Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

Наразі Міноборони України активно впроваджує нові технології для поліпшення процесів військової служби. Одним із важливих напрямків розвитку є впровадження можливості електронного оформлення направлень на військово-медичну комісію через додаток Резерв+. Це нова ініціатива, яка спростить і прискорить процеси призову та медичної оцінки військовослужбовців.

Важливою перевагою цієї ініціативи є зменшення бюрократичних процедур і оптимізація робочих процесів в армії. Завдяки електронному оформленню направлень військовики зможуть швидше отримувати відповідні медичні рекомендації та призначення, що є критично важливим у воєнний час.

Такий крок свідчить про високий рівень використання сучасних технологій в управлінні обороною країни та демонструє здатність української армії до інноваційного розвитку. Очікується, що впровадження електронних систем буде сприяти підвищенню ефективності та оперативності військово-медичного обслуговування, що в свою чергу позитивно позначиться на бойовій готовності та здоров'ї військовослужбовців.

Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

За її словами, найближчим часом у Резерв+ з’явиться можливість для людини самій згенерувати собі направлення на проходження ВЛК, якщо в неї виникне таке бажання.

Функції, щоб ТЦК за своєю ініціативою надіслала направлення на ВЛК через Резерв+ поки що немає. Але, за словами Чорногоренка, зараз триває аналіз такої можливості.

“Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат”, – сказала Чорногоренко.

Зазначимо, що розсилка направлення на ВЛК в електронному вигляді дуже важливий момент. Бо тільки після проходження ВЛК людина може бути мобілізована (якщо вона раніше не проходила комісію). Тому якщо у ТЦК з’явиться можливість розсилати направлення на ВЛК через Резерв+ це може різко активізувати мобілізацію. Тому що буде досить проста і швидка схема: людина оновлює дані через “Резерв+”, у ТЦК звіряються, чи проходила вона вже ВЛК. І якщо ні, то тут же висилають їй направлення, проводять ВЛК, після чого виписують мобілізаційну (бойову) повістку.

З іншого боку, це буде додатковим аргументом не оновлювати свої дані для тих, хто служити не хоче.

За словами Чорногоренка, через Резерв+ оновили свої дані вже 1,7 млн українців. При цьому закордонні українці, як і раніше, це робити не поспішають. Наразі за кордоном оновило дані всього 26 тисяч осіб.

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.