Mmakaje

Категорія: Економіка

  • ПриватБанк порадував українців нововведенням: навіть в черзі не потрібно стояти

    ПриватБанк порадував українців нововведенням: навіть в черзі не потрібно стояти

    ПриватБанк, один з провідних банків в Україні, вводить нововведення для своїх клієнтів, яке робить процес отримання іноземної валюти ще більш зручним. Тепер українці можуть знімати кошти в іноземній валюті без необхідності відкривати окремий валютний рахунок.

    Ініціатива дозволяє клієнтам оформляти заявку на отримання доларів або євро зі свого гривневого рахунку через додаток Приват24, телефонний дзвінок за номером 3700 або відвідавши найближче відділення банку. Важливо врахувати, що мінімальна сума заявки повинна становити не менше 20 000 гривень або еквівалент 300 доларів/євро, а сума може бути кратною 100.

    Клієнти можуть обрати зручне відділення та дату для отримання валюти, зазначивши, що операція не повинна перевищувати 100 тисяч гривень за добу. Важливо відзначити, що ця послуга надається безоплатно, а курс обміну валюти визначається на момент оформлення заявки відповідно до курсу банку.

    Нововведення спростить процес отримання іноземної валюти для клієнтів ПриватБанку, уникнувши необхідності стояти в чергах або відкривати окремі рахунки для обміну гривень на долари чи євро.

  • НБУ працює над наближенням українського ринку страхування до стандартів ЄС

    НБУ працює над наближенням українського ринку страхування до стандартів ЄС

    Національний банк України вніс зміни до ряду нормативно-правових актів, пов’язаних із реєстрацією та функціонуванням учасників страхового ринку, з метою впровадження нових вимог, передбачених Законами України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” та “Про страхування”. Зазначені зміни набудуть чинності з 1 січня 2024 року. Про це повідомила пресслужба Національного банку України.

    Оновлені законодавчі акти спрямовані на удосконалення регулювання ринку небанківських фінансових послуг у відповідності до стандартів Європейського Союзу з метою підвищення його стійкості. Серед ключових змін варто відзначити впровадження ризик-орієнтованого нагляду, посилення захисту прав споживачів та встановлення чітких вимог до корпоративного управління і внутрішнього контролю.

    Положення, що стосуються характеристик та класифікаційних ознак класів страхування, а також інші нормативні документи, пов’язані із сектором страхування, були затверджені Національним банком України. Вони передбачають перехід від видів страхування до класів і встановлюють порядок переоформлення чинних ліцензій страховиків, а також визначають вимоги до укладання та виконання договорів страхування залежно від групи класів страхування.

    Оновлені норми визначають кваліфікаційні вимоги до фахівців та встановлюють нові терміни для реєстрації та відповідності вимогам, враховуючи перехідні періоди для страхових компаній.

  • У Верховній Раді визначили припинення зростання боргів у сфері енергетики основним завданням

    У Верховній Раді визначили припинення зростання боргів у сфері енергетики основним завданням

    “Зупинка зростання боргів у сфері енергетики – головне завдання галузі”, вважає народний депутат та член парламентського комітету з енергетики Андрій Жупанин. Він зауважив, що масштаби боргів сягнули критичного рівня, і вирішення проблеми вимагає комплексного підходу.

    “Найважливішим завданням є припинення нарощення боргів, вивчення та усунення причин їх виникнення”, – підкреслив він.

    Жупанин вказав, що перш за все йдеться про заборону відключень від електропостачання для ряду споживачів, інформація про яких дуже обтяжлива. Це стосується як державних, так і комунальних підприємств, серед яких є об’єкти критичної інфраструктури, наприклад, водоканали. Кількість споживачів електроенергії, яким заборонено відключення, сягає понад 5000, навіть при відсутності будь-яких платежів з їхнього боку.

    За словами Жупанина, борги цих підприємств перед “Укренерго” зросли утричі протягом останнього року – з 3 мільярдів до 10 мільярдів гривень.

    “Проблема стала ще гострішою після наказу Міненерго від 13.04.2022 №148, який давав право обласним військовим адміністраціям самостійно визначати підприємства у відповідному регіоні, яких було заборонено відключати від енергопостачання”, – зазначив депутат.

    Він відзначив, що вирішення цього питання важливо для створення привабливого енергетичного ринку для інвестицій, тому потрібно не лише припинити нарощування боргів, але і розробити ефективний механізм їх врегулювання.

  • Видавці з Росії продовжують отримувати прибуток на українському книжковому ринку: результати дослідження

    Видавці з Росії продовжують отримувати прибуток на українському книжковому ринку: результати дослідження

    На книжковому ринку України існують компанії, які мають українську реєстрацію, але зберігають зв’язки з Росією. За результатами дослідження, проведеного виданням “Сенсор” спільно з “Мольфар”, виявлено, що такі видавці продовжують отримувати державні гранти.

    Одна з таких компаній – дочірня структура “Альпіна Паблішер Україна”, яка є власністю російського бізнесмена Олексія Ільїна. На даний момент компанія не висловила свою позицію стосовно подій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням та не оголошувала про закриття чи вихід з українського ринку.

    Ще однією російською видавничою групою, працюючою в Україні, є “Азбука-Аттікус”, яка володіє такими видавництвами, як “Махаон-Україна” та “Рідна мова”. У 2021 році власник “Азбука-Аттікус” Олександр Мамут, який став об’єктом санкцій української влади, продав свій бізнес Олегу Новікову. Однак в 2022 році видавництво “Рідна мова” змінило свою назву та перереєструвало свій бізнес в Україні.

    Компанія “Ексмо-АСТ”, яка є лідером у сфері книговидання в Росії, раніше мала значний вплив в Україні. Зараз у неї немає офіційного дистриб’ютора в Україні, але існують компанії, з якими дослідники виявили тісний зв’язок з Росією та саме з “Ексмо”. Серед них – видавництва Bookchef, “Форс Україна” та інтернет-магазин book24.ua.

    У 2003 році “Ексмо” та український бізнесмен Ярослав Маринович заснували ТОВ “Ексмо-Україна”, проте під час війни у 2014 році Маринович заявив про розрив зв’язків з РФ. Пізніше бізнес був переписаний на пенсіонерку Людмилу Божко, яку розслідники вважають підставною особою. Вона є власницею “Дистрибуційної Книготорговельної Компанії” та “Форс Україна”, яка володіє торговельними марками “Ексмо” та іншими.

    Гендиректором Bookchef наразі є Олександр Кірпічов, який раніше очолював “Дистрибуційну Книготорговельну Компанію”. Також зазначається, що Ярослав Маринович є співвласником книгарень “Буква” та опосередковано володіє видавничою групою “КМ-Букс” через свою польську юрособу.

    “КМ-Букс” відзначає, що розслідування є маніпулятивним та неправдивим, і відкидає будь-яке відношення до “Форс Україна”, book24.ua та Bookchef. Крім того, компанії, такі як Vivat, Yakaboo та “Книгарня Є”, вже заявили про негайне припинення співпраці з видавництвом Bookchef.

  • Мінреінтеграції профінансувало виплати переселенцям на суму понад ₴73,2 мільярда у поточному році

    Мінреінтеграції профінансувало виплати переселенцям на суму понад ₴73,2 мільярда у поточному році

    Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що в 2023 році на виплати внутрішньо переміщеним особам спрямовано понад 73,2 мільярди гривень. Зазначено, що ці фінансові кошти призначені на щомісячну державну допомогу для внутрішніх переселенців.

    Зокрема, розглядається система щомісячної державної допомоги на проживання, де особам з інвалідністю та дітьми надається тритисячна сума у гривнях, тоді як іншим переселенцям – дві тисячі гривень.

    На засіданні Координаційного штабу, під головуванням віцепрем’єр-міністерки та міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, обговорювалася тема виплат для внутрішньо переміщених осіб. Представник Міністерства соціальної політики України на заході повідомив, що виплати на другий період грудня склали понад 43,5 мільйона гривень.

    Також наголошено, що державна допомога на проживання внутрішнім переселенцям за грудень поточного року вже виплачена.

  • Україна розглядає можливість відновлення нульового розмитнення автомобілів, проте ця пільга може стосуватися не всіх громадян

    Україна розглядає можливість відновлення нульового розмитнення автомобілів, проте ця пільга може стосуватися не всіх громадян

    Парламент розглядає ініціативу щодо відновлення пільгового режиму розмитнення транспортних засобів, яке спочатку було введене на початку повномасштабної військової агресії та доступне для всіх українців. Проте, нова пропозиція передбачає відновлення цієї пільги лише для обмеженої кількості громадян.

    На офіційному веб-порталі парламенту був опублікований проект закону під назвою “Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій та осіб, постраждалих від військової агресії проти України” (№ 10353).

    Відповідно до цього законопроекту, депутати пропонують звільнити від розмитнення транспортні засоби для учасників бойових дій, родичів загиблих у бою, а також осіб, чиї автівки зазнали пошкоджень унаслідок війни. Згідно з умовами закону, дозволено ввозити один транспортний засіб на особу, і фізична особа, яка передала свій транспорт військовому підрозділу, також може ввезти одне авто без оплати мита.

    Безмитне розмитнення планується впроваджувати під час воєнного стану та ще протягом року після його закінчення. Проте, слід зазначити, що парламент вже зареєстрував кілька схожих законопроєктів, і жоден з них не досягав стадії розгляду на сесійній залі. Це робить ймовірність прийняття даного законопроєкту вельми невеликою.

    Нагадаємо, що 5 квітня 2022 року в Україні набув чинності закон про скасування зборів та податків за розмитнення для фізичних осіб протягом воєнного стану. Однак з 1 липня 2022 року нульове розмитнення було скасовано, тобто процедура розмитнення автомобілів в Україні стала однаковою для всіх громадян.

