“Це була моя помилка” – Анна Трінчер про шлюб з втікачем Волошиним

Початок жовтня принесе в Україну справжню осінню погоду, яка порадує поціновувачів холодної атмосфери, але, ймовірно, стане випробуванням для тих, хто ще не готовий до зміни сезону. Холодні маси повітря, які охоплять більшість території країни, принесуть з собою значне похолодання та дощі. Вже вдень температура в більшості областей коливатиметься в межах +6°…+10°C, тоді як на південь країни та в Закарпатті атмосферні показники будуть дещо вищими, але й там вже не так тепло, як на початку осені.

На заході України, зокрема у Львові та прилеглих населених пунктах, суттєво похолодає. Очікується, що температура вночі опуститься до +4°C, а вдень не перевищить +9°C, що додасть осінньому настрою відчуття суттєвого зниження температури. Не обійдеться й без дощів: у більшості областей на заході, півдні та в центрі країни опади будуть тривалими, місцями з помірною інтенсивністю, а на півночі — слабші, але також досить вологі.

На півночі та в центрі країни денні температури теж утримаються в межах близько +9…+10°, хмарно й із дощем; окремі райони відчують лише слабкий дрібний дощ, але вологою буде майже вся територія. Східні області зустрінуть середу прохолодно й вогко: удень близько +8…+10°, опади й хмарність збережуться протягом дня. Південні регіони дещо тепліші — в Одесі та на узбережжі Чорного моря вночі прогнозують близько +6…+7°, удень до +12…+15°, втім і там не уникнути дощів.

Окремо вказано, що Закарпаття, незважаючи на дощі, може бути на кілька градусів теплішим — там очікують до +15° у денні години. Суміжно з цим у великих містах запасіться парасольками та теплішим одягом: погода неоднорідна, але загальна тенденція — суттєве зниження температур у порівнянні з останніми теплими днями.

Метеорологи радять враховувати зміну погодних умов при плануванні поїздок і одягу на день, а також звернути увагу на водіїв та пішоходів: мокра дорога і низька видимість підвищують ризики дорожньо-транспортних пригод. Якщо з’являться уточнення від синоптиків — прогноз буде оновлено.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

Прокурор з Івано-Франківська Андрій Піварчук опинився в центрі уваги через суперечки навколо його майнового стану. У відповідь на суспільний інтерес щодо походження активів, які оформлені на його родину, Піварчук зробив спробу публічно пояснити ситуацію. Проте замість того, щоб розвіяти сумніви та надати зрозуміле пояснення, його коментарі лише поглибили ці сумніви. У своїй заяві прокурор намагався спростувати звинувачення, проте висловлені ним аргументи виглядали недостатньо переконливими та суперечливими.

Однією з головних тез, на якій Піварчук зосередив свою позицію, стало твердження про те, що масштаби його майна були значно перебільшені. Він наполягав, що зазначене «маєток» є насправді скромним домоволодінням площею близько 60 квадратних метрів. Піварчук підкреслював, що цей об’єкт — не більше ніж старе господарське приміщення, яке він сам називає недобудовою. Однак, цей аргумент не тільки не зміг повністю розвіяти підозри, але й породив нові питання. Адже мова йде про майно, яке, за його словами, було отримано від матері, що в умовах суспільної уваги не дає однозначних відповідей на запитання про законність і прозорість таких угод.

Ключове питання, яке залишилося без відповіді, стосується фінансових можливостей матері прокурора. Зокрема, Піварчук жодним чином не прокоментував походження сонячної електростанції потужністю 30 кіловат, встановленої на цьому ж об’єкті. Орієнтовна вартість такого обладнання становить сотні тисяч гривень, однак джерела фінансування цієї інвестиції у публічних поясненнях так і не пролунали.

Не менш суперечливою виглядає ситуація з автомобілем, яким користується прокурор. Піварчук стверджує, що не купував транспортний засіб на відомих аукціонах пошкоджених авто, а придбав його у приватної особи. Проте саме це пояснення породжує нові питання щодо ціни угоди, адже вартість автомобіля такого класу та року випуску на українському ринку перевищує мільйон гривень.

Окремої уваги заслуговує і тема ремонту автомобіля. Прокурор не надав жодної інформації про витрати на відновлення транспортного засобу, хоча такі витрати мали б бути відображені в декларації як істотні зміни майнового стану. Відсутність цих даних створює підстави вважати, що декларація може не відображати реальну картину витрат.

Загалом публічна реакція Піварчука справляє враження спроби звести серйозні фінансові питання до гри слів і емоційних формулювань. Замість чітких відповідей щодо джерел коштів, вартості активів і відповідності декларацій реальному майновому стану, суспільству запропонували риторику про «сарай» і формальні заперечення.

У результаті кількість запитань до прокурора лише зросла. І тепер ключовим залишається не те, як він називає об’єкти майна, а чи може пояснити їх походження у спосіб, що відповідає вимогам закону і стандартам доброчесності для представника прокуратури.