Батьківщина і УДАР уклали політичний союз перед виборами

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе для освітньої системи рішення, яке стало новим орієнтиром у тлумаченні порядку здобуття вищої освіти в Україні. У межах розгляду справи № 200/5372/24 суд сформував позицію, яка суттєво змінює підходи до переходу студентів між закладами вищої освіти та усуває нечіткість, що існувала у чинних нормативних документах.

Суд визначив, що студент, який не завершив навчання за програмою бакалавра та не отримав відповідного диплома, має законне право продовжити здобуття освіти на тому самому рівні та за тією ж спеціальністю в іншому університеті. У рішенні наголошено, що така ситуація не є повторним отриманням освітнього ступеня, а становить продовження перерваного навчального процесу, незалежно від причин, з яких попереднє навчання було припинено. Такий підхід, за логікою суду, відповідає принципу доступності освіти та забезпечує реалізацію права студента на освіту без дискримінаційних обмежень.

Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

ВС встановив:

здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

Верховний Суд:

визнав дії МОН протиправними;

зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами Умєрова, Україна прагне відходити від практики примусової мобілізації, яку в народі називають “бусифікацією”, коли чоловіків затримують на вулицях та змушують вступати до лав ЗСУ.

«Наш пріоритет — захист країни, але ми також прагнемо зберігати людяність у мобілізаційних процесах», — підкреслив міністр.

Для цього міністерство вже запровадило низку нововведень:

Умєров підкреслив, що міністерство готує пропозиції для обговорення у Кабінеті Міністрів щодо реформи мобілізаційної системи. Основна мета цих змін — зробити процес мобілізації більш прозорим та добровільним.

«Військова служба має бути вибором, а не примусом», — зазначив міністр.

Нещодавно народна депутатка Юлія Яцик, член тимчасової слідчої комісії із захисту прав військовослужбовців, запропонувала розформувати ТЦК (територіальні центри комплектування). За її словами, поточний персонал ТЦК можна було б використати для формування понад десяти бригад.

Яцик підкреслила, що наявна система часто стає джерелом конфліктів із населенням, і реформа мобілізації, яку пропонує Міноборони, є кроком до зменшення суспільного напруження.

Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у розробці стратегії знищення кораблів Російської Федерації виявилася надзвичайно важливою для України в умовах геополітичних та військових напруженостей. Британська газета Time відзначила його внесок у підтримку України у боротьбі з агресією Росії.

Згідно з інформацією, адмірал Радакін залишиться на посаді ще на рік після ключової ролі у допомозі Україні в боротьбі з агресією Росії. Він був запрошений до проведення стратегічних зустрічей з українськими військовими керівниками та обговорення стратегічних питань безпеки та оборони. Його "човникова дипломатія" сприяла зміцненню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

Адмірал Тоні Радакін також відіграв ключову роль у координації підтримки з боку інших високопосадовців НАТО та надавав неоціненну допомогу у реалізації стратегії знищення російських кораблів, відновленні морської торгівлі України та забезпеченні безпеки у Чорному морі. Враховуючи його внесок у підтримку України та важливість його роботи в умовах геополітичних напружень, прийнято рішення про продовження терміну його служби до 2025 року.

Адмірал Радакін, який став першим морським лордом, отримав цю високу посаду за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Його робота у цей період визнана критичною для забезпечення безпеки та стабільності у регіоні. Історія адмірала Радакіна стала прикладом відданості і професіоналізму в служінні своїй країні та її союзникам у часи найскладніших випробувань.

У висновках до цієї статті можна виділити наступне:

• Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у підтримці України у боротьбі з агресією Росії виявилася вкрай значущою.

• Його дипломатичні навички та стратегічне мислення сприяли покращенню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

• Адмірал Радакін активно допомагав в розробці та реалізації стратегій знищення російських кораблів, що сприяло зміцненню безпеки в Чорному морі.

• Підтримка з боку адмірала Радакіна та інших високопосадовців НАТО виявилася важливою у координації міжнародної підтримки для України в умовах геополітичних напружень.

• Продовження терміну служби адмірала Радакіна є важливим кроком у забезпеченні стабільності та безпеки у регіоні, враховуючи продовжуючі загрози та виклики, з якими стикається Україна.

У цілому, внесок адмірала Радакіна в підтримку України виявився великим, а його продовження служби свідчить про продовження міжнародної підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності.