Mmakaje

Категорія: ІНСАЙДИ

  • Після виключення Гончаренка у Раді може сформуватися нова неформальна група

    Після виключення Гончаренка у Раді може сформуватися нова неформальна група

    Після виключення Олексія Гончаренка з фракції «Європейської солідарності» у Верховній Раді готується переформатування депутатських груп. Найближчим часом у Гончаренка може з’явитися власна неформальна група, яка буде пов’язана не лише з його конфліктом із колишньою фракцією, а й з ширшою зміною підходів до завершення війни та подальшої міжнародної підтримки України. Про це повідомило джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту. За даними джерела, у парламенті вже обговорюють майбутню конфігурацію та людей, які можуть об’єднатися навколо Гончаренка після його виходу з «Євросолідарності». Поки йдеться саме про неформальне об’єднання, однак його появу очікують уже найближчим часом.

    Паралельно серед депутатів обговорюється зміна самого фінансового треку України. Депутати, які останнім часом їздили до Європи та США і проводили там зустрічі із західними партнерами, отримали прямий сигнал про те, що надалі фінансово не підтримуватимуть ані безпосередньо війну, ані ветеранів, ані реабілітацію військових. Натомість фінансовий трек має бути переформатований на підтримку мирного населення — цивільних, соціальних програм і напрямів, пов’язаних із підтримкою населення та подальшим відновленням країни. За інформацією джерела, саме цей сигнал зараз враховує частина депутатів під час обговорення нової конфігурації навколо Гончаренка.

    До цього ж процесу вписується участь Китаю. За даними джерела, Китай має бути залучений до нового треку, однак наразі його передбачається підключати через Казахстан. Йдеться про можливий окремий канал, який може використовуватися для майбутніх домовленостей щодо України. Водночас Китай уже фігурує у запропонованій Гончаренком моделі завершення війни. Депутат пропонує не намагатися одразу укласти одну велику угоду, а рухатися через серію окремих домовленостей — про припинення ударів по портах, підприємствах, школах, лікарнях і мостах, безпеку судноплавства, енергетику та інші напрями. Серед можливих гарантів таких домовленостей він називає Китай, Туреччину, ОАЕ, Катар, Ватикан і МАГАТЕ. Складніші питання, зокрема Донбас і нейтральний статус України, у його моделі мають обговорюватися окремо.

    Окрема проблема, яку зараз доводиться прораховувати в цьому контексті, — рішення України у сфері російської мови та церкви. За даними джерела, всередині Ради поки не розуміють, яким чином у разі майбутніх домовленостей можна буде відіграти назад уже ухвалені рішення у цих питаннях, однак, як стверджує співрозмовник, виходять із того, що це все одно доведеться робити. Для Росії російська мова та церква належать до числа головних і необговорюваних умов майбутнього врегулювання, тому під час переходу до реальних переговорів ці питання можуть опинитися серед тих, щодо яких Україні доведеться ухвалювати політично складні рішення. Проблема полягає не лише у змісті можливих поступок, а й у тому, як юридично та політично повернути назад рішення, які вже були ухвалені всередині країни.

    Саме на цьому перетині й виник конфлікт Гончаренка з «Європейською солідарністю». У своїй позиції депутат допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, пропонує розглядати питання російської мови через європейські норми захисту мов меншин і допускає обговорення релігійної сфери в межах майбутньої угоди. «Європейська солідарність» зайняла протилежну позицію і після його виступів заявила, що його підхід розходиться з партійними установками щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки. Для партії принциповими залишаються сильна армія, українська мова, незалежна українська церква та курс України до ЄС і НАТО. 5 жовтня Гончаренка було виключено з фракції.

     

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області з 6 жовтня знову вводять погодинні відключення світла — рішення «Укренерго» надійшло операторам. Вранці обмежень на сьогодні не планували, однак протягом дня Київ та область отримали команду перейти на графіки до кінця доби. Обмеження застосовуються в обсязі до однієї черги.

    На Київщині ДТЕК запровадив відключення з 15:00 до опівночі. У різні години без світла будуть окремі групи споживачів, максимальне вікно відключення становить близько 3,5 години. У Києві графік також діє для окремих груп будинків та адрес.

