Mmakaje

Категорія: Економіка

  • Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    У столиці Казахстану Астані голова правління АТ НК «КазМунайГаз» (КМГ) Асхат Хасенов та старший віцепрезидент міжнародної групи Exolum Іван Муїньйо підписали угоду про стратегічне співробітництво. До документа також долучилася компанія «КазМунайГаз-Аеро». Ця тристороння домовленість знаменує дебютний вихід іспанської компанії Exolum на ринок Євразійського регіону та має на меті масштабний розвиток і модернізацію авіапаливної інфраструктури в казахстанських аеропортах.

    У межах партнерства планується залучення іноземних інвестицій та передових технологій для будівництва нових і оновлення діючих паливозаправних комплексів, а також створення спеціалізованих баз зберігання авіапального. Ключовим технологічним завданням стане переведення казахстанської інфраструктури на міжнародний стандарт пального Jet A-1 із суворим дотриманням безпекових вимог Об’єднаної інспекційної групи (JIG). Зі свого боку «КазМунайГаз» забезпечить експертну підтримку, детальне опрацювання проєктів та координацію з вітчизняними авіаперевізниками.

    За словами очільника КМГ, співпраця з міжнародним лідером дозволить пришвидшити технологічне оновлення галузі, покращити якість управління інфраструктурою та створити сприятливі умови для стрімкого зростання обсягів міжнародних авіаперевезень через територію Казахстану. Окремий акцент робиться на трансфері передових європейських знань місцевим спеціалістам. Найближчим часом експертна група проведе економічний аналіз, щоб визначити пріоритетні аеропорти, обсяги необхідного фінансування та конкретні етапи реалізації проєктів.

  • Boeing відкладає плани з нарощування виробництва 737 Max: акції компанії стрімко впали

    Boeing відкладає плани з нарощування виробництва 737 Max: акції компанії стрімко впали

    Американський авіабудівний концерн Boeing офіційно переглянув довгострокові виробничі плани, відтермінувавши вихід на цільові обсяги випуску літаків серії 737 Max. Згідно з оновленим прогнозом, компанія планує досягти показника у 47 лайнерів на місяць лише на початку 2027 року, а не влітку 2026-го, як очікувалося раніше. Головною причиною такого кроку стали тривалі проблеми з ланцюгами постачань. На тлі цієї заяви акції концерну під час торгів обвалилися приблизно на 9%, що стало одним із найпомітніших падінь котирувань за останні півтора року.

    Попри виробничі затримки та логістичні виклики, фінансові результати компанії за третій квартал виявилися дещо кращими за очікування в частині скорочення збитків. Квартальна виручка концерну сягнула 24,2 мільярда доларів. Частково компенсувати труднощі комерційного сегмента вдалося завдяки покращенню фінансових показників в оборонному підрозділі компанії. Крім того, загальний портфель замовленьBoeing досяг рекордної позначки у 745,4 мільярда доларів, що беззаперечно свідчить про стабільно високий попит на авіалайнери бренду на світовому ринку.

  • Новий «суспільний договір» щодо мобілізації: експерт вказав на загрози для бізнесу та оборонного сектору

    Новий «суспільний договір» щодо мобілізації: експерт вказав на загрози для бізнесу та оборонного сектору

    В Україні набирає обертів дискусія щодо доцільності та можливих наслідків зміни правил бронювання військовозобов’язаних. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов в ефірі Radio NV проаналізував нову урядову концепцію, наголосивши, що владі не вдасться уникнути відкритого діалогу на цю складну тему. За його словами, непродумані зміни в логіці бронювання можуть серйозно підірвати роботу критично важливих галузей, насамперед вітчизняного оборонно-промислового комплексу, який безпосередньо забезпечує потреби фронту.

    Приводом для експертного обговорення стали озвучені в уряді плани щодо запровадження до 1 грудня поточного року нового «суспільного договору» стосовно мобілізаційних зобов’язань. Оприлюднена модель передбачає специфічний формат взаємодії держави та підприємців: компанії отримують право бронювати своїх співробітників, але натомість бізнес повинен взяти на себе відповідальність за забезпечення так званої «прогнозованої мобілізації» визначеної частини свого персоналу.

