Депутата Київради Ігоря Опадчого офіційно визнали корупціонером

У Києві відбулася розкішна подія, організована одним з найбільших забудовників столиці Вагіфом Алієвим — святкування хрестин його сина. Цей захід, який пройшов у одному з елітних ресторанів на березі Дніпра, зібрав коло впливових бізнесменів, чиновників та політиків. Серед запрошених гостей особливою увагою привернув мер Києва Віталій Кличко, що викликало резонанс у суспільстві. Вечірка стала об'єктом розслідування журналіста Михайла Ткача, яке було опубліковане на YouTube-каналі «Української правди».

Цей захід викликав обговорення, адже на такому святкуванні збіглися представники різних сфер влади та бізнесу, що підняло питання про можливі зв'язки між забудовниками і місцевою владою. Віталій Кличко, який традиційно намагається триматися подалі від публічних скандалів, потрапив під приціл журналістів через свою присутність на святкуванні, яке виглядало як неформальна зустріч між міськими посадовцями та бізнесменами, чия діяльність часто пов'язана з проблемами у сфері містобудування.

Крім самого мера, на хрестинах були присутні його соратник Артур Палатний, а також нардеп Вадим Столар, якого медіа неодноразово згадували у зв’язку зі скандальними забудовами. За даними джерел, саме Столар став хрещеним батьком новонародженого. Появу мера на приватній події забудовників у розслідуванні вважають показовою. Сам Кличко в коментарі «Українській правді» заявив, що відвідав свято у вільний від роботи час. Проте автори розслідування наголошують: у будь-якій демократичній країні подібні зв’язки між політиками та бізнесом мали б суспільну вагу.

Громадськість роками висловлює обурення через хаотичну забудову Києва, непрозоре виділення землі, появу висоток і ТРЦ у густозаселених районах. Критики столичної влади наголошують, що мер має тісні зв’язки з людьми, які безпосередньо впливають на вигляд міста. Ці сумніви посилилися після того, як через 10 днів після святкування Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, ідеться не про покращення доступу, а про спорудження торгового центру. Згідно з інформацією спільноти «Пасажири Києва», виходи з метро можуть бути вбудовані в новий ТРЦ. Забудовником проєкту виступає компанія «Гротто», з якою раніше пов’язували Вадима Столара. Це викликає питання про можливі конфлікти інтересів, зокрема щодо зручності для пасажирів, безпеки та прозорості ухвалених рішень.

ЗМІ нагадують, що ТРЦ у столиці останніми роками з’являються майже на кожному вільному клаптику землі. Імена забудовників — ті самі. А близькі стосунки чиновників із цими особами часто залишаються «за кадром» — до появи розслідувань.

Питання, в чиїх інтересах ухвалюються рішення щодо забудови Києва, знову стало актуальним. Чи випадково хрестини перетворилися на символічну зустріч влади й великого будівельного бізнесу?

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Встановлено, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір генпідряду на будівництво Подільського мостового переходу вартістю понад 4,3 млрд грн. Протягом 6 років сторонами укладались додаткові угоди, якими збільшувався строк виконання договору та його ціна. Станом на грудень 2024 року за договором сплачено понад 8,7 млрд гривень”, — пояснили суть справи у прокуратурі.

До того ж, Антимонопольний комітет України встановив, що 2 учасників тендеру на проведення будівництва (зокрема і переможець) ще у 2017 році узгоджували свої дії. “Так, учасники тендеру користувались однією IP-адресою та одним пристроєм, комунікували між собою, залучали одну й ту саму уповноважену особу. Таким чином Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що товариства, які брали участь у тендері, мають спільні інтереси та взаємозв’язки”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ці товариства протягом 2022-2023 років намагались оскаржити рішення АКМУ в судах, однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні цих вимог.

Перевіривши усі факти порушень та враховуючи необхідність добудови мосту, що і надалі вимагатиме видатків з бюджету, прокуратура через суд вимагає визнати недійсним договір генпідряду між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватним товариством, що будує міст з 2017 року.

Згідно з оцінками, в оптимістичному сценарії комітет планує завершити розгляд поданих поправок до 10-15 березня, а в песимістичному — до 20 березня. Всього було представлено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі ці блоки вже ретельно розглянуті на комітеті, де були внесені фінальні корективи щодо перехідних та заключних положень. Наступним етапом буде обговорення з авторами поправок.

Основні питання, що виникали під час розгляду, включають:

Зняття обмежень щодо конституційних прав і свобод ухильників, таких як обмеження на виїзд за межі України чи арешт банківських рахунків.Уточнення щодо обмежень на керування транспортними засобами, що може залишитися частково.Зміни у відношенні до електронного кабінету призовника, де реєстрація тепер буде розглядатися як право, а не обов'язок.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах.Розширення повноважень поліції щодо повідомлення громадян за вимогою Територіальних Центрів Комплектування, в тому числі вручення повісток.Перехід поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік та надання їм захисту від мобілізації у вигляді бронежилетів.Розширення вимог щодо наявності військового квитка разом із посвідченням особи для громадян.Встановлення механізму обчислення ухильників серед аспірантів.Перегляд статусу громадян, які отримали інвалідність II і III групи з початку вторгнення РФ, щодо їх придатності до військової служби.Розширення можливостей мобілізації деяких засуджених та осіб, які відбувають покарання.Збереження консенсусу щодо терміну служби перед демобілізацією, який складає 36 місяців.Підтримка базової військової підготовки для чоловіків у віці від 18 до 25 років. У підсумку, розглянуті поправки до законопроекту про посилення мобілізації виявилися досить об'ємними та різноманітними. Через комплексність та значимість запропонованих змін, процес їх розгляду вимагав часу та уваги. Комітет здійснив важливу роботу з аналізу та узагальнення великої кількості правок, які були систематизовані та внесені до тексту законопроекту у формі 16 блоків.

Важливо відзначити, що у ході обговорення поправок було досягнуто компромісів у багатьох спірних питаннях, що свідчить про конструктивний підхід до розробки законодавчих змін. Результатом цього процесу є серія рекомендацій та модифікацій, які стосуються різних аспектів мобілізаційної політики, включаючи права та обов'язки учасників, організаційні питання та процедури виконання.

Такий підхід до розробки законопроекту відображає важливість глибокого та ретельного аналізу ініціатив, які стосуються оборонної сфери, та виявлення оптимальних рішень з урахуванням потреб та інтересів різних суспільних груп. Такий підхід забезпечує ефективне впровадження законодавчих змін та підвищує рівень захищеності держави в умовах загрози з боку зовнішніх чинників.