    За даними «Укренерго», рішення пов’язане з пошкодженнями енергетичної інфраструктури після російських атак. Станом на ранок нові знеструмлення залишалися у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а відновлювальні роботи тривали.

    Додаткове навантаження на систему створило й зниження генерації сонячних електростанцій через хмарність. О 9:30 споживання було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час напередодні. На тлі пошкодженого обладнання цього виявилося достатньо, щоб запасу системи стало недостатньо для роботи без обмежень.

    Поки йдеться лише про одну чергу — це значно менше за масштаби відключень, які застосовувалися в періоди найбільшого дефіциту взимку. Але показово, що вранці обмежень не очікували, а вже вдень рішення довелося запровадити. Подальший графік залежатиме від навантаження, відновлення пошкодженої інфраструктури та доступної генерації.

  • Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    На закритому засіданні в Міністерстві аграрної політики та продовольства України обговорювали ризик банкрутства понад чверті середніх і малих фермерських господарств цього року. За інформацією джерела, знайомого з перебігом розмови, йшлося саме про середні та малі господарства, які через проблеми з експортом і нестачу обігових коштів можуть не пережити поточний сезон.

    Інше джерело, яке раніше повідомляло редакції про ситуацію на аграрному ринку, ще кілька тижнів тому розповідало, що великі сільськогосподарські підприємства вже пропонують фермерам викупити їхній бізнес. Паралельно, за його словами, вони ведуть переговори з банками-кредиторами щодо придбання майна та земель потенційних банкрутів. Публічних договорів, які дозволили б підтвердити масштаб такого процесу саме серед малих господарств, наразі немає.

    Контекст для цих переговорів стає дедалі жорсткішим. На початку жовтня на складах і в рукавах накопичився урожай, який українські глибоководні порти майже не приймають. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький цього тижня заявив у Брюсселі, що під загрозою невиїзду перебуває близько 30 млн тонн продукції орієнтовною вартістю $10 млрд. Альтернативні маршрути, за його оцінкою, перекривають лише близько 40% колишнього портового потоку. Якщо проблеми з експортом збережуться, навесні посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%, заявив міністр.

    Проблема для фермерів полягає не лише в тому, що зерно складно вивезти. Воно залишається активом, але не перетворюється на гроші в потрібний момент. Господарству потрібно розраховуватися за кредити, оренду паїв, техніку та підготовку до наступної посівної, тоді як основний урожай може місяцями лежати на складі. У результаті саме дефіцит обігових коштів може змусити власника продавати бізнес раніше, ніж справа дійде до формального банкрутства.

    Перші ознаки такого тиску вже видно у фінансовій звітності. За даними Opendatabot, у першому півріччі 2026 року виторг агрокомпаній, які звітували за обидва періоди, зріс на 19% — до 448,35 млрд грн. Водночас сукупний чистий прибуток скоротився на 19% — до 66,1 млрд грн, а прибутковими були 66% компаній. Кількість прибуткових підприємств за рік скоротилася на 8%.

    Масової хвилі судових банкрутств поки не видно. У 2025 році процедуру банкрутства розпочала 71 сільськогосподарська компанія. Водночас сама судова статистика відстає від фінансових проблем. Між моментом, коли господарство перестає нормально обслуговувати борги, і відкриттям справи про банкрутство можуть минути місяці. Тому кількість відкритих справ не показує реального масштабу проблеми в моменті.

    Паралельно ринок уже демонструє іншу тенденцію — укрупнення агробізнесу. За січень–квітень 2026 року в агросекторі України було укладено M&A-угод більш ніж на $525 млн, тоді як за весь 2025 рік — 18 угод приблизно на $167 млн. Показовою стала угода Kernel з Enselco. У квітні Kernel оголосив про придбання 100% Enselco Holding Limited за $348 млн. До периметра угоди увійшов аграрний бізнес із земельним банком близько 190 тис. га, елеваторами, технікою та власним парком зерновозів. Тобто покупець на ринку є. Питання в тому, чи зможуть малі та середні господарства дочекатися моменту, коли зможуть продати урожай за прийнятною ціною, чи частина з них почне продавати сам бізнес, землю в оренді, техніку та інші активи через нестачу коштів.

