Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

За даними Державної митної служби, у січні – листопаді 2025 року Україна значно збільшила імпорт свинини, який досягнув 28,4 тисячі тонн. Це в 12,9 разів більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Обсяг імпорту у грошовому вираженні також суттєво зріс, досягнувши 70,8 мільйона доларів, що майже в 13 разів перевищує минулорічний показник. Таке значне збільшення імпорту свинини зумовлено кількома факторами, серед яких – зміни у внутрішньому виробництві, попит на імпортну продукцію та економічна ситуація на світових ринках.

Основними постачальниками свинини в Україну залишаються Данія (57,9%), Польща (19%) та Нідерланди (7,9%). Зростання імпорту з цих країн можна пояснити високою якістю продукції та стабільністю поставок. Данія, зокрема, є лідером серед європейських країн за обсягами постачань свинини до України, а польські та нідерландські виробники також займають важливу частку ринку завдяки географічній близькості та конкурентоспроможним цінам.

Експерти Асоціації «Свинарі України» пояснюють різкий ріст імпорту збігом кількох факторів: недостатньою внутрішньою пропозицією та високими цінами на вітчизняну свинину, вичерпанням квот безмитного ввезення свинини з ЄС та зниженням середньої митної вартості імпортованого м’яса до 2,56 долара за кілограм у вересні.

Попри рекордні обсяги імпорту, більшість свинини на українському ринку все ще походить від вітчизняних виробників.

За даними аналітиків, також спостерігається подорожчання сала – у річному вимірі його вартість зросла на 26,2%. Основною причиною дефіциту сала та свинини називають зменшення поголів’я через війну.

Раніше повідомлялося, що Україна збільшила експорт великої рогатої худоби та яловичини, що пояснюється високими світовими цінами та обмеженою пропозицією на зовнішніх ринках.

Звичка регулярно поповнювати запас рідини здається настільки природною, що її важливість часто залишається непоміченою. Та медичні фахівці підкреслюють: адекватна гідратація — один із ключових чинників нормальної роботи організму, адже вона підтримує стабільність багатьох біохімічних процесів. Дослідження, на які посилається ресурс VeryWell Health, демонструють, що щоденне вживання понад одного літра чистої води може зменшувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням упродовж дня.

Приблизно 80% крові становить вода, тому навіть незначний дефіцит рідини впливає на її об’єм і густину. Коли організм зневоднений, кровотік уповільнюється, а концентрація глюкози в ньому підвищується. У таких умовах тіло змушене працювати з додатковим навантаженням: клітини отримують менше поживних речовин, а підшлункова залоза може реагувати нерівномірним виділенням інсуліну, що створює ризики для енергетичного балансу.

Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.