Бізнес в Україні стає активнішим у боротьбі з проявами корупції

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.

За наявною інформацією, на одного з українських прикордонників було здійснено напад, що змусило його застосувати вогнепальну зброю для самозахисту. Внаслідок цього інциденту одна особа загинула. Точні обставини події наразі з'ясовуються компетентними органами.

Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

“Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.

Протеїнова кава, або «профі», стала одним із найбільших трендів у галузі здоров’я та фітнесу за останні кілька років. Те, що почалося як популярний рух в TikTok, сьогодні перетворилося на стабільний продукт у меню великих кав'ярень, таких як Starbucks та Peet's Coffee. Згідно з оцінками Business Standard, світовий ринок протеїнової кави має зрости з 4,5 мільярда доларів у 2024 році до вражаючих 14,7 мільярда доларів до 2034 року. Цей стрімкий ріст зумовлений популярністю поєднання двох основних складових — кофеїну та білка, які, за словами експертів, ідеально доповнюють один одного.

Однією з основних переваг протеїнової кави є можливість зручно отримати значну частину добової норми білка, що є важливим елементом для відновлення та росту м’язів, а також підтримки загального здоров’я. У складі протеїнової кави можуть бути різні види білка: сироватковий, рослинний чи колагеновий. Це робить напій доступним для різних категорій споживачів, включаючи веганів та людей з непереносимістю молочних продуктів.

Водночас фахівці наголошують: «профі» — не чарівна мікстура. Надмірне споживання, зокрема 5 і більше чашок на день, може спричинити нудоту, подразнення шлунка або підвищення тривожності через надмір кофеїну. Важливо також уважно ставитися до вибору протеїну — уникати продуктів з великою кількістю цукру та штучних інгредієнтів.

Доктор Сі Наїр з Лілаватського госпіталю (Мумбай) пояснює, що синергія кофеїну та амінокислот дійсно може бути корисною для енергії та підтримки м’язів. «Гучні заяви про жироспалення не завжди мають клінічне підтвердження», — додає він. У середньому порція протеїнової кави містить 10–20 грамів білка: ефективнішим вважається сироватковий ізолят, тоді як колаген підтримує суглоби, а гороховий чи соєвий протеїн — оптимальний варіант для веганів.

Тренд особливо популярний серед відвідувачів спортзалів та людей, які шукають швидкий спосіб відновлення після тренування. Кофеїн стимулює нервову систему, а білок запускає процеси м’язової регенерації. Разом вони можуть сприяти термогенезу — природному процесу спалення калорій.

Тим, хто прагне більш збалансованого напою, дієтологи радять готувати протеїнові кавові смузі із замороженими фруктами, горіховою пастою чи спеціями. Протеїнова кава має бути доповненням до харчування, а не заміною повноцінного прийому їжі.

Фахівці попереджають: людям із хронічними захворюваннями нирок, кислотним рефлюксом або високою чутливістю до кофеїну слід обмежувати споживання «профі». Перевантаження білком може впливати на роботу нирок, особливо якщо вже є діагностовані порушення.

Експерт Сід Дас наголошує, що користь від протеїнової кави залежить від генетики, метаболічного здоров’я та способу життя людини. Він радить обирати суміші з мінімальною кількістю цукру та чистими інгредієнтами.

Тренд «профі» активно розвивається, але головне правило залишається незмінним: користь буде лише тоді, коли напій споживати свідомо та в міру.