Ціни на новобудови в Україні зростуть на 20-25%: що буде з ринком нерухомості у 2025 році

35-річна танцівниця та дружина відомого артиста Позитива Юлія Сахневич продовжує захоплювати своїми зовнішніми змінами та фізичною формою після народження дитини. Зірка поділилася серією нових відвертих фото, на яких вона продемонструвала бездоганний вигляд і звабливий стиль. Юлія вибрала лаконічний підпис до своїх світлин: «Бути. Тут і зараз. Жінкою», підкреслюючи важливість жити в моменті та цінувати кожну мить.

На знімках танцівниця позує у чорній білизні в сіточку, яку доповнює елегантною накидкою. Її образ вражає не тільки сексуальністю, але й природною елегантністю. Юлія робить акцент на макіяжі, який підкреслює її небесно-блакитні очі, а її волосся виглядає бездоганно прямим і блискучим.

Фотографії підкреслюють жіночність і впевненість Юлії, а її образ викликав жваву реакцію мережі. У коментарях під публікацією засипали компліментами:

«Очі неймовірні!»,«Яка розкішна фотосесія!»,«Ну це просто вау!»,«Погляд дикої кішки. Енергетика фатальної жінки».

На нові світлини відреагував і сам Позитив — артист коротко прокоментував фотосесію дружини словом «Моя» та додав сердечко.

Сахневич активно повертається до роботи після народження дитини. Вона бере участь у новому сезоні «Танців з зірками», де стане партнеркою телеведучого Григорія Решетника. Прем’єру проєкту глядачі побачать уже зовсім скоро.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.