Буданов спростував чутки про блокування Starlink в Україні

Google повідомила про серйозну загрозу безпеці, яка зачіпає близько 183 мільйонів акаунтів Gmail. Зловмисники застосовують шкідливе програмне забезпечення, що дозволяє викрадати паролі безпосередньо з пристроїв користувачів — комп’ютерів, планшетів та смартфонів. Через це хакери можуть отримати доступ не лише до електронної пошти, а й до прив’язаних акаунтів у соціальних мережах, онлайн-сервісів, банківських рахунків та особистих файлів.

Особливу увагу слід приділити тому, що зловмисне програмне забезпечення може залишатися непомітним тривалий час, збираючи дані без відома користувача. Google наголошує на критичності ситуації і рекомендує негайно вжити заходів для захисту своїх облікових записів. Це включає зміну паролів, активацію двофакторної аутентифікації, а також перевірку підозрілих підключень і пристроїв, що мали доступ до акаунту.

Змінити пароль Gmail на новий, складний та унікальний.

Увімкнути двоетапну авторизацію (2FA) через SMS, спеціальний додаток або ключ безпеки.

Перевірити налаштування безпеки свого акаунта, переконавшись, що не було підозрілих входів.

Виконання цих кроків допоможе мінімізувати ризики несанкціонованого доступу до персональних даних та фінансової інформації.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Гендиректора ЮНЕСКО Одрі Азулай і президента Зеленського закликають відкласти рішення щодо деколонізації культурної спадщини Одеси до кінця війни.

У зверненні йдеться, що рішення ухвалили без публічних консультацій.

«Можна багато чого сказати про деколонізацію України, але стосовно Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована за часів імператорської російської адміністрації (як зазначає ЮНЕСКО), ця програма стирання являє собою небезпечний слизький шлях. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає достатньо місця для двозначності тлумачень, ставить під загрозу значну частину всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічний космополітичний дух», – ідеться у зверненні, під яким поставили підписи 115 осіб.

Серед них організатор акції проти перейменування вулиць і знесення пам’яток в Одесі журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева, головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, одеський історик Олександр Бабич, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, а також донька й онук письменника Ісаака Бабеля.

Нагадаємо, «захист об’єктів культурної спадщини Одеси» з ЮНЕСКО обговорював і мер Труханов. Ініціатором знесення і перейменування була ОВА.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Україна продовжує збільшувати обсяги видобутку природного газу”, – наголосили у Міненерго.

Наявність достатньої кількості блакитного палива власного видобутку підвищує можливості для стабільного проходження опалювального періоду. Крім того, нарощування власного видобутку газу є ключовим чинником для зменшення залежності України від світових ринків. Більше того, Україна має реальну перспективу стати газовим хабом Східної Європи

За його словами, ці можливості досягаються завдяки модернізації обладнання, впровадженню нових технологій та посиленню захисту газовидобувних об’єктів. Зокрема, спільна робота з міжнародними енергетичними компаніями дозволяє залучати нові технології, також особливу увагу необхідно приділяти розвитку ресурсної бази за новими ділянками надр.

“З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році газовидобувна галузь зіткнулася з численними викликами, серед яких зупинка робіт на багатьох родовищах на Сході країни через бойові дії. Однак війна не лише створила складні умови для видобутку, а й стимулювала важливі реформи та інвестиції, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки держави”, – зазначив заступник міністра.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.