БРСМ-Нафта заливає в авто “шмурдяк”, – вартісний ремонт авто гарантований

Україна та ліберальна російська опозиція відчувають спільний біль – обидва вони прагнуть кінця правління президента Володимира Путіна та припинення його війни проти України. Проте реакція України на смерть російського опозиціонера Олексія Навального, головного противника Путіна, відкрила глибокий розрив між двома сторонами. Це також відображає складність вирішення проблем між двома сусідніми країнами, навіть у випадку відходу Путіна. Коли тисячі росіян зі всього світу вшановували пам'ять покійного політика, якого бачили останньою демократичною надією своєї країни, реакція в Україні була здебільшого стриманою або навіть ворожою, оскільки багато українців дивляться на Навального з певним скепсисом. Заяви вдови Навального, Юлії, про те, що вона продовжить боротьбу з Путіним, викликали подібну відповідь. Для багатьох українців Навальний не є символом демократії, як його бачать на Заході. Це показує глибокі розбіжності в уявленнях між українцями та росіянами. Багато українців вважають цю війну останнім актом столітнього утискання з боку російських правителів, а ліберальні росіяни, у тому числі Навальний, розглядаються як частина російського суспільства, яке страждає від імперського проєкту. Українські та російські відносини мають глибокі корені. Навіть українські ліверали відчувають розрив із більшістю свого суспільства, зокрема з тисячами сімей, які втратили своїх чоловіків у війні на Донбасі. У той же час російська опозиція вважається недостатньо критичною до російських дій на території України та недостатньо активною у засудженні цих дій. Навальний, який провів літо в Україні, раніше підтримував ідею єдності росіян, українців та білорусів, та вважав Крим історичною частиною Росії.

Після цього Навальний відмовився від цих заяв – торік він оприлюднив план із 15 пунктів для демонтажу диктатури Путіна та повернення України до її кордонів до 1991 року, у тому числі з Кримом. Проте цей план не переконав багатьох українців. Навіть президент Володимир Зеленський, хоч і поспішив засудити смерть Навального як останній доказ вбивчого режиму Путіна, в Україні виразу співчуття не було. Дехто навіть був у захваті від цієї новини, радіючи смерті того, кого вони назвали “імперіалістичним шовіністом”. Українській громадськості не сподобалася неспроможність російського суспільства усунути Путіна, подібно до того, як вони самі зробили це з Віктором Януковичем десять років тому. Українські політичні думки розділені щодо питання співпраці з російськими лібералами. Деякі експерти вважають, що їм потрібно пройти "довгий шлях" перед тим, як зможуть домовитися з українцями. Однак існують ті, хто вважає, що співпраця можлива, але вимагатиме більше самокритики та розуміння імперського минулого і сучасності. Українська громадськість прагне змін, але росіяни не відповідають на заклики до повстання проти війни. Тим не менш, деякі росіяни проти війни були арештовані та ув'язнені, а кілька з них навіть приєдналися до українських батальйонів. Однак це залишається предметом суперечок серед російської опозиції.

Російські ліберали заявляють, що їм не залишилося інструментів для боротьби. Багато їхніх лідерів опозиції арештовані чи мертві. Станом наразі навіть підлітків арештовують за протести проти війни. Покладання квітів на могилах стало проявом політичної непокори, але і це призводить до арештів. "Все стає гірше і гірше – нам потрібне диво. Усі чекають, що станеться щось несподіване – без їхнього впливу. Вони більше не відчувають, що мають владу", – цитує американське видання 47-річну Анну, яка поклала квіти на могилу Навального. Російська правозахисниця Олександра Попова стверджує, що опозиція всередині Росії залякана та ізольована. "Чого насправді не вистачає російській опозиції, так це співчуття з боку України – я помітила багато агресивної риторики на кшталт: “ви, росіяни, винні в тому, що тут відбувається”. Але тут є багато людей, які потрапили в тюрму, яких катували і вбивали… Люди в Росії теж страждають", – цитує її слова Washington Post. Успішна російська опозиція, ймовірно, повинна спочатку зосередитися на внутрішніх проблемах, а не на долі українців, заручившись підтримкою більш нейтрально настроєних частин російського населення – включно з тими, хто підтримує війну і не співчуває долі українців. "Я думаю, ми повинні розуміти, що Олексій був російським політиком. Він зосередився на політичній боротьбі та політичних досягненнях у Росії, і це був ракурс, з якого він обирав свої слова", – цитує WP соратника Навального Ашуркова. – Юлія також російський політик, тому вона зосередиться на речах з цієї точки зору". Сам Навальний відкидав ідею про те, що всі росіяни мають імперську свідомість, звинувачуючи натомість диктатуру Путіна та закликаючи перемогти тих, хто дотримується імперіалістичних поглядів, шляхом виборів і мирних протестів. Але без належного визнання того, що російський імперіалізм був рушійною силою війни, кажуть українці, об’єднання проти Путіна є далекою мрією. "Але такі розмови майже не ведуть у російських антипутінських колах, – наводить видання слова української письменниці афганського походження Маріам Наєм. – У світлі цього важливо визнати, що діалог між злочинцем і жертвою є недосяжним, доки триває насильство".

