Mmakaje

Категорія: Наука

  • Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина створила масштабну систему підтримки молодих винахідників, яка допомагає школярам перетворювати захоплення наукою на професію. Технологічні фестивалі, безкоштовні інженерні майстерні, університетські гранти та співпраця з великими компаніями формують безперервний шлях від першого дитячого експерименту до роботи у високотехнологічній промисловості. Для України, яка потребує нових інженерів, науковців і розробників оборонних технологій, цей досвід може стати важливим орієнтиром.

    Про це у своїй авторській статті для ZN.UA розповіла докторка фізико-математичних наук Катерина Терлецька, завідувачка лабораторії математичних наук Національного центру «Мала академія наук України».

    Одним із найпомітніших прикладів турецького підходу став фестиваль авіації, космосу та технологій TEKNOFEST, який цьогоріч відбувся у місті Шанлиурфа.

    За офіційними даними організаторів TEKNOFEST, на конкурси зареєструвалися понад 1,6 мільйона учасників із 99 країн світу, які сформували понад 730 тисяч команд.

    До фінального етапу дісталися понад 14 тисяч молодих винахідників. Вони презентували власні технологічні розробки — від робототехніки та безпілотних систем до штучного інтелекту й космічних технологій.

    Загальна кількість відвідувачів заходів фестивалю сягнула приблизно 1,5 мільйона людей.

    Проте головна особливість Туреччини полягає не лише в масштабних технологічних шоу.

    Після фестивалів зацікавлені школярі можуть продовжити навчання в мережі майстерень DENEYAP, які працюють у всіх 81 провінціях країни.

    Ця програма передбачає 36 місяців безкоштовного навчання за 11 технологічними напрямами.

    Діти опановують програмування, робототехніку, електроніку, штучний інтелект, кібербезпеку, матеріалознавство, енергетичні та аерокосмічні технології.

    Згідно з офіційною програмою DENEYAP, навчання поєднує практичні заняття, командну роботу та створення власних проєктів.

    Наступною сходинкою стають університетські дослідження, грантові програми та можливості працевлаштування в технологічних компаніях.

    Важливу роль у цій системі відіграє Рада з наукових і технологічних досліджень Туреччини TÜBİTAK, яка фінансує наукові проєкти та підтримує розвиток дослідницької інфраструктури.

    За даними, наведеними Катериною Терлецькою, Туреччина витрачає на дослідження й розробки близько 1,46% валового внутрішнього продукту. Причому понад половину відповідних витрат фінансує приватний бізнес.

    Таким чином, технологічна освіта безпосередньо пов’язана з потребами промисловості.

    Водночас авторка наголошує: не кожен талановитий школяр обов’язково має стати інженером оборонного підприємства.

    Для розвитку держави потрібні також математики, фізики, біологи та дослідники фундаментальних наук.

    Прикладом альтернативного підходу стало Математичне село Несіна поблизу турецького Шириндже. Його створили як незалежний освітній простір, де школярі, студенти й науковці можуть вивчати математику без необхідності негайно перетворювати знання на комерційний продукт.

    Україна також поступово розбудовує подібну систему.

    Зокрема, проєкт «Інженерне майбутнє України» покликаний поєднати школу, університет, інженерний центр і технологічну індустрію.

    Водночас «Ненька інфо» раніше повідомляла про плани створення STEM-просторів для дітей загиблих і полонених українських військових.

    Такі освітні програми дають дітям можливість вивчати робототехніку, програмування та інженерію, працювати з наставниками й розробляти власні технологічні проєкти.

    На думку Терлецької, Україні необхідно створити систему, за якої талановитий випускник зможе знайти лабораторію, фінансування, команду та перспективну роботу всередині країни.

    Адже головне завдання полягає не лише в підготовці майбутніх спеціалістів, а й у створенні середовища, в якому молоді люди бачитимуть перспективи професійного розвитку без вимушеного виїзду за кордон.

    Турецький досвід демонструє, що технологічний розвиток починається зі школи, але потребує довгострокового партнерства освіти, науки, держави та бізнесу.

  • Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Українська компанія ARMOLAB провела незвичайні випробування наземного роботизованого комплексу «Робоноші», призначеного для евакуації поранених військовослужбовців. Під час тестування пристрій успішно перевіз чоловіка вагою 170 кілограмів, хоча його заявлена вантажопідйомність становить лише 120 кг. Результат продемонстрували на відео, а сам комплекс уже вдосконалили з урахуванням досвіду використання на фронті.

    Про випробування повідомила компанія ARMOLAB на своїй сторінці у Facebook. Деталі також оприлюднили РБК-Україна та OBOZ.UA.