    Банківська система поки намагається дати аграріям час. У серпні НБУ дозволив банкам не визнавати дефолт за короткостроковою реструктуризацією боргу до одного року, якщо фінансові труднощі пов’язані з війною і банк вважає, що позичальник зможе відновити обслуговування боргу. Для аграріїв також розширили можливості кредитування під заставу зерна. Нові правила діють для реструктуризацій із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027-го.

    Уряд одночасно розширив доступ аграріїв до програми «5–7–9%»: оборотні кредити можна залучати під 10% річних, а старі кредити — пролонгувати. Але це дає господарствам додатковий час, а не вирішує проблему реалізації вже зібраного врожаю. На цьому тлі переговори про купівлю проблемних господарств можуть стати окремим каналом консолідації аграрного ринку. Власник, якому бракує грошей на наступну посівну, може опинитися перед вибором між новою реструктуризацією, продажем частини активів або передачею бізнесу сильнішому гравцеві. І в такій ситуації угода може відбутися задовго до того, як у реєстрі з’явиться слово «банкрутство».

    Відкриті дані вже показують головну зміну, у секторі одночасно зростають виручка та обсяг угод, але падає прибутковість, а доступ до експорту залишається обмеженим. Найчастіше саме в такій ситуації проблемні активи починають переходити до тих, у кого є доступ до капіталу, кредитів і зберігання.

     

  • У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У Києві обговорюють повернення оплати у метро під час жовтого рівня тривоги

    У столиці вирішують, чи повертати оплату у метро під час жовтого рівня тривоги. Як показала практика під час тривалих тривог, пасажирів у метро не стало менше, водночас оплата проїзду впала до мінімуму. За словами джерела, знайомого з обговоренням у міській адміністрації, головне питання зараз — як розділити тих, хто прийшов на станцію в укриття, і тих, хто хоче скористатися метро як транспортом.

    Проблема стала актуальною після зміни правил роботи метро під час різних рівнів загрози. На жовтому рівні, який означає загрозу дронової атаки, потяги зеленої лінії знову проходять через Південний міст. Водночас станції метро залишаються укриттями. Тобто під час однієї тривоги станція може одночасно приймати людей, які прийшли перечекати небезпеку, і пасажирів, які продовжують їхати містом.

    Наскільки великим може бути потік людей, які використовують метро саме як укриття, показують дані самого міста. У ніч проти 2 липня під час масованої атаки на станціях перебували 52,5 тис. людей, майже 4,5 тис. із них — діти. У КП «Київський метрополітен» назвали цей показник найвищим за останні роки. Під час тривог у режимі укриття працюють 46 підземних станцій.

    При цьому людина, яка приходить на станцію перечекати атаку, не повинна оплачувати вхід до укриття. Водночас проїзд є платним, якщо місто окремо не встановило інший порядок. На практиці провести між цими двома категоріями чітку межу складно. Людина може спочатку зайти на станцію як до укриття, а згодом скористатися поїздом. Або доїхати до потрібної станції, але через повітряну тривогу залишитися там до відбою. У такій ситуації провести чітку межу між пасажиром і людиною, яка використовує станцію як укриття, практично неможливо.

    За словами джерела саме ця ситуація і стала причиною обговорення можливого повернення оплати на жовтому рівні. Офіційних даних про те, скільки саме поїздок під час жовтих тривог залишаються неоплаченими, місто поки не публікувало.

    Фінансове питання для Києва досить суттєве. У 2025 році метрополітен сформував близько 3 млрд грн збитку — це 97% сукупного збитку двох головних комунальних перевізників столиці. Собівартість перевезення одного пасажира в метро становила 43,7 грн, тоді як середній дохід від одного платного пасажира — 8 грн. Таким чином, пасажирські доходи покривали лише 18,3% собівартості перевезень.

    З 15 липня разовий проїзд у комунальному транспорті Києва коштує 30 грн, замість 8 грн. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік для метро мав би становити 64,60 грн за поїздку. Після аналізу цих розрахунків у КМДА визначили планову собівартість перевезення одного пасажира в метро на рівні 31,37 грн — саме цей показник став основою для встановлення єдиного тарифу в 30 грн. Водночас обсяги перевезень комунальних транспортних підприємств у середньому скоротилися на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час останнього перегляду тарифів у 2018 році.

