Чому міністр Чернишов пішов з Нафтогазу в Міністерство єдності

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Чоловіки до нас зараз практично не їдуть. Швидше за все, бояться, що вручать повістку. Спочатку потрібно проїхати через кілька блокпостів по Україні, плюс проявляють активність наші воєнкоми – ходять навіть у горах”, – розповів мешканець Яблуниці Роман, який підробляє, катаючи туристів на своєму старенькому УАЗику гірськими маршрутами.

Повістки дійсно на курортах вручають, хоча й не скрізь. Наприклад, у Буковелі воєнкоми рідкість. З чуток, є домовленості, що особливо завзято кошмарити цей курорт співробітники ТЦК не будуть.

Багато готелів і приватних садиб стоять напівпорожніми. Їхні власники скаржаться, що витрати зростають, а підвищити цінники на проживання вони не наважуються – і так туристів мало.

Тому, наприклад, хоча практично всі обзавелися генераторами, далеко не завжди їх запускають у періоди відключень світла – занадто дорого.

Друга відмінна риса нинішнього турсезону в Карпатах – велика кількість виставлених на продаж садиб і завмерлих будівництв. Хоча ще торік на західноукраїнських курортах відзначалася справжня навала інвесторів, зараз армія охочих вкластися в місцеву туристичну інфраструктуру помітно зменшилася.

Ці тенденції торкнулися навіть найдорожчого карпатського курорту – Буковеля. Утім, він з останніх сил намагається тримати марку і високі ціни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Один із двох співрозмовників, кулеметник, розповів, що в останні кілька днів українським бійцям довелося самостійно вибиратися з Вугледара пішки.

За словами другого співрозмовника, Романа, під час спроб вийти з руїн міста багато людей були вбиті або поранені російськими дронамі і артилерією, багато хто вважається зниклим безвісти.

В останні дні вересня росіяни змогли із заходу підійти майже впритул до єдиної залишкової дороги, що зв’язувала Вугледар із тилом, із селом Богоявленка, і гарнізон опинився в напівоточінні: росіяни дронамі й артилерією розстрілювали все, що рухалося цією дорогою.

«Підвозити намагалися, направляли евакуаційні екіпажі для вивезення 200-х і 300-х, але безуспішно. Втратили кілька машин, на цьому вирішили зупинитися», – розповів Роман.

Коли росіяни увійшли в місто, українські частини почали відходити, не чекаючи наказу.

«Коли відхід не організований, починається хаос, це природне правило війни», – сказав кулеметник.

За його словами, деякі групи були дезорієнтовані, оскільки втратили радіозв’язок, їм доводилося швидко самостійно приймати рішення, і часто це було рішення про відступ.

Роман пояснив, що їхні укріплені позиції були зруйновані російськими бомбами, снарядами і ракетами, і в цій ситуації відхід з позицій був неминучий.

«Як воювати, коли ти залишився на позиції один, а по тобі летить з усього? Або гинути, або відходити», – пояснив Роман.

Але й вибиратися з майже оточеного міста, за його словами, було вкрай небезпечно: вдень такі спроби були рівноцінні місії смертника.

Здебільшого українські солдати намагалися йти ночами, до того ж мінними полями за позначеними слідами, щоб не йти дорогою, яку обстрілюють, на Богоявленку.

«До недавнього часу евакуаційні машини могли заїжджати під покровом темряви з вимкненими фарами. Але щойно російські війська дійшли до центру міста, врятуватися стало можливо тільки пішки», – сказав Роман.

Військові критикують командування за те, що те довго не давало наказ на відхід із міста, навіть коли воно опинилося у фактичному оперативному оточенні і було зрозуміло, що втримати його немає можливості.

«Не знаю, що це було: страх командирів перед вищим командуванням чи наказ самого вищого командування тягнути до останнього на крові простих пацанів. Для всіх нас це незрозуміло», – зізнався кулеметник.

Нещодавнє наукове дослідження показало, що деякі звичні побутові хімікати можуть негативно впливати на клітини мозку, які відповідають за формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Мієлін виконує критично важливу роль у забезпеченні швидкого та ефективного передавання нервових імпульсів, а його пошкодження пов’язують із різними неврологічними розладами.

Дослідники з Медичної школи Case Western Reserve School of Medicine провели аналіз більш ніж 1800 хімічних сполук, що можуть зустрічатися у повсякденному житті — від засобів для прибирання до матеріалів побутового використання. Скринінг показав, що 292 з цих речовин проявляють токсичну дію на олігодендроцити — клітини, які безпосередньо формують мієлін.

Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.

Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.

Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.

Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.

Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.

Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.

Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.

Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.