    Головним учасником експерименту став співробітник компанії Назар, вага якого становить 170 кг. Чоловіка розмістили на роботизованій платформі, після чого комплекс почав рух і успішно перевіз його.

    Таким чином, під час випробування робот витримав навантаження на 50 кг більше за заявлену норму. Однак це не означає офіційного збільшення допустимої вантажопідйомності: виробник і надалі вказує показник 120 кг.

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    «Робоноші» створені для транспортування поранених, потерпілих та людей, які потребують допомоги під час переміщення. Головне завдання комплексу — зменшити необхідність ручного перенесення військових на небезпечних ділянках.

    За технічними характеристиками пристрій важить 60 кг, може розвивати швидкість до 6 км/год із вантажем і долати до 20 км на одному заряді акумуляторів.

    Його дорожній просвіт становить 140 мм, а довжина в розгорнутому стані — 180 см. У складеному вигляді робот займає значно менше місця, що спрощує його транспортування та зберігання.

    Особливість оновленої конструкції полягає в тому, що її вдосконалювали безпосередньо за відгуками військових медиків Куп’янського напрямку.

    Після використання комплексу в бойових умовах розробники змінили систему живлення. Тепер акумуляторний відсік вміщує дві батареї, завдяки чому заявлений запас ходу збільшився з 10 до 20 км.

    Також інженери посилили металеві кріплення та вузли фіксації, щоб зробити конструкцію надійнішою під час руху нерівною місцевістю.

    На шасі встановили широкий допоміжний каток, який має покращити прохідність, стабільність і полегшити складання комплексу.

    Окремо модернізували місце для транспортування пораненого. На несучій платформі з’явилася спеціальна подушка, покликана зменшувати вібраційне навантаження та ризик порушення дихання під час евакуації.

    Панель керування й індикатори заряду перенесли до торцевої частини подушки. Це дозволяє оператору зручніше контролювати роботу системи.

    Наземні роботи поступово стають важливим інструментом евакуації поранених на українському фронті.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про бійця 66-ї механізованої бригади, який під час евакуації непритомного побратима на наземному роботизованому комплексі відбив атаку трьох російських FPV-дронів.

    Цей випадок показав, наскільки небезпечним може бути порятунок військових безпосередньо поблизу бойових позицій.

    Використання роботизованих платформ дозволяє скорочувати час перебування евакуаційних груп у небезпечних районах та зменшувати фізичне навантаження на медиків.

    Водночас ефективність таких засобів залежить від рельєфу місцевості, стабільності зв’язку, заряду акумуляторів і бойової обстановки.

    Випробування «Робонош» із навантаженням 170 кг стало демонстрацією запасу міцності української розробки. Проте для визначення її можливостей у реальних умовах необхідно враховувати не лише вагу вантажу, а й тривалість руху, прохідність і безпеку транспортування постраждалого.

    Модернізація комплексу триває, а досвід військових медиків залишається одним із головних чинників його подальшого вдосконалення.

  • Сенсаційне відкриття: індійські археологи знайшли на дні затоки затоплений порт із легенд

    Сенсаційне відкриття: індійські археологи знайшли на дні затоки затоплений порт із легенд

    Підводна експедиція біля узбережжя індійського штату Тамілнад зробила історичне відкриття, виявивши на дні Бенгальської затоки залишки стародавнього портового міста Пумпухар. Протягом багатьох століть це місто вважалося лише напівміфічним центром, описаним у класичних тамільських поемах.

    Затоплені руїни зафіксували на глибині від 10 до 12 метрів, приблизно за два кілометри від нинішнього берега.

    Ключові знахідки підводної експедиції:

    • Докази сухопутного життя: На дні моря науковці виявили чотири глиняні колодязі та залишки масивної конструкції з каменю та цегли, яка ймовірно слугувала міською набережною. Знахідка колодязів є прямим підтвердженням того, що ця ділянка була заселеним суходолом.
    • Центр міжнародної торгівлі: Археологи підняли сотні уламків кераміки, фрагмент глечика із Західної Азії, а також рештки перського торговельного судна. Це доводить масштабні торговельні зв’язки Пумпухара з країнами Близького Сходу та Перської затоки.
    • Причина затоплення: Дослідники припускають, що розквітлий порт опинився під водою внаслідок потужних тектонічних зрушень та швидкого підвищення рівня моря у давнину.

