Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

Сікорський закликав переглянути існуючі обмеження на постачання певних видів озброєнь, наголошуючи на необхідності посилення оборонних можливостей України в умовах поточних викликів. Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед європейських лідерів та експертів з питань безпеки.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі із закликом зняти обмеження, накладені їхніми країнами на використання Україною переданої їй далекобійної зброї – Polska Agencja Prasowa.

«Самооборона повністю законна. Україна в такий спосіб зможе запобігти російським атакам, як-от нещодавній обстріл дитячої онкологічної лікарні в Києві, шляхом знищення літаків, що стріляють крилатими ракетами, та атак на аеропорти, з яких вони злітають».

Сікорський визнав, що пропонував скликати неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС наприкінці серпня в Україні, наприклад, у Львові, але Угорщина заблокувала цю ідею.

За словами очільника польського зовнішньополітичного відомства, під час першої частини зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі більшу частину часу зайняла дискусія щодо того, де має відбутися формальна чи неформальна Рада міністрів закордонних справ під час головування Угорщини в Раді ЄС у цьому півріччі.

Раніше з’явилися неофіційні повідомлення про те, що в рамках бойкоту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його самопроголошеної «миротворчої місії» в Росії, глава європейської дипломатії ЄС Жозеп Боррель може провести заплановане на кінець серпня засідання не в Будапешті, а, наприклад, у Брюсселі.

«Я запропонував компромісне рішення, щоб Рада відбулася в Україні. Це було б знаком нашої солідарності з країною», – заявив Сікорський, додавши, що з логістичних причин було б легше організувати цю зустріч у західній Україні, наприклад, у Львові.

Росія за останній час істотно вдосконалила ударні безпілотники типу «Шахед», тоді як в Україні досі не сформовано комплексної та системної концепції протидії цій загрозі. На цьому наголошує авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап, аналізуючи зміну ефективності протиповітряної оборони в умовах масованого застосування дронів-камікадзе. За його оцінками, показники знищення ворожих безпілотників за рік суттєво погіршилися, що безпосередньо впливає на безпеку енергетичної та цивільної інфраструктури.

На початковому етапі широкого використання «шахедів» українська система ППО демонструвала доволі високі результати — рівень перехоплення сягав приблизно 85%. Навіть попри окремі випадки влучань і жертви, ті атаки не мали масштабних наслідків для функціонування енергосистеми чи життєдіяльності міст. Це пояснювалося низкою факторів, серед яких — відносна примітивність перших модифікацій дронів, передбачувані маршрути польоту та обмежені можливості подолання протиповітряного захисту.

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

«Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

30 вересня є особливою датою, адже цього дня вшановують одразу кілька свят як в Україні, так і у світі. Вона поєднує професійні відзначення, церковні традиції та давні народні обряди, які протягом століть зберігали своє значення для людей різних поколінь.

В Україні 30 вересня традиційно відзначається День усиновлення — свято, яке нагадує про важливість сімейних цінностей та відповідальності перед дітьми, що залишилися без батьківського піклування. Цього дня суспільство висловлює вдячність тим, хто відкрив свої домівки та серця для прийомних дітей, подарувавши їм шанс на щасливе дитинство.

В Україні.Сьогодні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Традиційно у цей день вітають працівників бібліотек, а відвідувачі приносять книги в дар. Також цього дня народилися відомі українці: історик Михайло Драгоманов, поет Андрій Панів і військовий діяч Дмитро Ярош.

У світі.Міжнародна спільнота відзначає День перекладача та День копірайтера. В Європі цього дня святкують День хлопчиків, а в різних країнах — День відновлення (Канада), День захисту коал (Австралія), День незалежності (Ботсвана) та День секретаря (Венесуела).

Народні прикмети.Наші предки вважали, що журавлі й лелеки, які вже відлетіли, віщують морози, а дощ цього дня — сніжний грудень. Похмуре небо обіцяє зниження температури. У цей день традиційно прибирали, прали постіль, готувалися до зими та відвідували лазню чи купалися у джерелах.

Заборони.Не можна залишати безлад у домі, спати в неприбраному ліжку, сваритися через гроші чи починати ремонт.

Іменинники та відомі постаті.30 вересня народилися філософ Джалаледдін Румі, письменники Трумен Капоте й Елі Візель, фізик Невілл Мотт, акторки Моніка Беллуччі та Маріон Котіяр, а також футболіст Олів’є Жиру.