  • В Україні протягом року виробництво зброї та техніки зросло втричі

    В Україні протягом року виробництво зброї та техніки зросло втричі

    Протягом року в Україні виробництво зброї та техніки зросло втричі, повідомили у СтратКом ЗСУ, посилаючись на висловлювання президента Володимира Зеленського. На зустрічі з керівниками державних та приватних компаній оборонно-промислового комплексу Зеленський поділився інформацією, що українські оборонні компанії за 2023 рік значно збільшили обсяги виробництва засобів бойової техніки та зброї.

    Крім того, за даними ГУР МО України, у Росії вичерпуються кадри лейтенантів. Ця інформація стала відома завдяки даним розвідки українського військового відомства.

    Також у зазначеному дайджесті відзначено можливість допомоги від Німеччини, яка розглядає введення додаткового податку з метою фінансування заходів з підтримки України у боротьбі з Росією.

  • Готується нова система податків для ФОПів в Україні

    Готується нова система податків для ФОПів в Україні

    У планах влади переглянути систему оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП) в Україні. Згідно з новою Національною стратегією доходів до 2030 року, яку затвердив Кабінет Міністрів 27 грудня, передбачено реформування розподілу ФОПів за групами та введення різних податкових ставок для різних видів діяльності. Про це повідомив Ярослав Железняк, перший заступник глави парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

    Згідно із запропонованими змінами, юридичні особи з 3-ї та 4-ї груп “спрощенки” більше не матимуть можливості користуватися спрощеною системою оподаткування. Їхні податкові ставки будуть поступово збільшуватися до рівня звичайного податку на прибуток.

    Щодо ФОПів, друга та третя групи фізичних осіб-підприємців будуть об’єднані в одну. Податкові ставки для них будуть різними, коливаючись від 3% для торгівлі до 17% для певних видів послуг. Збільшення цих ставок буде проводитися поетапно. Також для цієї категорії ФОПів буде обов’язковим використання реєстратора розрахункових операцій (РРО), як класичного, так і програмного.

    Фізичні особи-підприємці першої групи будуть обмежені за видами діяльності, а їхній податок буде розраховуватися на основі отриманого доходу, а не фіксованої суми.

    У зв’язку з реформою, фермерам-ФОПам 4-ї групи розширять базу оподаткування. Це відбудеться одночасно зі стартом оподаткування на основі масової оцінки землі, як передбачено урядовим планом.

    Зазначено, що ці зміни будуть впроваджені поетапно впродовж 2025-2027 років, враховуючи також заплановані зміни в адмініструванні. Попередньо такі зміни в системі оподаткування ФОПів в Україні визначив глава податкового комітету Ради Данило Гетманцев, наголошуючи на необхідності адаптації до кращих практик країн, які вже пройшли подібний шлях, зокрема, Польщі.

  • НАЗК викликало голову КРАІЛ: запрошення до ознайомлення з адміністративними правопорушеннями

    НАЗК викликало голову КРАІЛ: запрошення до ознайомлення з адміністративними правопорушеннями

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викликало голову Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Івана Рудого до своїх приміщень для ознайомлення з протоколом про адміністративні правопорушення. Про це повідомило агентство на своїй офіційній сторінці.

    У випадку неприбуття голови КРАІЛ за викликом, НАЗК має намір скласти протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних матеріалів із відміткою про відмову від підписання.

    Специфічні порушення, зафіксовані у протоколі, включають неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, які передбачені частиною 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

    У разі ігнорування запрошення, голова КРАІЛ Рудий повідомлений про необхідність з’явитися до НАЗК 3 січня 2024 року з 10:00 до 15:00 для ознайомлення з протоколом.

  • Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень

    Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень

    Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень, заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, станом на 30 листопада 2023 року борг становив 5 122,5 млрд грн або 140,8 млрд доларів у валютному еквіваленті.

    Гетманцев пояснив, що прискорений приріст державного боргу у листопаді пов’язаний з отриманням траншу макрофінансової допомоги від ЄС, позик від Світового банку та розміщенням облігацій внутрішнього державного боргу.

    Зазначено, що за період з 28 лютого 2022 року державний борг збільшився на 87,6%, що становить +2 392,4 млрд грн, у валютному еквіваленті — на 50,9%, або +47,5 млрд доларів. Зовнішній держборг в структурі боргу складає 68,6%, а борг у валюті (зовнішній + валютні облігації) — 71,4%.

    Гетманцев підкреслив, що частину зовнішнього боргу України було реструктуризовано перед офіційними кредиторами G7 та Паризьким клубом до березня 2027 року, перед комерційними кредиторами — до серпня 2024 року, що призвело до значної економії в розрахунках на обслуговування та погашення держборгу.

    Депутат також відзначив, що залишаються високими, проте контрольованими рівні боргового навантаження. За підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП очікується на рівні близько 85%, що, хоча і є високим показником, проте відповідає попереднім прогнозам та позначається зменшенням темпів зростання у порівнянні з попередніми роками.