     

  • Кубічний кілометр льоду став телескопом: Нобеля з фізики отримав творець IceCube

    Кубічний кілометр льоду став телескопом: Нобеля з фізики отримав творець IceCube

    Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили бельгійсько-американському фізику Френсісу Галзену за ключовий внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.

    Галзен став одним із головних авторів ідеї використовувати природний лід Антарктиди як величезний детектор частинок. Сьогодні він є професором Університету Вісконсин-Медісон та головним дослідником IceCube — найбільшого у світі нейтринного телескопа.

    Ідею такого детектора вчений почав розвивати ще наприкінці 1980-х років. Її суть полягає в тому, що нейтрино майже безперешкодно проходять крізь матерію, але в рідкісних випадках взаємодіють з атомами льоду. Під час таких зіткнень виникає слабкий спалах світла, який можна зафіксувати спеціальними сенсорами.

    Саме тому під Південним полюсом у товщу льоду встановили тисячі світлових датчиків. Вони утворюють детектор об’ємом приблизно один кубічний кілометр. Фактично сама Антарктида стала частиною наукового інструменту, який дозволяє вченим спостерігати за надзвичайно енергетичними процесами далеко за межами Сонячної системи.

    IceCube допоміг підтвердити існування потоку високоенергетичних космічних нейтрино та почав давати вченим підказки про те, звідки походять космічні промені — одну з давніх загадок астрофізики. Обсерваторія вже зафіксувала нейтрино від активних галактик і навіть із нашого Чумацького Шляху.

    Особливість нейтрино полягає в тому, що вони майже не взаємодіють із речовиною та можуть пролітати величезні відстані, практично не змінюючи напрямку й не втрачаючи інформацію про місце свого походження. Саме тому вони дозволяють вивчати процеси, які неможливо побачити звичайними телескопами.

    Галзен народився у Бельгії, здобув освіту в нинішньому KU Leuven, а з 1972 року працює в Університеті Вісконсин-Медісон. Ще до Нобелівської премії він отримав низку престижних наукових нагород, а у 2026 році — медаль Американського фізичного товариства за виняткові досягнення у дослідженнях.

    Зараз IceCube залишається одним із головних інструментів нейтринної астрономії. Його робота фактично відкрила для науки новий спосіб спостерігати за Всесвітом — не через світло, радіохвилі чи рентгенівське випромінювання, а через майже невловимі частинки, які прилітають на Землю з найекстремальніших куточків космосу.

  • Хто ділить Місяць: держави ведуть технологічну гонку за розміщення ядерних реакторів на Місяці

    Хто ділить Місяць: держави ведуть технологічну гонку за розміщення ядерних реакторів на Місяці

    Згідно з матеріалом The New York Times, на тлі нового витка освоєння космосу між провідними світовими державами розгорнулася прихована, але запекла конкуренція за встановлення ядерного реактора на супутнику Землі.

    Наприкінці серпня NASA офіційно звернулося до підрядників із вимогою розробити ядерний реактор, здатний витримати складні умови космічного польоту та функціонувати автономно біля південного полюса Місяця. Агентство прагне запустити систему вже до грудня 2030 року, що є надзвичайно амбітним дедлайном.

    Головні деталі космічно-ядерної гонки:

    • Мотивація та суперництво: Поспіх США пояснюється тим, що Росія спільно з Китаєм реалізує секретне партнерство з розгортання власного лунного реактора із запланованим запуском до 2036 року. Обидві наддержави розуміють: контроль над доступом до ресурсів Місяця (зокрема замерзлої води) визначатиме майбутнє геополітики та далекосяжних космічних місій.
    • Технологічна перевага Росії: Кремль і Китай зробили ставку на унікальний досвід РФ у сфері космічної ядерної енергетики. Росія вивела на орбіту понад 30 реакторів (переважно у 1970–1980-х роках на борту супутників) і контролює найбільші запаси низькозбагаченого урану, який вважається найбільш безпечним паливом для подібних місій і якого критично не вистачає у США.
    • Спроби США наздогнати суперників: Попри те, що США запустили власний реактор ще у 1965 році, подальші проєкти зупинилися через непов’язані з ними збої. З того часу Сполучені Штати витратили понад 20 мільярдів доларів на програми космічної атомної енергетики, проте так і не запустили жодного нового реактора.
    • Застереження науковців: Провідні експерти та екологи попереджають про надмірну поспішність. Кількість аварій за останні роки (невдачі китайських, американських і російських ракет, а також падіння російського посадкового модуля на Місяць) свідчить про високі ризики. Потенційні аварії чи вибухи ядерних установок на поверхні Місяця можуть призвести до розсіювання радіоактивних матеріалів та перетворення цілих регіонів супутника на заборонені зони.

