Чому сьогодні не можна сваритися і хто святкує День ангела 13 травня

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Як повідомляє Forbes, навіть якщо росіяни захоплять Вугледар, ця перемога обійдеться їм дорого. Бої на цій ділянці вже коштували їм близько тисячі одиниць техніки та кілька тисяч військових. Потужна оборона ЗСУ за допомогою мін, артилерії, БПЛА та протитанкових ракет знищувала цілі бригади ворога.

Найважче противнику було з кінця 2022 року до початку 2023-го. Тоді російські операції в полях за межами Вугледара очолювала пара підрозділів морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ: 40-та та 155-та бригади морської піхоти. Їхні невдалі атаки стали одними з найкривавіших за всю війну. Наприклад, 155-та бригада, яка на папері налічувала близько 3000 військових, втрачала до 300 осіб на день протягом кількох днів і була майже знищена до лютого 2023 року. Після доукомплектування її знову розбили.

«За останні шість місяців 155-та, ймовірно, принаймні двічі опускалася до небойового стану через тактично недосконалі атаки поблизу Вугледара», – зазначало міноборони Великої Британії у квітні 2023 року.

Водночас 40-та бригада морської піхоти мала трохи кращі результати, але ненабагато. Загалом ці та допоміжні підрозділи втратили близько тисячі танків, бойових машин, вантажівок і артилерійських знарядь, згідно з даними WarSpotting. Це приблизно дві бригади техніки і майже шість відсотків усіх машин, які Росія втратила за 31 місяць важких боїв в Україні.

На противагу цьому, ЗСУ втратили на цій ділянці значно менше, оскільки захисники здебільшого перебували в окопах і бункерах, обстрілюючи ворога з відстані за допомогою мін, артилерії, ракет та безпілотників.

17 листопада в Україні зберігається відносно м’яка для листопада погода, однак синоптичні служби попереджають: уже з вівторка розпочнеться поступове зниження температури. Поточний день вирізняється комфортними показниками — у більшості регіонів стовпчики термометрів коливаються в межах від +11° до +15°, а на півдні подекуди піднімаються до +18°. Водночас західні області перебувають під впливом вологого атмосферного фронту, що приносить дощі різної інтенсивності.

У столиці цей день також видається помірно теплим. За ніч температура утримувалась поблизу +5°, а вдень очікується до +13°. Прогнозується хмарність із короткочасними проясненнями, без істотних опадів і сильного вітру. Така погода створює відчуття осінньої рівноваги, хоча й нагадує про близькість зимового періоду.

На заході країни погода буде найменш комфортною. У Львові протягом дня буде похмуро, вдень до +12°, з дощем. У Луцьку й Рівному – також хмарно, з опадами, температура вночі близько +4°, удень до +11°. У Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях прогнозують хмарну погоду з проясненнями й дощем, з нічними температурними значеннями на рівні +4°…+6° та денними в межах +11°…+13°. В Івано-Франківську та Ужгороді буде похмуро, з дощами та від +6°…+7° вночі до +13° вдень.

У центральних регіонах утримається суха і доволі м’яка погода. У Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві очікується хмарність із проясненнями. Вдень повітря прогріється до +12°…+14°, вночі температура коливатиметься в межах +4°…+6°.

На півночі також без істотних опадів. У Чернігові прогнозують +2°…+11° та хмарність із проясненнями. У Сумах уночі було близько +3°, удень до +12°.

На сході погода буде комфортною, без дощів. У Харкові – хмарно з проясненнями, від +4° вночі до +12° вдень. У Краматорську та Сєвєродонецьку очікується мінлива хмарність, уночі +8°…+9°, удень +12°…+14°.

Найтепліше традиційно на півдні. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів. Уночі температура становитиме близько +8°, удень – від +16° до +18°. У Дніпрі також буде хмарно з проясненнями, з нічною температурою близько +6° та денною до +15°. У Сімферополі очікується від +7° вночі до +18° вдень, хмарно з проясненнями.

Синоптики попереджають, що така відносно тепла для листопада погода протримається недовго: уже з вівторка в Україну почне заходити холодніше повітря, насамперед у північні та західні області. Температурний фон поступово знижуватиметься, тож українцям радять готуватися до відчутнішого осіннього холоду.

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.