Екс-депутат Київської облради Дмитро Крейнін підозрюється в організації схеми із захоплення землі у столиці

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

На тлі постійних ударів по українській енергосистемі забезпечення безперебійного функціонування критичної інфраструктури стає питанням стратегічної важливості. Закупівля спеціалізованого обладнання для відновлення електричних мереж та енергетичних об’єктів прямо впливає на національну безпеку. Проте спосіб розподілу бюджетних коштів у цій сфері часто викликає серйозні запитання щодо прозорості та ефективності витрат.

9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) уклало чотири великі договори на загальну суму 1 584 332 966,40 гривень. Всі закупівлі були проведені в рамках програми КПК 3111000, без відкритого конкурсу, з посиланням на спеціальні процедури, передбачені законодавством для термінового відновлення критичних об’єктів. Такий підхід, з одного боку, дозволяє оперативно реагувати на аварійні ситуації, але з іншого — створює ризики непрозорого використання державних коштів і потенційного зловживання процедурою неконкурентних закупівель.

Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.