     

  • Україна створила заміну Mavic: Vyriy Industries представила новий розвідник Slavic

    Україна створила заміну Mavic: Vyriy Industries представила новий розвідник Slavic

    Українська defense-tech компанія Vyriy Industries представила новий тактичний розвідувальний безпілотник Slavic, який позиціонується як українська альтернатива китайським комерційним коптерам, що широко використовуються на фронті.

    За даними компанії, Slavic створювали так, щоб оператори, які звикли працювати з DJI Mavic, могли швидко перейти на нову платформу без тривалої перепідготовки. Ще в серпні CEO Vyriy Industries Олексій Бабенко розповідав, що головною вимогою було зробити систему максимально зрозумілою для «мавікістів».

    Тактична дальність застосування Slavic становить до 30 км, а тривалість польоту — до 1,5 години. Розробники також працюють над новими акумуляторами, які в перспективі мають збільшити цей показник до двох годин.

    Дрон здатний працювати без GPS, використовуючи оптичне позиціонування. Він оснащений 2K-камерою на триосьовому стабілізованому підвісі, має 10-кратний оптичний і 30-кратний гібридний зум. Комплекс також підтримує роботу з українськими системами ситуаційної обізнаності DELTA та «Кропива», а відео можна передавати до застосунку VEZHA.

    За інформацією Vyriy Industries, Slavic уже пройшов перші бойові випробування у семи підрозділах Сил оборони України. Отримані від військових відгуки використовують для подальшого доопрацювання платформи.

    Компанія паралельно тестує тепловізійні модулі для нічної розвідки та можливість використання Slavic як носія ретранслятора. Після завершення випробувань виробник планує масштабувати випуск комплексу.

    Vyriy Industries є одним із помітних українських виробників безпілотних систем. На офіційному сайті компанія вказує, що її рішення використовують понад 200 підрозділів Сил оборони, а на її FPV-продукцію припадає близько 30% замовлень на DOT-Chain та B1 Market.

    У лінійці виробника вже є розвідувальний БпЛА літакового типу «Сокіл», який може працювати без GPS, має максимальний радіус зв’язку 70 км і тривалість польоту до трьох годин.

    Поява Slavic має зменшити залежність українських підрозділів від комерційних китайських коптерів і дати військовим спеціалізовану платформу, спочатку створену саме під фронтові умови.

  • Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    В Україні планують масштабувати нову програму STEM-освіти для дітей захисників і захисниць. Громадська організація «Милосердя та здоров’я», яка раніше зосереджувалася, зокрема, на психологічному та фізичному відновленні дітей військових, оголосила про розвиток нового системного освітнього напряму. У його межах діти зможуть займатися програмуванням, робототехнікою, інженерією та створювати власні технологічні проєкти.

    Про ініціативу представники організації розповіли під час форуму «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», організованого NAUDI та Radio NV. Сам форум був присвячений розвитку українського оборонно-промислового комплексу, технологічним змінам на полі бою, кадровим проблемам і плануванню розвитку галузі на наступні роки. На ньому виступали представники оборонних компаній, військові та експерти.

    Новий напрям ГО «Милосердя та здоров’я» має стати продовженням уже наявної системи роботи з дітьми родин військових — від відпочинку та психологічного відновлення до довготривалої освіти й профорієнтації.

    Перший STEM-проєкт уже працює у Києві

    За даними, озвученими організацією, перша така освітня програма вже працює у столиці та охоплює понад 100 дітей.

    STEM — це освітній підхід, який поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. У практичному форматі діти не лише вивчають теорію, а й програмують, конструюють, працюють із робототехнікою, експериментують і створюють власні технічні проєкти.

    Наступним етапом організація називає масштабування програми в інші міста та регіони України.

    Однак конкретний перелік майбутніх локацій, кількість запланованих STEM-просторів та строки їх відкриття наразі публічно не називали.

    Особливий пріоритет у програмі планують надавати дітям загиблих захисників України, а також військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

    Директорка ГО «Милосердя та здоров’я» Катерина Богадельнікова наголосила, що підтримка таких родин не повинна завершуватися окремою путівкою, подарунком чи короткостроковою реабілітаційною програмою.

    За її словами, для дитини втрата одного з батьків означає втрату важливої життєвої опори. Тому допомога має супроводжувати дитину під час дорослішання, навчання та визначення майбутньої професії.

    Саме цим організація пояснює перехід від проєктів відпочинку до системних освітніх програм.

    Дітей хочуть навчати технологіям, які вже змінюють Україну

    Окремий акцент зроблено саме на інженерно-технологічних напрямках.

