Білий дім може запросити Зеленського на зустріч Трампа та Путіна в Алясці

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.