    Така ініціатива викликає гострі запитання у фаховому та бізнес-середовищі. Головна проблема полягає у правовій та організаційній невизначеності: залишається незрозумілим, на яких саме юридичних підставах і за допомогою яких інструментів керівники приватних компаній мають гарантувати призов своїх підлеглих. Коментуючи цю ситуацію, Олександр Леонов підкреслив, що будь-який новий механізм має бути максимально прозорим, логічним і зрозумілим для суспільства.

    На переконання політолога, під час розробки подібних правил ключовий акцент необхідно робити на збереженні висококваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів. Перекладання суто державних мобілізаційних функцій на плечі керівників підприємств без чіткого законодавчого регулювання несе величезні ризики, оскільки втрата ключових кадрів може фактично паралізувати роботу підприємств оборонного сектору та економіки в цілому.

  • Фінансова криза 2027 року: ЄС чинить тиск на країни G7 через дефіцит бюджету України у 70 мільярдів євро

    Фінансова криза 2027 року: ЄС чинить тиск на країни G7 через дефіцит бюджету України у 70 мільярдів євро

    Брюссель розпочав серйозний дипломатичний тиск на своїх партнерів по «Групі семи» (G7), вимагаючи суттєво збільшити фінансову підтримку України на наступний рік. За спільними прогнозами Києва та Європейської комісії, у 2027 році український бюджет зіткнеться з критичним дефіцитом у розмірі 70 мільярдів євро. Ця колосальна сума враховує як макрофінансові потреби, так і військові витрати, що виникнуть після вичерпання запасів з останнього пакета американської допомоги, виділеного ще за адміністрації Джо Байдена. Ситуація значно ускладнилася через скорочення підтримки з боку країн, що не входять до блоку, зокрема через рішення президента США Дональда Трампа припинити будь-яке пряме фінансування України.

    Аналітика Єврокомісії демонструє тривожну тенденцію: країни-союзники поза межами ЄС наразі пообіцяли надати Україні у 2027 році лише 4 мільярди євро, що є різким падінням порівняно з 19 мільярдами у 2026 році. Зокрема, сукупний внесок таких країн G7, як США, Велика Британія, Канада та Японія, оцінюється лише в 1 мільярд євро. Усвідомлюючи масштаби загрози, Брюссель розпочав екстрене планування для збереження фінансової стабільності Києва. Європейські посадовці активно вивчають альтернативні механізми залучення коштів, серед яких — спільний випуск боргових зобов’язань. Це питання стане предметом гострих дискусій на спеціальному саміті наприкінці листопада.

    Паралельно Євросоюз веде інтенсивні двосторонні переговори з Лондоном, Оттавою та іншими столицями. Європейські дипломати розраховують побачити нові фінансові зобов’язання щодо підтримки України у бюджетах Великої Британії та Канади на 2027 рік. Водночас у Брюсселі категорично відкидають сценарій, за яким Європа самостійно покриватиме весь дефіцит, що виник через пасивність інших держав. Речник Єврокомісії підкреслив, що наразі саме на ЄС та його країни-члени припадає 80% усієї обіцяної Києву допомоги на 2027 рік. «Європа не може самостійно задовольнити фінансові потреби України. Міжнародні партнери також повинні долучитися, зокрема союзники по НАТО», — наголосили у відомстві.

    Реакція ж партнерів за межами єврозони поки залишається вкрай обережною. У Міністерстві фінансів Канади нагадали про вже виділені 27 мільярдів канадських доларів від початку повномасштабного вторгнення, проте відмовилися прогнозувати, які саме статті витрат увійдуть до нового бюджету. Японське зовнішньополітичне відомство не погодилося з песимістичними висновками Єврокомісії, зазначивши, що остаточних рішень ще не ухвалено, і Токіо продовжує шукати варіанти фінансової допомоги в межах поточних консультацій G7.