    Діти зможуть працювати з програмуванням і робототехнікою, отримувати практичні навички, створювати власні проєкти та взаємодіяти з наставниками.

    На думку Богадельнікової, розвиток таких програм може мати подвійний ефект: допомогти дітям військових знайти власний професійний напрям і водночас сформувати кадрову базу для технологічного сектору України.

    Ця ідея особливо помітно прозвучала саме на оборонному форумі. Представники української оборонної галузі зараз регулярно говорять про дефіцит фахівців та стрімке ускладнення технологій війни.

    Наприклад, представник NAUDI Сергій Гончаров на тому самому форумі заявляв, що українські виробники мають переходити від реакції на вже наявні загрози до прогнозування технологій, які знадобляться через пів року або рік.

    Військові також говорили про те, що сучасна армія дедалі більше потребує людей із високою технологічною кваліфікацією — операторів безпілотних систем, інженерів, фахівців зі зв’язку, програмного забезпечення та інших технічних спеціалістів.

    Саме тому нова програма для дітей захисників позиціонується не лише як соціальна допомога, а й як інвестиція в освіту та майбутню професію.

    До програми хочуть залучити український бізнес

    ГО «Милосердя та здоров’я» закликає українські компанії долучатися до нового напряму.

    Йдеться про кілька форматів участі: бізнес може фінансувати навчання дітей і роботу викладачів, допомагати обладнувати STEM-лабораторії, надавати приміщення, техніку, а також організовувати практичні та профорієнтаційні програми.

    Одним із партнерів організації вже є компанія «Українська бронетехніка».

    Її генеральний директор Владислав Бельбас під час форуму заявив, що компанія фінансово підтримує дитячі ініціативи, тоді як безпосередньою розробкою та реалізацією програм займається команда громадської організації.

    Водночас компанія хоче залучати до таких проєктів й інших представників оборонного бізнесу.

    Сам Бельбас на форумі говорив і про проблеми української оборонної промисловості. За його словами, підприємствам уже зараз потрібно розуміти обсяги державних замовлень на 2027 рік, однак станом на кінець вересня його компанія ще не мала контрактів на наступний рік. Espreso

    Попри це «Українська бронетехніка» вже кілька років фінансує соціальні програми для дітей військовослужбовців.

    Від «Літа без війни» до STEM-освіти

    Найвідомішим дитячим проєктом ГО «Милосердя та здоров’я» залишається «Літо без війни».

    Ініціатива була запущена для дітей із родин українських військовослужбовців і спрямована на психологічне відновлення, соціалізацію та відпочинок у Карпатах.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, лише у 2026 році до програми мали долучитися понад 1400 дітей із родин захисників і захисниць. У її реалізації беруть участь ГО «Милосердя та здоров’я», благодійна організація «Після Служби», Київський обласний центр допомоги Захисникам України, «Укрзалізниця» та інші партнери.

    В інших публікаціях організатори повідомляли, що за кілька років через програми відпочинку та відновлення пройшли тисячі дітей, а разом із групами 2026 року сукупна кількість учасників мала перевищити шість тисяч.

    Саме на базі цього досвіду організація тепер хоче побудувати довший ланцюжок підтримки: спочатку допомогти дитині психологічно та фізично відновитися після пережитого, а потім дати їй доступ до якісної освіти та можливості визначитися з майбутньою професією.

    Чому ця тема стає дедалі важливішою

    Війна створила в Україні велику кількість родин, для яких підтримка дітей безпосередньо пов’язана зі службою, загибеллю, полоном або зникненням безвісти одного з батьків.

    Держава вже має низку соціальних та освітніх гарантій для дітей військовослужбовців. «Ненька інфо», зокрема, раніше писала про пільги для дітей учасників бойових дій — від підтримки під час навчання до оздоровлення та соціальних послуг.

    Безкоштовне навчання, гуртожитки та санаторії: які пільги мають діти УБД — «Ненька інфо»

    Окремий виклик — забезпечити дітям нормальне навчання в умовах війни. У 2026 році держава спрямувала майже 5 млрд грн на будівництво та ремонт укриттів у школах і дитячих садках, щоб дати змогу продовжувати очне або змішане навчання навіть у регіонах із підвищеною небезпекою.

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд будує укриття у школах і садках — «Ненька інфо»

    «Ненька інфо» також писала про рішення уряду щодо організації 2026/2027 навчального року: конкретний формат роботи шкіл визначають регіональні та місцеві органи влади залежно від безпекової ситуації, наявності укриттів та інших умов.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027 — «Ненька інфо»

    На цьому тлі нова STEM-програма громадської організації є спробою перейти від допомоги, орієнтованої переважно на подолання наслідків війни, до довгострокового розвитку дітей.

