Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про вдалий розгортання спецоперації, спрямованої на припинення діяльності агентурної мережі російської Федеральної служби безпеки (ФСБ) на території України. Серед затриманих осіб – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, затримані передавали розвіддані про українські військові об'єкти та енергетичні об'єкти до російської сторони. Один із затриманих, колишній співробітник зовнішньої розвідки, виявився завербованим ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав важливу інформацію про стратегічні об'єкти. Інші члени групи здійснювали шпигунські операції, збираючи дані про військові та інфраструктурні об'єкти. Відзначимо, що ФСБ використовувала загрози вбивства сімей затриманих та виплачувала грошову винагороду за виконані завдання. Наразі всі затримані перебувають під вартою та можуть бути притягнуті до відповідальності за державну зраду згідно з Кримінальним кодексом України. Цей випадок став ще одним підтвердженням спроби російських спецслужб проникнення та дестабілізації ситуації в Україні.

Українська Служба безпеки оголосила про проведення успішної спецоперації, під час якої затримала агентурну мережу Федеральної служби безпеки Росії на своїй території. У результаті операції було затримано п'ять осіб, серед яких – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Затримані звинувачені у передачі розвіддані про оборонні та стратегічно важливі об'єкти до російської сторони. Один із затриманих був завербований ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав секретну інформацію про об'єкти ядерної енергетики. Цей випадок підтверджує спроби російських спецслужб втручання в справи України та загрозу її національній безпеці.

Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

Подані нові законопроєкти стосовно мобілізації не лише не вирішують проблему, але й загострюють ситуацію в країні. Обмеження прав для тих, хто не відповідає повістці, введення великих штрафів та електронних повісток створюють негативні наслідки для соціальної стабільності та прав людини.

Нещодавно прийнятий законопроєкт про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років викликає серйозні обурення та обговорення в суспільстві. Відправлення на фронт молодих людей, які лише розпочинають свій шлях у житті, породжує серйозні моральні та етичні питання.

Замість того, щоб створювати позитивні умови для відновлення мирного життя в країні та розвитку її громадян, влада вибирає шлях обмеження прав та підвищення тиску на населення. Це призведе лише до подальшого поглиблення соціальних розбіжностей та негативно вплине на економічний розвиток України.

Замість того, щоб концентрувати зусилля на дипломатичних та мирних засадах вирішення конфлікту, влада вибирає шлях збройного протистояння, що може призвести до ще більшого загострення ситуації та більшої кількості жертв серед цивільного населення.

Необхідно знайти компромісне рішення, яке б враховувало інтереси всіх сторін конфлікту та сприяло б вирішенню проблеми мирним шляхом.

У висновку, варто підкреслити, що застосування нових законопроєктів щодо мобілізації може лише загострити ситуацію в Україні. Обмеження прав громадян, підвищення штрафів та зниження мобілізаційного віку не розв'язують корінних проблем, а лише збільшують напруженість у суспільстві та створюють загрозу правам і свободам людини. Необхідно шукати альтернативні, мирні шляхи вирішення конфлікту, сприяти дипломатичним ініціативам та зміцненню міжнародного співробітництва для забезпечення стабільності та миру в країні.

Столиця України розпочала 2026 рік із масштабних фінансових витрат, спрямованих на забезпечення функціонування бюджетної сфери міста, зокрема постачання тепла, гарячої води та електроенергії. Уже в січні цього року на ці потреби було виділено майже 2 мільярди гривень, що складає понад чверть від загального обсягу місячних закупівель. Згідно з результатами публічних закупівель, відповідні органи міської влади успішно уклали низку договорів, що дозволяє оперативно вирішувати питання енергозабезпечення для житлового фонду, навчальних закладів, медичних установ та інших бюджетних установ Києва.

Виділення таких значних коштів відображає серйозну увагу міської влади до забезпечення стабільного енергетичного постачання на фоні змінної ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, підвищення ефективності використання енергії та пошук нових джерел енергії стали одними з основних пріоритетів для міських управлінців. Київ прагне не лише підтримувати існуючий рівень постачання, а й мінімізувати можливі ризики у разі збоїв або підвищення цін на енергоресурси. Це важливий крок у розвитку інфраструктури столиці, оскільки забезпечення належних умов для життєдіяльності мешканців є пріоритетом місцевих органів влади.

Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.