    Окрім фінансової діри, європейські аналітики констатують суттєвий дефіцит і у сфері безпеки: за оцінками Єврокомісії, 32 країнам НАТО наразі не вистачає 13 мільярдів євро для виконання власного зобов’язання надати Києву 70 мільярдів євро військової підтримки в поточному році.

     

  • Нафтова угода замість миру: Білий дім розглядає зняття санкцій з «чорної каси» Кремля заради російського дизеля

    Нафтова угода замість миру: Білий дім розглядає зняття санкцій з «чорної каси» Кремля заради російського дизеля

    Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа серйозно вивчає можливість скасування економічних обмежень щодо Російського фонду прямих інвестицій. Як повідомляють джерела авторитетного видання «The New York Times», цей резонансний крок безпосередньо пов’язаний із намірами Вашингтона та Москви реалізувати масштабні спільні проєкти в енергетичній сфері. Головною умовою, на якій категорично наполягає російська сторона під час закритих переговорів, є повне виведення з-під санкційного удару цього державного фінансового інституту, аби він міг легально супроводжувати та забезпечувати прямі постачання російського дизельного пального на американський ринок. Така різка зміна політичного курсу викликає глибоке занепокоєння, адже ще зовсім недавно, за часів президентства Джозефа Байдена, американські урядовці відкрито називали цей фонд особистою «чорною касою» Володимира Путіна та головним інструментом клептократичної системи.

    Каталізатором цих радикальних геополітичних зрушень стали прямі домовленості між лідерами двох держав. Дев’ятого жовтня Дональд Трамп на своїй сторінці в соціальній мережі «Truth Social» розповів про вкрай успішні, за його словами, телефонні переговори з очільником Кремля. Головним здобутком цієї бесіди стала принципова згода на розблокування російського нафтового експорту. Американський лідер анонсував, що Російська Федерація без зволікань відправить понад триста тисяч тонн дизельного пального на світовий та американський ринки. Згідно з оприлюдненим планом, ще п’ятсот тисяч тонн мають надійти протягом листопада, а одразу після цього обсяги постачань стрімко зростуть ще на один мільйон тонн. Президент Сполучених Штатів також додав, що в перспективі Москва готова експортувати додаткові три мільйони тонн палива, щойно місцеві нафтопереробні заводи зможуть адаптувати свої виробничі потужності.

    Аргументуючи доцільність такої безпрецедентної співпраці з країною-агресором, Дональд Трамп пообіцяв американським виборцям стрімке падіння цін на автозаправних станціях. Він запевнив громадськість, що завдяки доступу до російських енергоресурсів та абсолютному військовому контролю американського флоту над стратегічно важливою Ормузькою протокою, вартість дизеля для пересічних громадян суттєво і швидко знизиться. На виконання цих політичних домовленостей Міністерство фінансів США вже зробило перший крок, видавши тимчасову генеральну ліцензію, яка легалізує експорт російського палива. Нині ж фінансове відомство розглядає офіційну заявку Російського фонду прямих інвестицій на повне зняття санкцій за стандартною бюрократичною процедурою. Цей протокол вимагає від підсанкційної установи юридично довести, що початкові підстави для запровадження жорстких обмежень остаточно втратили свою актуальність.

    Ключову роль у цій дипломатично-комерційній грі відіграє очільник російського фонду Кирило Дмитрієв. Цей функціонер став одним із головних тіньових перемовників між Москвою та Вашингтоном, поєднуючи дискусії щодо війни в Україні з лобіюванням вигідних бізнес-проєктів. Створений ще у дві тисячі одинадцятому році для залучення іноземного капіталу, фонд опинився під нищівними американськими санкціями вже на четвертий день після початку повномасштабного російського вторгнення. Сьогодні ж, як влучно констатують аналітики видання «The New York Times», кремлівська верхівка цинічно використовує нову хвилю дипломатичної активності навколо українського конфлікту для просування власних економічних інтересів, які не мають абсолютно нічого спільного зі встановленням справедливого і тривалого миру.