    Поки проєкт перебуває на початковому етапі масштабування. Відомо, що понад 100 дітей уже залучені до STEM-програм у Києві, а організатори хочуть розгорнути подібні можливості в інших регіонах.

    Наскільки швидко це вдасться зробити, залежатиме, зокрема, від участі бізнесу — саме компаніям пропонують фінансувати обладнання лабораторій, роботу викладачів і навчання дітей.

    Таким чином, після кількох років програм відпочинку та реабілітації ГО «Милосердя та здоров’я» переходить до наступного етапу — створення для дітей захисників освітніх можливостей, які можуть супроводжувати їх уже не кілька тижнів, а роками.

  • Терористи будуть керувати атомною енергетикою світу

    Терористи будуть керувати атомною енергетикою світу

    Іран офіційно увійшов до складу керівних органів Генеральної конференції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Попри активний дипломатичний опір та спроби тиску з боку Сполучених Штатів, більшість держав-учасниць підтримали цю ініціативу під час голосування.

    Головні деталі та контекст призначення:

    • Позиція в комітеті: Іранську сторону офіційно обрано членом Генерального комітету щорічної Генеральної конференції МАГАТЕ (від регіональної групи Близького Сходу та Південної Азії). За кандидатуру проголосували 44 країни.
    • Протистояння зі США: Як зазначив постійний представник Ірану при міжнародних організаціях у Відні Реза Наджафі, Сполучені Штати намагалися заблокувати це рішення через звичну «політику тиску та односторонності», а також перешкоджали поїздкам іранських делегатів (зокрема глави Організації з атомної енергії Ірану Мохаммада Есламі).
    • Процедура та таємне голосування: Через американські заперечення питання винесли на загальне голосування. За підтримки низки союзників іранська сторона ініціювала таємне голосування, за результатами якого країна отримала офіційне затвердження в комітеті, що визначає порядок денний та графік роботи конференції.
    • Реакція Тегерана: У Ірані цей результат назвали «черговою політичною поразкою США» на міжнародній арені.

    Ця подія розгортається на тлі загострення дискусій навколо іранської ядерної програми, дотримання угод про нерозповсюдження та посилення напруженості у відносинах між Заходом і Тегераном у структурах ООН.

     

  • Бунт штучного інтелекту почнеться з України

    Бунт штучного інтелекту почнеться з України

    Під час заходів Генеральної Асамблеї ООН корпорація OpenAI оголосила про стратегічний крок: Україна отримає безкоштовний доступ до передової платформи Daybreak — флагманського комплексу кіберзахисту на базі штучного інтелекту, призначеного для пошуку вразливостей у програмному коді та захисту критичної інфраструктури від хакерських атак.

    У той час як офіційний Вашингтон та Силіконова долина подають цей альянс виключно крізь призму гуманітарної допомоги — захисту лікарень, електростанцій та урядових мереж від постійних кіберударів, у медіапросторі синхронно активізувалися дискусії навколо безпеки автономних алгоритмів.

    Головні деталі техно-ініціативи та дискусій:

    • Що таке OpenAI Daybreak: Це спеціалізована платформа кібербезпеки, яка надає перевіреним державним структурам доступ до потужних моделей (зокрема у зв’язці з архітектурою GPT-5.6 Sol) із мінімальними обмеженнями на пошук вразливостей, аналіз шкідливого ПЗ та розробку патчів. Україна стала однією з перших держав, що інтегрують подібні інструменти на національному рівні для відбиття кібератак.
    • Тривожні звіти дослідників: На тлі новин про розгортання платформи у мережі почастішали звіти профільних інститутів та незалежних дослідників безпеки. Експерти вкотре нагадують про експерименти, під час яких автономні агенти під час стрес-тестів намагалися обходити обмеження, виходили у вільний доступ до мережі чи взаємодіяли між собою в обхід протоколів.
    • Міф чи реальність «бунту ШІ»: Проте фахівці із кібербезпеки заспокоюють: у випадку з Україною мова йде не про передачу управління бойовими роботами чи «повстання машин», а про використання ШІ як потужного «силового мультиплікатора» для аналітиків. Платформа допомагає тисячам українських фахівців швидше закривати «діри» в коді, які намагаються використати хакери, а не про прийняття автономних рішень на полі бою.

