Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

Розголосні скандали навколо діяльності Романа Сміяненка, начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області, не залишають байдужими ні правоохоронні органи, ні широку громадськість. Відомості про масштабні розкрадання у його відомстві, виявлені під час перевірки Держаудитслужбою, стали об'єктом уваги засобів масової інформації, які розкрили безглуздість та корупційні схеми влади.

Сміяненко не лише опинився фігурою у кримінальній справі за ч. 3 ст. 191 ККУ за привласнення та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, але й виявився втягнутим у хабарницькі відносини з керівництвом департаменту захисту національної державності та Головного управління 1 СБ України, демонструючи відверту недбалість до закону та інтересів громадян.

Подібна недіяльність та порушення закону стали основою для ініціативи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників цієї злочинної схеми, включаючи колишніх службовців контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Весь цей складний та неоднозначний сценарій свідчить про необхідність та важливість змін в системі контролю та персонального підбору керівництва органів влади для запобігання подібним порушенням у майбутньому та забезпечення прозорості та ефективності управління.

Висновки до цієї статті демонструють серйозні проблеми у сфері управління та контролю за використанням державних ресурсів в Чернігівській області. Розкриття масштабних розкрадань у відомстві під керівництвом Романа Сміяненка свідчить про необхідність термінових заходів щодо підвищення ефективності контролю та реформування системи управління. Також важливою є необхідність притягнення всіх винних осіб до відповідальності перед законом, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому та відновити довіру громадян до державних інституцій. Крім того, потрібно активно працювати над удосконаленням механізмів забезпечення прозорості та відкритості у владі, щоб уникнути подібних корупційних схем у майбутньому і забезпечити справедливі та ефективні умови розвитку громади та регіону в цілому.

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.