  • Відлига у торговельній війні: Вашингтон та Оттава готують угоду щодо зниження мит на сталь і автомобілі

    Відлига у торговельній війні: Вашингтон та Оттава готують угоду щодо зниження мит на сталь і автомобілі

    Сполучені Штати Америки та Канада опинилися за крок до укладання компромісної угоди, яка може суттєво знизити градус напруги у жорсткій двосторонній торговельній війні. За інформацією джерел в урядових та промислових колах обох держав, наразі тривають інтенсивні кулуарні переговори щодо скасування або значного пом’якшення американських загороджувальних мит на канадську металургійну продукцію та транспортні засоби. Головним предметом дипломатичного торгу стали безпрецедентні п’ятдесятивідсоткові тарифи на імпорт сталі, а також двадцятип’ятивідсоткові збори на ввезення автомобілів, які стали важким ударом для економіки північного сусіда США. Інсайдери припускають, що довгоочікуване підписання відповідного документа може відбутися блискавично, ще до початку американських виборів, запланованих на третє листопада.

    Процес пошуку точок дотику відбувається на найвищому урядовому рівні. Згідно з наявними даними, міністр торгівлі Сполучених Штатів Говард Лутнік та канадський урядовець Домінік Леблан, який безпосередньо відповідає за двосторонні торговельні відносини, останнім часом підтримують регулярний контакт. Цю інформацію також публічно підтвердив економічний радник Білого дому Кевін Гассет. Водночас представники адміністрації американського президента Дональда Трампа категорично наполягають на тому, що для фіналізації угоди Оттава повинна піти на додаткові стратегічні поступки. Представник канадського міністерства зі свого боку дипломатично наголосив, що країна веде надзвичайно конструктивний діалог і готова до сумлінної праці заради налагодження взаємовигідних відносин, які обов’язково враховуватимуть її національні інтереси.

    Попри загальний оптимізм, представники канадського промислового сектору оцінюють ситуацію вкрай обережно. Експерти вважають, що у разі досягнення консенсусу угода буде підписана дуже швидко, проте вона матиме виключно вузькоспеціалізований характер і не вирішить усіх накопичених економічних розбіжностей. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спілкування з пресою підтвердив певне пожвавлення у переговорному процесі, однак спростував будь-які чутки про капітуляцію свого уряду. За його словами, Оттава залишається непохитною у своїх базових економічних вимогах.

    «Якщо і був досягнутий якийсь прогрес, то це тому, що США наближаються до нашої позиції», – безапеляційно заявив очільник канадського уряду.

    Варто нагадати, що глибока криза у двосторонніх відносинах загострилася ще в серпні поточного року, коли дипломатичні консультації остаточно зайшли у глухий кут. Саме тоді Вашингтон запровадив шокуючі мита на низку канадських товарів. Ескалація супроводжувалася гучними політичними демаршами: Дональд Трамп відзначився саркастичними дописами у соціальних мережах та показово перейменував прикордонне озеро Онтаріо на «озеро Америка». У відповідь на такий тиск двадцять п’ятого серпня Канада анонсувала дзеркальні санкції проти американського імпорту, які офіційно набули чинності восьмого вересня. Реакція Білого дому не забарилася – президент США миттєво підписав низку указів, якими повністю заборонив ввезення з Канади широкого асортименту алкогольних напоїв, молочної продукції та мотоциклів. Нинішній раунд переговорів є першою реальною спробою зупинити це руйнівне для обох країн тарифне протистояння.

  • Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Міністерство економіки та навколишнього середовища розкрило амбітні деталі функціонування нового механізму фінансового захисту українських підприємців. Йдеться про анонсований ще у вересні спеціальний фонд компенсації воєнних збитків, який має стати головним страховим інструментом для вітчизняного та іноземного капіталу в умовах активних бойових дій. За офіційними розрахунками профільного відомства, ця безпрецедентна ініціатива з часом зможе забезпечити сукупне страхове покриття ризиків на колосальну суму від п’яти до восьми мільярдів доларів. Такий масштабний фінансовий резерв покликаний дати інвесторам залізобетонні гарантії того, що їхні заводи, складські приміщення чи дороге обладнання не перетворяться на безповоротні втрати після чергової російської повітряної атаки.

