Донька співачки Віри Брежнєвої похизувалася люксовим подарунком

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про суттєве посилення військової складової у системі вищої освіти. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стає обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Такий крок розглядається як стратегічний елемент зміцнення обороноздатності держави та формування якісного кадрового резерву у сфері військової медицини.

Уряд пояснює своє рішення зростаючою потребою у фахівцях, які здатні працювати в умовах надзвичайних ситуацій та воєнних викликів. Йдеться не лише про лікарів на передовій, а й про підготовлених спеціалістів для тилових госпіталів, евакуаційних підрозділів, реабілітаційних центрів і системи екстреної медичної допомоги. Обов’язкова військова підготовка дозволить майбутнім медикам отримати базові знання з тактичної медицини, організації медичного забезпечення та дій у критичних умовах.

Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

розширені вимоги до знань і навичок,

оновлені компетентності, необхідні для служби,

деталізовані програми навчання.

За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.

Український ринок азартних ігор відновив свою привабливість для інвесторів та підприємців з країни-агресора, які знову активно проявляють інтерес до цієї галузі. На цей раз особливу увагу звертають казино та букмекерська контора GGBet, що отримала ліцензію майже рік тому. Незважаючи на те, що фактично компанія належить українському бізнесменові Максиму Кріппі, вона підтримує тісні зв'язки з Росією.

Почнемо з того, що GGBet – продукт новий лише для українського ринку. А на ринок Росії він зайшов ще в 2011 році як букмекерський підрозділ казино “Вулк@н”; (запам’ятайте цю назву). Спочатку сайтом ggbet.ru керувало спеціально створене ТОВ “Бет.ру”, однак пізніше бренд став позиціонувати себе як міжнародний.

Торгова марка GGBet належить кіпрській компанії Brivio Ltd, яка також керує сайтом… казино “Вулк@н Вегас”; під торговою маркою “Вулкан”. До речі, вона є власністю російського мільярдера Олега Бойка.

“Яке відношення до цього має Кріппа?”; – запитайте ви. Пояснюємо мовою фактів.

1) Директор Brivio Ltd – Федір Федоров (це ім’я варто запам’ятати). Він також є бенефіціаром української компанії ТОВ “Новолоджик”, директором якої з 2010 по 2015 рік був Кріппа.

2) GGBet виступає генеральним спонсором кіберспортивної команди NAVI, яку у 2022 році купив Кріппа.

3) Той самий Федоров є директором One World Secretarial. Ця компанія одночасно є секретарем у кіпрського “підрозділу” NAVI, ТОВ “Бет.ру”; і кіберспортивного транслятора Maincast, що належить безпосередньо Кріппе.

Що цікаво, у березні 2023 року президент України Володимир Зеленський ввів санкції проти ТОВ “Бет.ру” та кіпрської Bevita Holding Limited, яка виступає оператором GGBet. У документі також наведено офіційний домен опальної компанії: ggbet.ru. Однак це не завадило КРАЇЛ за п’ять місяців видати ліцензію ТОВ “ГГБЕТ” із сайтом ggbet.ua. Мабуть, у штаті Комісії не знайшлося нікого, хто побачив би зв’язок між “українським” і російським казино з однаковими назвами.

Виверження “Вулк@на”

Втім, GGBet – не єдиний проект Криппи з російським шлейфом. Йому також належало ліцензоване в Україні казино “Вулк@н” (на місцевому ринку – Vulcan), брендом якого, як ми пам’ятаємо, володіє російський олігарх Бойко.

В Україні “Vulcan” працював через ТОВ “Конкуєрор”, зареєстровану на офшорну компанію “Дарлокс Лімітед”. До 2021 року її засновником був Федоров (так, той самий).

І ще один цікавий збіг. Власником української торгової марки “Вулк@н” є кіпрська “Дареос ЛТД”, а російською – “Дареос Холдинг ЛТД”. У компаній – одна і та ж адреса і структура управління. Тобто бенефіціари російського та українського казино – один і ті ж люди.

“Це зрозуміло, але тут Круппа яким боком?”; – знову запитаєте ви.

Щоб відповісти на це запитання, слід звернути увагу на компанію EvoPlay.

EvoPlay – один із найбільших виробників азартних ігор з офісами в Україні, Чехії та на Кіпрі. Зокрема, клієнтом компанії є російський “Вулк@н”. За версією СБУ та за даними учасників ринку, реальним власником EvoPlay є Максим Кріппа. Це також опосередковано підтверджує сервіс GetContact, де бізнесмен фігурує як “Максим Кріппа EvoPlay”. А тепер найцікавіше.

У 2015 році EvoPlay подала скаргу проти росіянини Тимура Зінгашина за використання ним домену “Вулк@н” у рф. У документах заявник зазначає, що отримав право на використання ТМ від російської компанії Ritzio International Group.

Ще раз: українська “IT-компанія” вже під час війни не просто береться розвивати російський бізнес, а й захищає його у суді.

У квітні цього року ТОВ “Конкуєрор” подало заяву про відкликання ліцензії. Як розповіли нам учасники ринку, над “Vulc@n”ом згущалися хмари – і Кріппа вирішив піти з ринку до того, як його дітище потрапить під санкції.

Що це дало Кріппе? Можливість спокійно “доїти” відразу два ринки: поки “Вулк@н” продовжує працювати в Росії, в Україні його місце зайняв псевдоукраїнський проект GGBet. І, схоже, його чіткий проросійський шлейф поки що нікого не турбує.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначили, що протягом вересня російські збройні сили системно концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, формуючи можливість для вибіркових, але надзвичайно інтенсивних ударів у певні дні. Замість постійного щоденного застосування ракетного озброєння, логістика противника, за даними ISW, дозволяє «накопичувати» боєприпаси та запускати їх великими пакетами, які супроводжуються одночасними масованими атаками сотень безпілотних літальних апаратів. Така координація ракетних і БПЛА-ударів має на меті ослаблення українських систем протиповітряної оборони (ППО) і збільшення ймовірності успішних уражень об’єктів цивільної та військової інфраструктури.

Ця тактика створює кілька системних ризиків. По-перше, масовані хвилі атак підвищують імовірність одночасного перевантаження радарів, пунктів управління й зенітних підрозділів, що знижує здатність ППО ефективно розподіляти обмежені засоби перехоплення. По-друге, поєднання балістичних і крилатих ракет з численними дронами дозволяє противнику маневрувати між різними траєкторіями і типами загроз, ускладнюючи прогнозування і пріоритизацію цілей. По-третє, акцент на «пакетних» ударах підвищує шанс пошкодження або виведення з ладу критичних точок — підстанцій, водопостачання, транспортних вузлів, медичних закладів та об’єктів енергетики — що має не лише логістичні, а й соціально-політичні наслідки.

ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.