Бюджет під тиском війни: виплати військовим восени можуть опинитися під загрозою

Після нічної комбінованої атаки на енергетичні та газові об'єкти у кількох областях України, що призвела до значних пошкоджень інфраструктури, компанія «Нафтогаз» закликала громадян економити енергоресурси. Ці заклики стали черговою реакцією на неодноразові спроби ворога дестабілізувати енергетичну систему держави, проте викликають все більше питань, зокрема щодо того, як розподіляються фінансові ресурси в самій компанії.

Нещодавно в медіапросторі з’явилась інформація про значні виплати, що їх отримують топменеджери «Нафтогазу». Згідно з розслідуваннями, у 2024 році п’ять членів правління та шість директорів компанії отримали винагороди загальною сумою 81 мільйон гривень. Це означає, що кожен з них заробив у середньому понад 7,3 мільйона гривень за рік, або близько 613,3 тисячі гривень на місяць. Такі цифри суттєво перевищують середній рівень заробітних плат в Україні, що викликає все більше запитань стосовно справедливості та прозорості витрат у державних компаніях під час національної кризи.

Через систему афільованих структур «Нафтогаз» продавав газ за цінами нижчими від ринкових — механізм, який, як заявляють автори матеріалів, дозволяв акумулювати різницю на рахунках контрольованих приватних компаній. У період 2020–2024 років, згідно з наданими даними, АТ «Оператор ГТС» перерахував на користь НАК близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС; ці суми, за твердженням розслідувачів, не були відображені «Нафтогазом» як власний дохід у фінзвітності, відповідно не сплачено податків і дивідендів із них.

За фактом зазначених обставин слідчі столичної поліції відкрили досудове провадження — провадження №12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак хід слідства сповільнюється і справу фактично гальмують.

Паралельно з цим у регіонах фіксують руйнування й зупинки критичних об’єктів після нічних атак, через що компанія та влада закликають громадян ощадливо ставитися до газових запасів і максимально економити споживання. Суперечність між публічними зверненнями про економію та оприлюдненими сумами виплат і фінансовими схемами підсилює суспільний резонанс.

В Україні продовжується мобілізація, що супроводжується активізацією діяльності територіальних центрів комплектування (ТЦК). Однак паралельно з цим зростає кількість випадків, коли чоловіків оголошують у розшук, що спричиняє непорозуміння та невизначеність серед громадян. Деякі люди навіть не підозрюють, що їхній статус змінився, і що вони потрапили під розшук через відсутність повідомлення або через неуважність до документів.

За словами юриста, підстави для внесення особи в розшук є лише дві:

неявка за повісткою для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або уточнення військово-облікових даних;

несвоєчасне оновлення власних військових даних.

У таких випадках ТЦК складає матеріали про порушення та передає їх до поліції. Далі інформація потрапляє до бази «Оберіг» і в систему «АРМОР».

Адвокат навів кілька типових ситуацій.

По-перше, система може видати дублюючу повістку. Наприклад, чоловік отримав виклик, з’явився до ТЦК, навіть пройшов ВЛК і отримав відстрочку чи бронювання. Але якщо була сформована ще одна повістка, про яку він не знав, то неявка вже рахується порушенням.

По-друге, проблеми виникають через застарілу адресу. Якщо повістка надійшла на неактуальне місце проживання та повернулася, людина автоматично стає порушником військового обліку.

Інформація з бази «АРМОР» дозволяє поліцейським бачити статус особи. Водночас правоохоронці не мають права затримувати громадян виключно за порушення правил військового обліку чи складати адмінпротоколи.

Затримати людину вони можуть лише за інші правопорушення. Відомі випадки, коли поліцейські доправляли ухилянтів у ТЦК, але такі дії оскаржуються.

Капралов радить кілька кроків:

встановити застосунок «Резерв+» та регулярно оновлювати дані;

подати до ТЦК письмову заяву з проханням надати інформацію про статус;

у разі технічних помилок надати підтверджувальні документи — довідку з ТЦК або ЦНАПу, скріншоти з «Резерв+», де видно, що дані були оновлені.

«Якщо у застосунку з’являється позначка про розшук через нібито неоновлення даних, хоча вони актуальні, потрібно офіційно звернутися до ТЦК, щоб статус виправили», — підсумував адвокат.