    Під час спеціальної презентації проєкту заступник міністра детально пояснив архітектуру наповнення цього рятівного пулу. Для акумулювання такої астрономічної суми держава не покладатиметься виключно на внутрішні бюджетні ресурси, а застосує комплексну багатокомпонентну модель залучення капіталу. Передбачається тісна синергія коштів від міжнародних фінансових організацій, донорських грантів, державних гарантій та безпосередніх внесків приватних перестраховиків. Цей механізм працюватиме як класичний мультиплікатор, де відносно невеликий стартовий капітал дозволяє видавати страхові поліси на мільярди доларів, спираючись на статистику реальних руйнувань та ретельну оцінку рівня загрози для кожного конкретного індустріального об’єкта.

    Відсутність дієвого механізму страхування від наслідків ракетних ударів залишалася чи не найбільшою перепоною для повноцінного відновлення української економіки. До цього часу переважна більшість авторитетних міжнародних страхових компаній категорично відмовлялися покривати будь-які збитки, спричинені військовою агресією, посилаючись на стандартні форс-мажорні обставини. Через цю бюрократичну стіну сотні перспективних інвестиційних проєктів були поставлені на паузу, адже жоден відповідальний бізнес не готовий вкладати мільйони у будівництво нових виробничих цехів без впевненості у завтрашньому дні. Створення спеціалізованого національного фонду з потенціалом покриття до восьми мільярдів доларів здатне кардинально зламати цю негативну тенденцію та остаточно розблокувати рух капіталу в країну.

    Особливу надію на повноцінний запуск цього страхового фонду покладають представники аграрного сектору, транспортної логістики та енергетичної галузі. Саме ці стратегічні напрямки найчастіше стають пріоритетними мішенями для цілеспрямованого російського терору. Аграрії регулярно втрачають величезні елеватори із зерном, логістичні компанії страждають від знищення сортувальних терміналів, а промисловці змушені постійно шукати власні ресурси на відновлення розбитих цехів. Наявність потужного гарантійного фонду дозволить бізнесу не просто виживати в режимі постійного гасіння пожеж, але й сміливо планувати довгострокову модернізацію своїх потужностей. Завдяки цьому прозорому інструменту Україна зможе продемонструвати глобальному ринку, що її економіка залишається функціональною, а будь-які фізичні руйнування оперативно компенсуються за рахунок цивілізованих фінансових механізмів.

  • Штучний інтелект витісняє людей: Microsoft пропонує шістдесяти тисячам працівників звільнитися заради розбудови нових технологій

    Штучний інтелект витісняє людей: Microsoft пропонує шістдесяти тисячам працівників звільнитися заради розбудови нових технологій

    Американський технологічний гігант Microsoft ініціював одну з наймасштабніших в історії корпоративного сектору програм оптимізації персоналу. Керівництво корпорації офіційно запропонувало десяткам тисяч своїх співробітників написати заяви на добровільне звільнення в обмін на фінансові компенсації. Цей безпрецедентний крок продиктований гострою необхідністю вивільнити колосальні обсяги капіталу для їх подальшого інвестування у розбудову глобальної інфраструктури для штучного інтелекту. Загалом під дію нової програми потрапляють близько шістдесяти тисяч фахівців компанії, що становить майже 27 відсотків від загальної кількості робочої сили цієї технологічної імперії.

    Масштабна пропозиція щодо добровільного розірвання трудових контрактів охоплює ключові для корпорації регіони присутності. Йдеться насамперед про працівників у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великій Британії та Індії. Саме в цих країнах зосереджені найбільші дослідницькі центри, офіси розробки та головні адміністративні управління розробника програмного забезпечення. Запропонована схема передбачає, що фахівці самостійно ухвалюють рішення про залишення посади, натомість отримуючи розширені вихідні допомоги та інші пільги, передбачені внутрішньою корпоративною політикою. Такий формат дозволяє керівництву уникнути гучних репутаційних скандалів, які зазвичай супроводжують примусові масові скорочення, та водночас досягти поставленої фінансової мети з оптимізації операційних витрат на утримання великого штату.

