Часник, зелений чай і ще чотири продукти, які можуть скоротити життя

Багато людей вважають, що шкарпетки під час сну потрібні лише взимку, коли у кімнаті прохолодно. Проте дослідження й досвід показують, що цей простий елемент гардеробу може позитивно впливати на якість сну в будь-яку пору року. Теплі стопи сприяють розширенню судин і покращенню кровообігу, завдяки чому організм швидше переходить у стан відпочинку. Мозок отримує сигнал про готовність тіла до сну, і процес засинання відбувається природніше та значно швидше.

Фахівці з питань сну зазначають, що використання шкарпеток під час нічного відпочинку можна вважати своєрідним «натуральним тригером» для організму. Це допомагає уникати нічного дискомфорту, пов’язаного з різницею температур у тілі, та створює відчуття стабільного тепла, яке асоціюється з безпекою. Дослідження показують, що люди, які лягають спати у шкарпетках, засинають у середньому на 10–15 хвилин швидше, ніж ті, хто залишає ноги відкритими.

Теплі ноги допомагають уникати мікропробуджень уночі. Навіть якщо ви не мерзнете, тіло витрачає менше енергії на підтримку стабільної температури, а значить сон залишається безперервним. Це особливо помітно восени, коли дні ще теплі, але ночі вже прохолодні.

Найкраще обирати шкарпетки з натуральних матеріалів: бавовняні або тонкі шерстяні. Вони “дихають” і не перегрівають. Важливо, щоб резинка не була тісною, не залишала слідів і не стискала судини. Пара для сну має бути зручною за розміром, не занадто обтисла і не надто вільна. Гігієнічно мати окрему пару лише для нічного використання.

Особливо корисно спати у шкарпетках у прохолодні осінні та зимові ночі, людям із проблемами кровообігу, тим, хто має труднощі із засинанням, а також при синдромі “холодних стоп”.

Здавалося б, дрібниця – вдягнути шкарпетки перед сном. Але на практиці цей лайфхак може зробити ваш відпочинок якіснішим: засинання швидше, ніч спокійніша, а ранок бадьоріший.

У початковій школі №311, що розташована на Троєщині у Києві, з 2024 року залишаються незавершеними роботи з будівництва укриття, на яке з державного бюджету було виділено 52,4 млн грн. Незважаючи на значні фінансові ресурси, будівельні роботи практично не просунулися, а навчальний заклад досі не має належного захисту для учнів у разі надзвичайних ситуацій.

Правоохоронні органи вже розпочали розслідування щодо можливого розкрадання коштів, виділених на цей проєкт. Водночас компанія-підрядник, яка мала виконувати роботи, продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення, що викликає занепокоєння щодо прозорості державних закупівель і контролю за виконанням державних проєктів.

Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.