Донька українського коміка Євгена Кошового відмовилася від навчання у Польщі й обрала українську академію

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України. За даними слідства, його службові дії та прийняті рішення спричинили значні фінансові втрати для державного бюджету, які обчислюються мільйонами гривень.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, перебуваючи на відповідальній посаді, нібито діяв в інтересах одного з керівників Державної фіскальної служби. Слідство вважає, що він сприяв зловживанню службовим становищем під час розгляду податкового спору між контролюючим органом та суб’єктом господарювання. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення, а втручання посадовців могло вплинути на подальший хід справи та її фінансові наслідки.

Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.