    Радикальна зміна кадрової політики є прямим наслідком глобальної технологічної гонки, у якій корпорація намагається втримати абсолютне лідерство. Розробка, впровадження та підтримка великих мовних моделей і генеративних нейромереж вимагають астрономічних фінансових вливань. Основна частина цих коштів спрямовується не на програмний код, а на фізичну інфраструктуру – будівництво гігантських центрів обробки даних, закупівлю надпотужних і вкрай дефіцитних графічних процесорів, а також оплату колосальних обсягів електроенергії для охолодження серверних стійок. Аби виграти конкурентну боротьбу на ринку хмарних обчислень, компанія змушена перерозподіляти свої бюджети, жертвуючи класичними напрямами розробки та адміністративним персоналом заради посилення апаратних можливостей штучного інтелекту.

    Інтеграція розумних алгоритмів у всі базові продукти компанії, від операційних систем до офісних додатків та пошукових платформ, стала головним стратегічним вектором розвитку гіганта на найближче десятиліття. Проте цей перехід неминуче призводить до трансформації самої структури технологічних корпорацій. Ті завдання, які ще кілька років тому виконували цілі відділи маркетологів, тестувальників, аналітиків та фахівців технічної підтримки, сьогодні поступово автоматизуються завдяки впровадженню розумних асистентів. Відповідно, утримання надмірно великого колективу працівників, чиї функції вже зараз можуть бути оптимізовані програмними методами, стає економічно недоцільним тягарем для бюджету розвитку інновацій.

    Ця ситуація яскраво ілюструє загальносвітовий тренд на ринку праці в індустрії інформаційних технологій. Провідні корпорації світу сьогодні відмовляються від політики неконтрольованого найму, яка домінувала в минулі роки, і переходять до жорсткої раціоналізації. Вивільнені кошти негайно спрямовуються на купівлю дороговартісного обладнання та переманювання вузькопрофільних інженерів, які безпосередньо створюють алгоритми машинного навчання. Таким чином, рядові співробітники опиняються перед складним вибором: прийняти пропозицію про добровільне звільнення з фінансовою подушкою безпеки зараз, або ризикувати потрапити під хвилю жорстких примусових скорочень у майбутньому, коли технологічна трансформація дійде до фінальної стадії.

  • Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кабінет Міністрів України ухвалив резонансне рішення, яке суттєво переписує правила захисту військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Згідно з урядовою постановою № 1328 від 23 жовтня 2026 року, держава не лише запроваджує жорсткіші квоти для стратегічних галузей, а й створює спеціальний Координаційний центр з питань бронювання. Ця нова структура візьме на себе повноваження погоджувати критерії критичності підприємств та розглядатиме індивідуальні звернення компаній щодо збільшення лімітів понад стандартні 50%. Відтепер бізнесу доведеться значно ретельніше доводити свою незамінність для держави, а порушники військового обліку взагалі ризикують втратити будь-які кадрові привілеї.

    Кардинальні зміни торкнуться насамперед оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі. Для визначених критично важливих підприємств цих сфер, а також для їхніх прямих підрядників і виробників спеціалізованого обладнання, встановлено граничний обсяг бронювання на рівні 95% від загальної кількості військовозобов’язаних. Важливий нюанс полягає в тому, що всі фахівці, які безпосередньо задіяні у безперервних виробничих процесах таких компаній, підлягають обов’язковому захисту. Якщо ж завод має об’єктивну потребу залишити на робочих місцях понад 95% персоналу, це стане можливим виключно за окремим рішенням Міністерства оборони або Міністерства енергетики з обов’язковим урахуванням рекомендацій новоствореного Координаційного центру.

