Дослідження: компонент нефільтрованої кави допомагає прибрати небезпечний жир на животі

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Причина введення таких обмежень криється в короткостроковому зниженні потужності маневрової генерації та зменшенні обсягів імпорту електроенергії, зазначають у «Укренерго». Це тимчасовий захід, який допоможе стабілізувати енергосистему України.

Обмеження не мають бути тривалими: вони діятимуть лише протягом дня, а вже ввечері енергопостачання буде повністю відновлено. Це дасть можливість промисловим споживачам планувати свою роботу з урахуванням нових графіків і уникати втрат продуктивності в піковий вечірній час.

В «Укренерго» також закликали бізнес і промисловість розумно використовувати електроенергію, особливо в періоди знижених потужностей, для підтримки стабільності енергосистеми країни.

Такі заходи дозволяють уникнути більш серйозних перебоїв, зменшити ризики для системи і підтримати її стабільну роботу. Енергетичні обмеження для бізнесу і промисловості стали частиною загальних зусиль для забезпечення стабільності енергетичної системи України, що особливо важливо в умовах зимового періоду та підвищеного навантаження на мережу.