Чоловіків з обмеженою придатністю зобов’язують пройти ВЛК до лютого 2025 року

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужного підпільного виробництва небезпечних речовин. Ця нелегальна лабораторія спеціалізувалася на виготовленні заборонених препаратів у значних обсягах щомісяця.

Нардеп Мар’яна Безугла продовжує жорстко критикувати керівництво Повітряних сил України.

Вона знову заявила, що вони фальсифікують статистику прильотів, називаючи ракети, що влучили по цілях, “уламками”.

На її думку, це робиться, щоб зберегти “віру в ЗСУ”. Але ставлення людей до мобілізації “показує справжню довіру більшості до величезної забюрократизованої військової системи”.

Як приклад вона навела ракетний удар по Києву 8 червня, який, на думку Безуглої, показав, що насправді відбувається з українською ППО.

Нардеп ставить запитання, чому російські ракети збивають на околицях Києва, а не за межами міста. І чому не змогли перехопити кілька ракет Х-101 під час атаки на столицю 8 липня – хоча раніше такі ракети, згідно зі звітами командування, збивали.

За її словами, крім фальсифікації статистики, розрахунки української ППО слабко оснащені і погано скоординовані між собою. Іноді буває так, що ракетою від Patriot збивають “Шахед”, “а російська ракета знищує важливий об’єкт критичної інфраструктури на мільярди”.

“Елементарних мобільних груп і дронових розрахунків на ключових об’єктах інфраструктури часто немає, а ключові об’єкти часто не мають ППО взагалі, і росіяни про це прекрасно знають, – пише вона.

Також Безугла розповіла, що досвідчених бійців мобільних груп часто відправляють на фронт у піхоту, а на їхнє місце набирають частково придатних ветеранів без досвіду, а іноді й за хабарі тих, хто хоче відсидітися в тилу.

Ситуація з ремонтами техніки ППО “жахлива”.

“Деякі зразки західної техніки вже всі несправні. Загалом по іноземній техніці досі не проводяться регламентні роботи, не ведеться облік мотогодин, що унеможливлює планування робіт, не підписано більшість договорів на виїзні ремонти, на техніку відсутні формуляри, не визначено склад запчастин”, – пише нардеп.

Ремонти проводяться часто на неавторизованих фірмах, і техніка за місяць-два знову виходить з ладу.

Одна з великих проблем – невміння військових чиновників організувати навіть надходження західних коштів.

“За минулий 2023 рік тільки Велика Британія не розподілила і не профінансувала ремонти ППО на 400 млн фунтів, тому що в Міноборони і Генштабі ЗСУ не змогли пояснити, яким чином планують витратити ці кошти”, – пише Безугла.

Також вона додала, що “ракети для ППО поставляються партнерами настільки дозовано і їх настільки мало, що, наприклад, Patriot змушені переводити в ручний режим для їхньої економії”.

Звільнення Залужного, безсумнівно, є значною подією, яка викликає суперечливі почуття та реакції в українському суспільстві. Цей крок можна розглядати як важливий етап у відстоюванні національних інтересів, або як можливий ризик для стабільності та ефективності ведення війни.

Звільнення Залужного можна порівняти з важливим ходом на шаховій дошці, який, з одного боку, може відкрити нові перспективи та можливості, а з іншого — викликати непередбачені наслідки. Відбуваючись у контексті війни, цей крок варто розглядати з особливою увагою, оскільки від його наслідків залежить не лише майбутнє Залужного, а й стійкість країни в цей складний період.

З одного боку, Залужний був обличчям опору та надії для багатьох українців, символом боротьби за справедливість і права. Його звільнення може бути сприйняте як перемога правової системи, сигнал про те, що ніхто не стоїть поза законом, навіть у найвищих сферах влади.

З іншого боку, відходячи від символіки, звільнення Залужного створює ризики для держави, зокрема в контексті ведення війни. Армія, як ніколи, потребує єдності та впевненості у своєму керівництві. Відновлення довіри та стабільності у військовому керівництві є ключовим елементом успішного протистояння агресору. Звільнення керівника, якому була довіра військових та громадськості, може порушити цю стабільність та зібрати пил під нігті національному обороні.

Таким чином, не можна недооцінювати значення цього кроку, адже від його наслідків залежить не лише особиста доля Залужного, а й майбутнє країни в цілому. Важливо зберегти баланс між правовою справедливістю та стабільністю військового керівництва, щоб уникнути додаткових ризиків у часи війни та зберегти впевненість у здатності країни протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Так, безумовно, президенту Зеленському належить право здійснювати кадрові призначення та звільнення, він цим правом скористався, розривши контракт з Залужним. Однак, винятково від легальності вирішальне значення має легітимність такого рішення перед суспільством. Чи вважають громадяни крок президента виправданим і обґрунтованим, особливо знаючи, що він став результатом політичних протиріч?

Питання це риторичне. Неминуче варто підкреслити, що конфлікти між Зеленським та Залужним призвели до токсичної атмосфери, яка не сприяла ефективній роботі Збройних Сил. Проте, завжди є дві альтернативи. Не лише та, яку обрали, а й доросла, мудра. Та, коли люди стримують свої бажання та емоції, працюють разом до кінця війни. Нажаль, у цьому випадку бракувало дорослих осіб. Розумного рішення не було прийнято.

Якщо б я був російським агентом впливу, останні місяці були б для мене найкращим часом. Вдалося б здійснити неймовірне — викликати протистояння з владою у всіх сферах: журналістика, бізнес, та тепер і військова сфера. І все це на тлі втомленого суспільства та потреби у збереженні підтримки від західних союзників.

Але на жаль, найбільшим переможцем цієї ситуації стає не Зеленський, а Путін. Він, використовуючи наші внутрішні конфлікти, виграє, а Україна, на жаль, програє. Сьогодні ми всі в Україні стали свідками цієї програшної гри.

У висновку слід зазначити, що звільнення Залужного є важливою та суперечливою подією для українського суспільства. Хоча президент має законне право на такі рішення, легітимність цього кроку виникає з його прийняття суспільством. Невпевненість щодо легітимності звільнення Залужного підкреслюється тим, що рішення було результатом політичних протиріч та неспроможності сторін знайти конструктивне рішення. Водночас, ця ситуація стає частиною більш широкого контексту, де внутрішні конфлікти використовуються зовнішніми силами для досягнення своїх цілей, що загрожує національним інтересам України та її підтримці на міжнародній арені. Таким чином, необхідно намагатися знайти конструктивні рішення в межах національних інтересів та відстоювати їх, уникати втрат на внутрішньополітичному рівні, а також усвідомлювати потенційні загрози зовнішнього впливу на внутрішні справи країни.