    Бюрократична процедура розгляду документів тепер отримала чіткі часові рамки. Звичайний термін опрацювання звернень Координаційним центром становитиме до одного календарного місяця. Зі свого боку, профільний державний орган має розглянути заявку підприємства протягом 7 робочих днів, після чого направляє її до центру для отримання фахового висновку. Отримавши рекомендації, чиновники матимуть лише 3 робочі дні на ухвалення остаточного вердикту. Змінився і механізм фіксації розширених квот. Після того, як державний орган через портал «Дія» подасть повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку, бізнес матиме рівно 10 робочих днів для фактичного оформлення своїх працівників. Якщо компанія змарнує цей час, рішення про збільшення обсягів автоматично втратить юридичну силу. Термін дії таких розширених лімітів обмежено одним роком.

    Нова урядова постанова зобов’язує центральні органи виконавчої влади та місцеві адміністрації протягом 10 днів з моменту її набуття чинності переглянути діючі критерії критичності. Якщо певний критерій, на підставі якого компанія раніше отримала свій статус, буде скасовано, відповідне рішення про бронювання колективу також підлягатиме анулюванню. Проте тотального автоматичного скасування статусів для всього ринку не буде. Рішення, які відповідають оновленим нормам, діятимуть до завершення свого початкового терміну. Документ також чітко окреслює сфери економіки, представники яких мають право претендувати на захист персоналу. До цього списку увійшли оборонний та паливно-енергетичний сектори, житлово-комунальне господарство, видобувна, переробна та агропромислова галузі, ритейл, будівництво, транспортна логістика, банківська діяльність, зв’язок, ІТ-індустрія, медицина, рятувальні служби та критичні гуманітарні організації. Компанії з інших сфер зможуть отримати рятівний статус лише через індивідуальне погодження з Координаційним центром.

    Водночас документ впроваджує жорсткі санкції для недобросовісних керівників. Координаційний центр має законне право відмовляти у розгляді запитів на збільшення квот, якщо очільник компанії систематично ігнорував правила ведення військового обліку. Підставою для санкцій стануть два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців чи притягнення директора до адміністративної відповідальності. Окремі ліміти прописані для представництв міжнародних донорських організацій: не більше 50% фахівців на один проєкт, але з жорстким обмеженням – максимум 7 осіб на одну структуру. Перевищити цю цифру дозволять лише за рішенням державного секретаря Кабінету Міністрів. Разом з тим, уряд пішов на поступки бізнесу у питанні фінансових боргів. Відтепер заборгованість, яка виникла через затримку бюджетних платежів з боку самої держави, не вважатиметься перешкодою для отримання критичного статусу, якщо компанія зможе підтвердити цей факт довідкою від Казначейства.

     

  • Жорсткий розгін у Португалії: поліція з собаками ліквідувала наметові містечка протестувальників проти недоступного житла

    Жорсткий розгін у Португалії: поліція з собаками ліквідувала наметові містечка протестувальників проти недоступного житла

    Під покривом ночі португальська поліція провела жорсткі скоординовані рейди в Лісабоні та Порту, розігнавши наметові містечка активістів, які протестують проти житлової кризи. Застосувавши кийки та службових собак, правоохоронці демонтували понад 150 наметів на центральних площах міст.

    Поліція виправдовує свої дії необхідністю відновлення порядку, звітуючи про 31 затриманого та 11 постраждалих, серед яких троє правоохоронців. Натомість громадська організація Casa Para Viver звинувачує уряд у жорстокому придушенні мирного протесту: за словами активістів, проти сплячих людей застосували гумові кулі, а реальна кількість поранених перевищує 20 осіб.

    Масові протести спровоковані безпрецедентною кризою доступності житла в Португалії, де з 2017 року ціни на нерухомість та оренду зросли вдвічі. Місцеві жителі, чия платоспроможність не витримує конкуренції з «цифровими кочівниками», програмами короткострокової оренди та власниками «золотих віз», вимагають зупинити лібералізацію ринку. Безпосереднім тригером акцій став новий урядовий законопроєкт, який скасовує обмеження на розмір орендної плати та суттєво спрощує процедуру виселення мешканців.