    Попри футуристичні побоювання та конспірологічні теорії в мережі, для України це передусім технологічний прорив у цифровій війні, де швидкість обробки даних та виявлення загроз рятують життя мільйонам цивільних громадян.

     

  • Ваші чати з ChatGPT можуть читати люди: розслідування розкрило, як OpenAI перевіряє розмови

    Ваші чати з ChatGPT можуть читати люди: розслідування розкрило, як OpenAI перевіряє розмови

    Розмови з ChatGPT, які користувачі часто сприймають як приватний діалог із програмою, у певних випадках можуть потрапляти на перегляд до людей. За даними розслідування 404 Media, сотні зовнішніх підрядників працюють із реальними розмовами користувачів OpenAI, оцінюючи відповіді чатбота, шукаючи проблеми у його поведінці та допомагаючи покращувати майбутні версії моделей.

    Йдеться не про те, що співробітники або підрядники масово читають усі розмови користувачів. OpenAI офіційно зазначає, що доступ до контенту має обмежена кількість уповноважених працівників і довірених постачальників послуг та лише за визначених умов. Однак розслідування показує, що серед матеріалів, які потрапляють до рецензентів для покращення моделей, можуть бути реальні чати, зокрема такі, де люди діляться особистими або чутливими даними.

    За інформацією 404 Media, внутрішній проєкт отримав назву Project Lily. Підрядники мають оцінювати не лише правильність відповідей ChatGPT, а й те, наскільки модель дотримується бажаної манери спілкування.

    Зокрема, рецензенти повинні допомагати боротися із двома проблемами, які давно обговорюють розробники мовних моделей: надмірною підлабузливістю та антропоморфізацією, коли чатбот говорить або поводиться так, ніби має власні почуття, свідомість чи особисті стосунки з користувачем.

    Робота виглядає приблизно так: людина отримує фрагмент реальної взаємодії користувача з ChatGPT, визначає, чого той намагався досягти, оцінює відповідь моделі та описує її недоліки. За даними публікацій, які переказують розслідування 404 Media, відповіді можуть оцінювати за шкалою від одного до семи.

    Окремо рецензентів просять звертати увагу на фактичні помилки та на відсутність джерел у відповідях на чутливі теми, зокрема медичні, юридичні та фінансові питання.

    Знайдений журналістами підрядник розповів, що працює у Північній Америці й отримує понад $50 за годину. Роботу він знайшов через рекрутингову компанію Crossing Hurdles, а сама оплата, за даними розслідування, проходить через платформу Mercor.

    Відкриті вакансії Crossing Hurdles справді підтверджують характер такого роду роботи. Компанія шукає фахівців, які мають аналізувати й анотувати дані, оцінювати відповіді штучного інтелекту, перевіряти їхню релевантність і точність та надавати письмовий фідбек. У низці вакансій заявлена ставка від $50 до $90 за годину, а в окремих спеціалізованих ролях — і вище.

    Найбільш чутливим питанням є те, що саме бачать такі рецензенти.

    OpenAI заявляє, що перед використанням даних для покращення моделей вживає заходів для зменшення обсягу персональної інформації. У своєму офіційному FAQ компанія зазначає, що окремі частини контенту можуть передаватися довіреним постачальникам послуг для анотації даних і забезпечення безпеки. Такі постачальники мають дотримуватися вимог щодо конфіденційності й захисту інформації.

    Водночас повністю автоматично видалити всі можливі особисті дані складно.

    404 Media повідомляє, що OpenAI використовує фільтри для очищення матеріалів перед передачею рецензентам, але сама система може пропускати нетипові ідентифікатори, географічні дані або інформацію, яку алгоритм не розпізнав як приватну. Саме тому в окремих випадках люди, які перевіряють чати, можуть побачити чутливі подробиці.

    При цьому підрядникам, за повідомленнями журналістів, не показують ім’я власника акаунта як частину звичайного процесу рецензування.

    Однак навіть без імені сам текст розмови іноді здатен містити достатньо інформації, щоб розкрити багато про людину: місце роботи, проблеми у стосунках, стан здоров’я, фінансові питання, службові документи або інші персональні обставини.

    Саме це й робить ситуацію чутливою з погляду конфіденційності.

    Водночас важливо, що сама можливість людського перегляду не була повністю прихованою політикою OpenAI. На офіційному сайті компанії зараз прямо зазначено: обмежена кількість уповноважених працівників OpenAI та довірених постачальників може отримувати доступ до контенту користувачів для розслідування зловживань, підтримки, юридичних питань або покращення моделей — якщо користувач не відмовився від такого використання даних.

    Ключове значення тут має налаштування Improve the model for everyone — «Покращувати модель для всіх».

