Дієтологи назвали головний продукт для спалення жиру на животі

Командні зміни в київських комунальних підприємствах, зокрема в стратегічно важливому «Київпастрансі», продовжують викликати широкий резонанс. Після відставки колишнього керівника Дмитра Левченка, який був замішаний у низці корупційних скандалів, нові призначення знову стали об'єктом пильної уваги. Одним з найбільш загадкових, але водночас і важливих фігур у цих процесах є Сергій Білий — новопризначений заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі».

Журналісти проєкту «В тіні каштана» вирішили детально розібратися в особистості Білого, його кар’єрі та зв'язках, що неминуче призвело до відкриття нових аспектів його біографії. Хоча Білий не є публічною особою в традиційному сенсі, його роль у системі комунального транспорту Києва далеко не обмежується суто технічними або адміністративними функціями.

Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

квартира у Дніпрі (70 м²)

квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Під час вересневого візиту до США президент України Володимир Зеленський не зміг домогтися зняття обмежень на використання цих ракет проти Росії. Водночас сама необхідність “випрошувати” дозвіл у президента США Джо Байдена є наслідком “некомпетентності” британського прем’єра, зазначає автор статті.

Ракети Storm Shadow Україна отримала від попереднього уряду Великої Британії, який дозволив їх використання для ударів по Криму, не запитуючи дозволу в США. Однак новий прем’єр, який прийшов до влади влітку, змінив підхід, спершу звернувшись до Вашингтона за дозволом на застосування системи озброєнь. Це, за словами експертів, створило прецедент, який дозволив адміністрації Байдена накладати вето на використання ракет, якщо це не відповідатиме їх політичним цілям.

“Ставши прем’єр-міністром, Стармер фактично зафіксував цю модель взаємодії, яка ускладнила Україні можливості використання своїх запасів зброї Storm Shadow”, – йдеться у статті. Хоча уряд Великої Британії не змінив свою позицію щодо використання українськими військовими цих ракет для ударів по Росії, обмеження, які виникли внаслідок нової політики, негативно позначилися на бойовій здатності України.

Наступні тижні та місяці можуть стати вирішальними у війні в Україні. Стармер зазначив, що тривають “делікатні переговори” з Білим домом щодо дозволу Україні використовувати ракети Storm Shadow для атак на території Росії. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі закликав до “сміливості” у переговорах з американською адміністрацією, підкреслюючи важливість цього питання для подальшої підтримки українських зусиль у війні.

Ситуація залишається напруженою, а подальші кроки можуть визначити не лише долю конфлікту, а й майбутнє міжнародних відносин між Заходом і Росією.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Усе вказує на те, що, маючи досить скромний набір цілей, жодного обласного центру в їхньому списку немає. Російські окупаційні війська не мають можливості впевнено реалізувати свої плани, незважаючи на те, що мають тотальну кількісну перевагу в зоні бойових дій — понад 550 тисяч осіб. Це свідчить про явне виснаження їх ударних та наступальних можливостей,” — зазначив експерт.

За словами Коваленка, після Вугледара росіяни спробують рухатися на Богоявленку і Новоукраїнку. Однак, як він зазначає, це “етап вельми довгострокових боїв у полях”.

“Російські війська прагнуть швидкої перемоги, але для цього їм необхідно сформувати південний фланг для наступу на Покровськ. На сьогодні навіть лівобережна кишеня по річці Вовча не закрита. Селидове, яке стало кісткою в горлі для росіян на Покровському напрямку, буде не менш виснажливим для них, ніж бої за Вугледар,” — упевнений Коваленко.

Експерт також вважає, що бої у Торецьку для окупантів проходять у значно складніших умовах. Найболючішою темою для них залишається Часів Яр, а у Вовчанську росіяни не лише не змогли розширити свій “успіх”, але й втратили контроль над Агрегатним заводом.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія планує набрати на контракт із Міноборони щонайменше 225 тисяч осіб у найближчі три роки. Відзначалося, що лише минулого року контракт із МО РФ уклали 345 тисяч осіб, а з початку 2023 до середини 2024 року кількість нових контрактників досягла 511 тисяч осіб.

На тлі повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює в умовах постійного перевантаження, а пацієнти дедалі частіше стикаються з необхідністю економити навіть на базових лікарських засобах. У такій ситуації фармацевтичний ринок опинився під особливою увагою, адже саме доступність і вартість препаратів безпосередньо впливають на якість лікування та загальний стан здоров’я населення.

Воєнні дії, руйнування логістичних ланцюгів і зростання витрат на виробництво та імпорт ліків призвели до системного подорожчання медикаментів. Аптеки та дистриб’ютори змушені закладати у ціну додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням, енергоресурсами та безпековими ризиками. У результаті багато пацієнтів повідомляють, що регулярне придбання необхідних препаратів стає серйозним фінансовим навантаженням.

Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.