    Після підвищення тарифу місто вже зафіксувало зміни в пасажиропотоку наземного транспорту. За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, які оприлюднив УНІАН, з 15 до 31 липня ним скористалося на 10,3% менше пасажирів, ніж у перші два тижні місяця. Водночас у КМДА наголошують, що на цей показник вплинуло не лише подорожчання проїзду: у другій половині липня тривалість повітряних тривог зросла, а на окремих ділянках тривали ремонтні роботи. Продаж місячних проїзних за період із 13 червня до 14 липня становив 37 547, а з 15 липня до 14 серпня — уже 17 254, тобто скоротився більш ніж удвічі. Водночас за січень–липень 2026 року Київський метрополітен перевіз 144,7 млн пасажирів, із них 20,1 млн — у липні.

    Жовтий рівень тривоги фактично зробив проблему помітнішою. Раніше під час будь-якої повітряної тривоги відкриті ділянки метро зупинялися, тому ситуацій, коли люди одночасно могли користуватися станцією як укриттям і продовжувати поїздку, було менше. Тепер на жовтому рівні потяги зеленої лінії можуть продовжувати рух через Південний міст. 4 жовтня КМДА повідомила, що після пробних прогонів рух наземною ділянкою знову відкрили.

    Публічного рішення про повернення оплати під час жовтого рівня немає. КМДА та «Київський метрополітен» не оголошували про зміну правил, а офіційно місто говорить про продовження роботи зеленої лінії через Південний міст під час такого рівня загрози.

  • На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    Напередодні наше видання повідомляло про підготовку в Києві закритого засідання щодо резервного сполучення через Дніпро. Вчора це засідання відбулося — на ньому обговорили практичні параметри майбутніх переправ. Йдеться про комбіновані переходи — насипну дамбу та понтонну переправу, які мають використовувати у разі проблем із основними мостами столиці. Учасники обговорили, яку кількість транспорту зможуть пропускати такі конструкції, де їх можна розмістити, скільки коштуватиме будівництво та коли вони потенційно зможуть запрацювати.

    За даними джерела, зараз щодня київськими мостами користуються понад 200 тисяч автомобілів. Автомобільні експерти вважають цю цифру суттєво заниженою, однак навіть за такого розрахунку навантаження на переправи залишається критичним. Якщо розподілити потік між шістьма мостами, кожен із них приймає приблизно 30–40 тисяч машин на добу. Тому вихід із ладу навіть двох мостів, за оцінкою учасників обговорення, стане катастрофою для транспортного сполучення між лівим і правим берегами Києва.

    При цьому одна комбінована резервна переправа — насипна дамба та понтонний перехід — не зможе пропускати більше 10 тисяч автомобілів на добу. Під час обговорення для одного такого переходу звучала цифра до 25 тисяч машин на добу, однак фактичну пропускну здатність оцінюють не вище 10 тисяч. Тобто навіть одна така переправа не зможе повністю компенсувати навантаження, яке припадає на один із чинних київських мостів.

    На закритому засіданні також обговорювали, як резервне сполучення має працювати паралельно із захистом чинних мостів та їхнім швидким відновленням після пошкоджень. Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що резервні переправи через Дніпро розглядають як один із варіантів збереження сполучення у разі пошкодження мостів. За його словами, пріоритетом залишається захист чинної інфраструктури та її швидке відновлення, а до будівництва резервних переправ залучають Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу.

    Окремо учасники засідання визначали, де саме доцільно будувати такі переходи. Для спрощення робіт пропонують максимально використовувати острови та мілини на Дніпрі. Найбільш придатними для цього називали північну та південну частини Києва, де можна облаштувати комбіновані дамбо-понтонні переїзди. Водночас конкретні місця поки що не визначені остаточно. Їх мають встановити після обстеження річки та вивчення оптимальних під’їздів до майбутніх переправ.

    Ще одне питання — вартість. Один такий переїзд попередньо оцінюють приблизно у 2 млрд грн, однак джерело зазначає, що й ця сума викликає сумніви. При цьому необхідних коштів на будівництво наразі немає, хоча їх обіцяють знайти у терміновому порядку. Водночас інші варіанти резервного сполучення, про які напередодні говорив Калашник, — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром — коштуватимуть значно дорожче. Їхню реалізацію оцінюють у десятки мільярдів гривень, і для таких проєктів можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Строки будівництва також залежать від окремої умови. Три місяці учасники обговорення називають реальним терміном лише за умови, що до робіт будуть придані інженерні війська Міноборони. При цьому розпочати будівництво раніше листопада не очікують. Далі на графік може вплинути погода, тому введення резервних переправ в експлуатацію прогнозують не раніше березня.

