Депутати Верховної Ради перевірять зведення фортифікаційних споруд

Детективи Національного антикорупційного бюро провели масштабні слідчі дії у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у робочому кабінеті керівника відомства Романа Ісаєнка. Офіційних повідомлень щодо причин обшуків поки що не оприлюднено, але джерела, наближені до розслідування, стверджують, що перевірка стосується ймовірних фактів зловживання посадовими повноваженнями, протекціонізму щодо окремих фармацевтичних компаній та можливого незаконного збагачення.

За попередньою інформацією, детективи аналізують дії посадових осіб, пов’язані з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я. Раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про низку порушень, що могли мати місце під час тендерів, організованих Держлікслужбою. Особливу увагу привертали закупівлі препаратів для програм замісної підтримувальної терапії, де експерти фіксували невідповідність між ринковою вартістю ліків та сумами контрактів. Крім того, наголошувалося на ймовірному створенні сприятливих умов для окремих компаній, що могли отримувати доступ до тендерів на пріоритетних умовах або за спрощеними процедурами.

Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

Слідчі дії НАБУ тривають.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.

Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін виступив із гучною заявою про нібито готовність російських парламентарів вимагати застосування так званої «зброї відплати» проти України вже найближчим часом. Його слова пролунали публічно в контексті обговорення подальшого перебігу війни, яку Москва офіційно продовжує називати «спеціальною військовою операцією».

За твердженням Володіна, значна частина депутатського корпусу наполягає на використанні «більш потужних засобів ураження» з метою досягнення військово-політичних цілей Кремля. Подібна риторика вкотре демонструє прагнення російської влади до ескалації конфлікту та посилення тиску, насамперед на цивільне населення України, що викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти.

Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.