Бізнесмен Комарницький через депутатів Київради намагається повернутися до влади

Поява даних про те, що Національне антикорупційне бюро України протягом більш ніж двох років вело приховане прослуховування народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Кісєля, стала чинником, що суттєво загострив стосунки між окремими центрами впливу у владній вертикалі. За інформацією джерел у правоохоронних структурах, технічні засоби фіксації були демонтовані лише нещодавно, а сам депутат не підозрював про їх існування протягом усього періоду оперативного спостереження.

Цей інцидент спричинив помітне напруження у найближчому оточенні Кісєля. Особливо чутливо на ситуацію відреагував його багаторічний соратник Сергій Шефір, оскільки саме під час роботи техніки між ними відбулося значне число особистих зустрічей та розмов — як у приватному форматі, так і за участі інших представників політичного та бізнес-середовища. Обсяг зібраних матеріалів лишається невідомим, але джерела припускають, що прослуховування могло охоплювати теми, важливі для кількох впливових груп.

Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

Солістка гурту The Hardkiss Юлія Саніна оприлюднила публічну реакцію на звинувачення, які висунув колишній менеджер колективу Григорій Кір’янов. Артистка зазначила, що протягом останніх місяців команда переживає значний тиск, стикаючись із маніпуляціями та спробами нашкодити як фінансово, так і репутаційно. За словами Саніної, ситуація набула такого масштабу, що музиканти були змушені винести її в публічну площину.

У своїй заяві в Instagram співачка нагадала, що домовленості про завершення співпраці з Кір’яновим були досягнуті ще в січні цього року. Проте, як стверджує вона, колишній менеджер продовжує висувати претензії, які не мають документального підтвердження й суперечать реальному перебігу подій. Саніна наголосила, що команда неодноразово намагалася вирішити питання у правовому полі, але натомість отримувала нові необґрунтовані звинувачення.

«Усі ці пости — черговий прояв деструктивної поведінки», — написала Саніна, коментуючи нещодавні публікації Кір’янова, в яких він звинуватив гурт у фінансових і професійних порушеннях.

Артистка наголосила, що після ескалації конфлікту команда The Hardkiss повністю припинила будь-яку пряму комунікацію з колишнім менеджером. Подальші контакти, за її словами, здійснюються виключно через юристів.

Саніна також емоційно висловилася щодо поведінки Кір’янова, назвавши його «відморозком», і зазначила, що втомилася від систематичних спроб тиску.

Ситуація набула публічного розвитку, і, судячи з позиції артистки, конфлікт може отримати продовження вже у юридичній площині. Сам гурт, за словами Саніної, зосереджується на роботі та не планує втягуватися у подальші публічні суперечки з екскерівником.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

Україна змушена розглядати можливість підвищення податкового навантаження через зростання напруги військового конфлікту. Данило Гетманцев, голова комітету з фінансів та податкової політики, розглядає цей крок як невідкладне, але неоднозначне рішення, оскільки стикнення з економічними викликами вимагає відповідних заходів.

Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

“Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

“Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.