Депутат «Слуги народу» не повернувся з відрядження до Європи

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Володимир Литвин народився на Житомирщині 1956 року, зараз йому 68 років. Він із початку 2000-х був в українській політиці, ставав народним депутатом чотирьох скликань. Також він двічі обіймав посаду спікера Верховної Ради — з травня 2002 по травень 2006 року і з грудня 2008 по грудень 2012 року. Крім того, Литвин кілька разів балотувався у президенти України, але так і не був обраний.

16 січня 2014 року Володимир Литвин був серед тих, хто проголосував за “диктаторські закони”, проте пізніше просив вважати свій голос недійсним. Потім він підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України, а також підтримав Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень.

Литвин відомий своїми скандальними заявами про відносини з Росією та Євросоюзом. У вересні 2016 року ЗМІ опублікували так звані “думки вголос” Литвина. Тоді він заявив, що “від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що їх розірвали з Росією, багато втрачаємо”. Також він сказав: “Я думаю, що тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам”.

2021 року Володимир Литвин, який відомий і своєю науковою діяльністю та є професором, був кандидатом на виборах ректора до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проте не отримав потрібної підтримки та програв ці вибори.

Зараз у його профілі у Facebook зазначено, що він працює у Національній академії наук України. А на своїй сторінці у цій соцмережі Володимир Литвин публікує свої наукові статті та монографії. Також відомо, що він випустив книгу “Незасвоєні уроки: 1917-1991”, яку продає у тому числі й через соцмережі.

Судячи з його публікацій у соцмережі, Володимир Литвин часто буває на малій батьківщині — на Житомирщині. Він проводить зустрічі з педагогами та учнями місцевих шкіл. Було навіть, що привіз для однієї зі шкіл навчальну зброю для занять із військової підготовки.

Становище в районі Авдіївки залишається напруженим і невизначеним. Російські війська частково втримують контроль над селищами Бердичі і Тоненьке, проте їхній просування на Авдіївському напрямку було зупинено, як повідомив у телемарафоні речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Дмитро Ліховий. Попередньо, згідно з інформацією аналітика Bild Юліана Рьопке, російська армія частково контролює Бердичі, південну частину Орлівки і деяку територію Тоненького. Збройні сили України зараз зосереджують зусилля на встановленні та утриманні нової лінії оборони вздовж цих селищ. За даними ЗМІ та експертів, Україна планує встановити оборонну лінію не в Орлівці та Тоненькому, а трохи далі на протилежному березі водосховища. Такий крок може допомогти військам затримати наступ противника та забезпечити час для підготовки оборонних позицій. Однак, втрата Бердичів може мати серйозні наслідки, оскільки це селище знаходиться на фланзі біля передбачуваної нової лінії оборони. Втративши його, російські сили зможуть продовжити наступ на протилежному березі водосховища та завдати небезпеки утриманню позицій ЗСУ. До того ж, контроль над селищем Очеретине, що розташоване на північний захід від Авдіївки на важливій висоті, є ключовим для подальшого розвитку ситуації в районі. Незважаючи на те, що воїни ЗСУ утримують цю позицію, вони стикаються з масованими обстрілами з боку російських військ, що ускладнює обстановку на фронті.

У висновку можна зазначити, що ситуація на фронті на Авдіївському напрямку залишається динамічною та напруженою. Російські війська частково контролюють деякі населені пункти, але зазнали зупинки у своєму просуванні. Збройні сили України активно працюють над утриманням і зміцненням оборонних позицій, що свідчить про їхню високу готовність та відданість захисту територіальної цілісності. Втрата стратегічно важливих пунктів може стати серйозним викликом, тому необхідно продовжувати моніторити та аналізувати події на фронті, а також забезпечувати належну підтримку військовим та мирному населенню.