Українська опозиція і російські ліберали стикаються зі схожими викликами та проблемами, проте їхні підходи та сприйняття ситуації можуть різнитися. Російські ліберали переживають складний період, коли багато їхніх лідерів знаходяться за ґратами або навіть загинули. Незважаючи на це, внутрішнє опозиційне руховання в Росії продовжується, але зазнає значних труднощів через репресії та обмеження. Українці сприймають ці події різним чином: дехто вітає падіння Путіна, інші вбачають у Росії перешкоду на шляху до миру. Незважаючи на різні погляди, важливо визнати, що діалог між українцями та росіянами може бути складним, але необхідним для подальшого просування вперед.

Неправильно підібрані харчові добавки можуть не лише не принести обіцяної користі, а й завадити нормальному засвоєнню поживних речовин або навіть спричинити небажані реакції. Фахівці наголошують, що поєднання різних речовин, а також час їхнього прийому здатні суттєво впливати на результат. Особливо це стосується мінералів, вітамінів та популярних комплексів, які багато людей приймають для підтримки імунітету, енергійності чи покращення самопочуття.

За словами експертів, включно зі спеціалістами, думку яких публікує видання Health, особливо важливо звертати увагу на поєднання добавок, які можуть конкурувати між собою. Наприклад, окремі мінерали знижують засвоєння один одного, якщо приймати їх одночасно. Інші ж компоненти можуть посилювати дію, що призводить до надмірності, а це, у свою чергу, створює ризик навантаження на органи або небажаних фізіологічних реакцій. Саме тому спеціалісти радять дотримуватися інтервалів між прийомами, щоб уникнути конфлікту речовин та забезпечити оптимальне їхнє засвоєння.

За словами докторки медичних наук Дженніфер Воррен, кальцій і цинк можуть блокувати засвоєння заліза, оскільки всі ці речовини конкурують за всмоктування в кишечнику. Через це добавки заліза доцільно приймати окремо — вранці, запиваючи водою або цитрусовим соком, адже вітамін С покращує засвоєння заліза.

Лікарка радить уникати одночасного прийому заліза з іншими добавками щонайменше протягом двох годин. Якщо ж залізо натщесерце викликає нудоту, його можна приймати з невеликою кількістю їжі, але все одно не поєднувати з кальцієм.

Сам кальцій також краще вживати окремо від заліза, щоб не знижувати ефективність обох мінералів.

Доктор медичних наук С. Вівек Лал пояснює, що кальцій і цинк теж конкурують за всмоктування. Якщо пити їх разом, організм може гірше засвоїти кожен із цих мінералів.

Цинк важливий для імунної системи та загоєння тканин, кальцій — для здоров’я кісток. Погане засвоєння через конкуренцію в кишечнику знижує користь від обох добавок.

Фахівець радить:– приймати кальцій під час їжі;– не поєднувати його з цинком у багатих на кальцій стравах чи в одному прийомі добавок.

При цьому форма кальцію має значення: цитрат кальцію можна приймати незалежно від їжі, тоді як карбонат кальцію краще засвоюється саме під час прийому їжі.

Дієтологиня Хелен Тіу нагадує, що цинк і мідь мають схожі шляхи транспорту в організмі й конкурують за всмоктування. Якщо тривалий час приймати високі дози цинку (60 мг на день і більше), це може погіршити засвоєння міді й знизити її рівень у крові.

Дефіцит міді здатен призводити до анемії, м’язової слабкості та інших проблем зі здоров’ям. Для дорослих верхня безпечна межа споживання цинку становить 40 мг на день.

Щоб уникнути порушень балансу, дієтологиня радить розділяти прийом цинку й міді протягом дня або обирати полівітамінні/мінеральні комплекси з помірними дозами цих елементів.

Лікар С. Вівек Лал попереджає, що гінкго білоба та високі дози риб’ячого жиру можуть пригнічувати функцію тромбоцитів. Якщо поєднувати їх, зростає ризик кровотечі через надмірне «розрідження» крові.

Щоб знизити ризики, він радить не приймати ці добавки одночасно, а за потреби — зменшити дозу або чергувати їх за часом. Особливо уважними мають бути люди, які вже приймають препарати, що впливають на згортання крові.

Активоване вугілля відоме здатністю зв’язувати токсини, але разом із ними воно «підчищає» й корисні речовини. Саме тому його не можна поєднувати з вітамінами чи мінеральними добавками.

За словами Лала, активоване вугілля зв’язується з мінералами і вітамінами, різко погіршуючи їхнє всмоктування. Цю добавку, якщо її призначили, слід приймати короткими курсами та обов’язково розділяти в часі з будь-якими ліками, вітамінами й мінералами — з інтервалом 2–4 години.

Медики наголошують: навіть корисні добавки можуть втратити ефективність або стати небезпечними, якщо приймати їх безсистемно й поєднувати «все з усім». Перед початком прийому вітамінів та мінералів варто:

– порадитися з лікарем або клінічним дієтологом;– оцінити реальні аналізи, а не орієнтуватися лише на самопочуття;– дотримуватися рекомендованих доз і розводити проблемні комбінації в часі.

Тільки в такому разі добавки справді працюватимуть на користь, а не створюватимуть приховані ризики для здоров’я.

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.