    Окремим фактором залишається зима. Понтонна частина такого переходу має обмеження під час льодоходу та льодоставу, тому погодні умови можуть вплинути не лише на темпи самого будівництва, а й на можливість повноцінно використовувати готову переправу. Фактично це означає, що навіть за умови виконання тримісячного графіка Київ отримає такий резерв не раніше весни.

    Наразі головними питаннями залишаються пропускна здатність, місця будівництва, фінансування та залучення інженерних військ. Одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, конкретні місця ще мають визначити після обстеження Дніпра, а на будівництво одного переходу поки немає необхідних 2 млрд грн. За нинішнім графіком роботи можуть розпочатися не раніше листопада, а ввести переправи в експлуатацію планують не раніше березня.

     

  • У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    Сьогодні ввечері у Києві відбудеться закрите засідання щодо будівництва насипних дамб через Дніпро. За словами джерела, знайомого з підготовкою зустрічі, інформація за підсумками засідання буде закритою, водночас після нього може з’явитися можливість дізнатися більше про результати. Деталі очікуються завтра.

    Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що для Києва вже опрацьовується варіант резервного сполучення через Дніпро — насипні дамби з понтонними переправами. За його словами, підготовчі роботи вже розпочалися, визначені локації для будівництва, а до реалізації залучають міністерство, Агентство відновлення, військових та столичну владу. Калашник також повідомив, що будівництво планують розпочати найближчим часом.

    Калашник зазначив, що будівництво окремих таких переправ може тривати до трьох місяців, а їхня пропускна спроможність має становити щонайменше половину пропускної здатності наявних мостів. За його оцінкою, щодоби між лівим і правим берегами Києва переміщується близько 600 тисяч автомобілів. Саме тому, за словами міністра, вже визначаються локації, де розпочнеться будівництво.

    Водночас конкретні місця розташування майбутніх переправ публічно не називають. У Мінвідновлення також розглядають інші варіанти резервного сполучення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та в перспективі тунель під Дніпром. Калашник оцінював потенційну вартість масштабних інфраструктурних проєктів у десятки мільярдів гривень і зазначав, що для їхньої реалізації можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Саме тому сьогоднішнє закрите засідання важливе насамперед у контексті подальших практичних кроків. Після нього може стати зрозуміліше, як саме план резервних переправ переходить від публічної заяви до конкретної підготовки та реалізації.

     

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 29 вересня до 16 жовтня перевів освітній процес і роботу частини працівників у дистанційний формат через погіршення безпекової ситуації в столиці. Про це повідомив університет.

    Водночас 23 вересня наша редакція повідомляла, що після нової хвилі ударів столичні університети розглядають можливість продовження дистанційного навчання щонайменше до 15 жовтня. На той момент офіційних наказів ще не було, а остаточні рішення мали ухвалювати ректорати окремих вишів. Тепер КНУ визначив 16 жовтня датою завершення запровадженого дистанційного режиму. В університеті пояснили рішення необхідністю забезпечити безпеку студентів і працівників на тлі погіршення ситуації в Києві.

    Схожі рішення ухвалюють і в інших столичних вишах. КПІ імені Ігоря Сікорського розпорядженням від 28 вересня перевів освітній процес у дистанційний режим з 28 вересня до 11 жовтня. У документі прямо зазначено, що рішення пов’язане з підвищенням рівня загроз ракетних і дронових атак на цивільну інфраструктуру Києва. КНУБА також тимчасово посилив дистанційний компонент освітнього процесу з 24 вересня, посилаючись на безпекову ситуацію в столиці.

    Таким чином, рішення КНУ відповідає сценарію, про який наша редакція повідомляла 23 вересня: столичні університети розглядали продовження дистанційного навчання щонайменше до середини жовтня.

    Водночас конкретний строк у КНУ виявився на день довшим — до 16 жовтня. Чи повернуться студенти до аудиторій після цієї дати, наразі невідомо. Подальший формат навчання залежатиме від безпекової ситуації в Києві.