 мільярди євро, а до 2027 року — понад 20 мільярдів. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати ці кошти на військову підтримку, проте це може зустріти опір кількох країн, зокрема Угорщини. Згідно з пропозицією Брюсселя, 97% чистого прибутку від заморожених російських активів, збережених в інвестиційному фонді Euroclear, мають бути передані до бюджету Європейського Союзу. Ці кошти потім будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і "можуть бути використані на користь України відповідно до різних домовленостей". Проте план ЄС не має обов'язкової сили, і майже 4 мільярди євро накопиченого прибутку залишаться в Euroclear, головним чином для покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією, які завалили фонд позовами.

У висновках до цієї статті варто відзначити, що Єврокомісія розглядає можливість прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів та його спрямування на закупівлю військової техніки. Пропозиція передбачає передачу коштів до бюджету ЄС, а потім використання їх на користь України згідно з узгодженими умовами. Однак цей план може стикається з опором деяких країн, включаючи Угорщину. Важливо також відзначити, що план Єврокомісії не має обов'язкової сили, і частина коштів може залишитися у фонді Euroclear на покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.