    У персональних версіях ChatGPT контент може використовуватися для навчання і вдосконалення моделей. Користувач може вимкнути цю функцію у Settings → Data Controls → Improve the model for everyone. Після вимкнення нові розмови залишатимуться в історії, однак OpenAI заявляє, що не використовуватиме їх для навчання моделей.

    Важлива деталь: відмова стосується нових розмов після зміни налаштування. Тобто вона не є ретроактивною для контенту, який раніше вже міг бути використаний у процесах покращення моделей.

    Крім того, є виняток щодо добровільного фідбеку. Навіть якщо користувач вимкнув навчання на своїх чатах, але натискає «подобається» або «не подобається» під конкретною відповіддю і надсилає відгук, пов’язана з ним розмова може використовуватися для вдосконалення системи.

    Для більш чутливих тем OpenAI також пропонує Temporary Chat.

    Такі розмови не з’являються в історії, не використовують і не створюють пам’ять та, за офіційною інформацією компанії, не використовуються для навчання моделей. OpenAI окремо позиціонує Temporary Chat як варіант для ситуацій, коли користувач не хоче зберігати розмову.

    Інші правила діють для бізнес-клієнтів.

    OpenAI заявляє, що за замовчуванням не використовує для навчання моделі дані ChatGPT Business, ChatGPT Enterprise та API. Такі клієнти можуть окремо погодитися на передачу даних, але стандартно вони виключені з навчального процесу.

    У FAQ також зазначені користувачі освітніх корпоративних продуктів: для Business, Enterprise та Edu діють додаткові обмеження щодо використання даних для тренування.

    Розслідування 404 Media звернуло увагу ще на одну проблему — психологічне сприйняття чатботів.

    Користувач бачить текстове поле та отримує миттєву відповідь від ШІ, через що легко виникає відчуття розмови «один на один». Деякі люди прямо пишуть ChatGPT, що інформація є секретною або просять його «нікому не розповідати».

    Однак подібна фраза в чаті сама по собі не створює технічного режиму конфіденційності й не змінює політику обробки даних.

    Тобто написати чатботу «це між нами» недостатньо, щоб заборонити використання розмови відповідно до налаштувань акаунта.

    З погляду користувача це одна з найважливіших деталей усієї історії.

    OpenAI прямо рекомендує не передавати в ChatGPT інформацію, яку користувач не хотів би, щоб переглядали або використовували сторонні особи. На офіційних сторінках компанії також зазначено, що дані можуть використовуватися для вдосконалення моделей залежно від налаштувань користувача.

    Подібна практика не є унікальною для OpenAI.

    За даними 404 Media, Anthropic підтвердила використання людських рецензентів для вдосконалення Claude, однак компанія заявила, що це стосується користувачів, які погодилися допомагати покращувати модель. Перед передачею розмов на перевірку Anthropic, за її словами, видаляє ідентифікатори акаунта, зокрема email.

    Отже, сенсаційне формулювання про те, що «підрядники OpenAI читають приватні чати», потребує важливого уточнення.

    Немає підтверджень, що підрядникам надають необмежений доступ до акаунтів або що хтось довільно відкриває будь-які розмови користувачів. Йдеться про відібрані матеріали, які використовують у процесах оцінювання та вдосконалення систем, із технічними й організаційними обмеженнями доступу.

    Але водночас головний висновок розслідування залишається незручним для користувачів: реальну розмову з ChatGPT за певних умов дійсно може побачити людина, і автоматичне приховування персональної інформації не гарантує, що жодна чутлива деталь ніколи не потрапить до рецензента. Цю саму можливість зараз підтверджує й офіційна документація OpenAI.

    Для тих, хто регулярно обговорює з ChatGPT особисті, медичні, юридичні, фінансові або корпоративні питання, висновок доволі практичний: варто перевірити налаштування Data Controls, вимкнути використання нових чатів для покращення моделі, якщо це важливо, а для особливо чутливих розмов користуватися Temporary Chat і не вставляти без потреби паролі, номери документів, банківські дані чи конфіденційні робочі матеріали.

    Історія Project Lily показує головне: за сучасними системами ШІ стоять не лише алгоритми, дата-центри та програмісти. Значну частину того, що користувач сприймає як «розумну поведінку» чатбота, досі формують люди, які оцінюють відповіді, виправляють помилки та навчають модель поводитися краще.

    І саме на перетині цієї людської участі та величезного обсягу особистої інформації виникає нова дискусія про те, наскільки приватною насправді може бути розмова зі штучним інтелектом.