Британія і ЄС не зможуть компенсувати відсутність підтримки від США у 2026 році

У результаті першого читання, українські народні депутати віддавали свою підтримку законопроєкту, спрямованому на ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і на посилення контролю над гральною сферою. З цією важливою новиною перед народом виступили Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів, що свідчить про широку підтримку серед парламентського корпусу.

Важливо зазначити, що ініціатива до цього руху в законодавстві належить військовослужбовцю 59-ї бригади, Павлу Петриченку, який виступив із петицією на сайті Офісу Президента з метою обмеження грального бізнесу. За короткий період петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало інтерес Президента Володимира Зеленського.

Також, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, активно виступав за розгляд законопроєкту щодо ліквідації КРАІЛ, наголошуючи на провалених спробах комісії формувати культуру відповідальної гри та відсутності законодавчого регулювання азартних ігор у період воєнного стану.

У результаті проведеного першого читання народні депутати висловили підтримку законопроєкту щодо припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і зміцнення контролю над гральним сектором. Ця ініціатива отримала широку підтримку в парламенті, як і підтримку з боку військовослужбовців та інших громадських діячів.

Проект закону, який передбачає такі зміни, отримав 272 голоси на підтримку від народних обранців. За його суттю, він спрямований на запобігання негативних наслідків азартних ігор та лотерей шляхом ліквідації органу, що регулює цю сферу, та посилення державного контролю.

Необхідно відзначити роль ініціаторів цієї ініціативи, зокрема військовослужбовця Павла Петриченка та голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данила Гетманцева, які активно сприяли прийняттю відповідних рішень.

В цілому, цей крок в законодавстві спрямований на захист громадян від негативних наслідків азартних ігор та лотерей, а також на підвищення рівня контролю держави в цій сфері.

29-річна співачка Мішель Андраде поділилася з аудиторією свіжими матеріалами з подорожі на Балі, опублікувавши серію фото й коротке відео. На знімках артистка постає у світло-рожевому комплекті білизни, який став помітним елементом образу та викликав жваве обговорення серед підписників. У центрі уваги опинилися не лише кадри з екзотичної локації, а й продумана стилістика зйомки.

Для фотосесії Андраде обрала котоново-мереживний комплект без кісточок, що підкреслює ідею легкості та комфорту. Шанувальники відзначили стриманий дизайн і практичність виробу, який органічно вписався в атмосферу тропічного відпочинку. Світла кольорова гама гармоніює з природним фоном, створюючи цілісний і спокійний візуальний настрій.

Пізніше у відео Мішель продемонструвала завершений образ, доповнивши комплект довгою спідницею з розрізом і топом. Таким чином артистка поєднала відпочинковий настрій із презентацією власної дизайнерської продукції.

Реакція підписників не забарилася — у коментарях користувачі активно ділилися емоціями та компліментами, відзначаючи впевненість співачки, її стиль і фізичну форму. Фанати також звернули увагу на те, що Андраде дедалі частіше використовує соціальні мережі як майданчик для творчого самовираження та розвитку особистого бренду.

Останнім часом співачка регулярно ділиться новими світлинами й відео з повсякденного життя та подорожей, поєднуючи особистий контент із демонстрацією власних проєктів у сфері моди та стилю.

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

Міжнародний валютний фонд найближчим часом планує розглянути угоду щодо запуску нової кредитної програми для України загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Ця фінансова допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення виконання державних витрат у складних умовах воєнного конфлікту.

Очікується, що кошти дозволять покрити дефіцит державного бюджету та зміцнити фінансову стійкість держави. Представники МВФ відзначають, що програма передбачає взаємодію з урядом України щодо збереження ключових економічних реформ, що мають стратегічне значення для економічного відновлення після війни.

Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.