Експерт: Росія не припиняє авіаудари — це лише частина їхньої психологічної операції

На фоні непередбачуваного економічного ландшафту, де долар продовжує встановлювати нові рекорди, фінансові установи стикаються зі складними викликами та несподіваними змінами. За даними Bloomberg, відзначається зростання курсу долара до позначки понад 40 гривень за один долар. За останній тиждень, міжбанківський курс на цій платформі підвищився з 38,80 гривень до 39,45 гривень за долар, а на початку цього тижня досягнув 39,47 гривень за долар. Наразі ці котирування вже перевищили 39,50 гривень за долар, а закриття торгів відбулося на рівні 39,61 гривень за долар. Офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком, також досяг нового історичного максимуму, становлячи 39,5737 гривень за долар.

Зростання цін на долар обумовлене не лише національними процесами, а й міжнародними фінансовими операціями. Наприклад, Національний банк зазначив збільшення обсягу продажів долара зі своїх валютних резервів, що перевищило $100 мільйонів. За період з 8 по 12 квітня відбулося викидання на міжбанк валюти на суму понад $378,3 мільйонів. Це викликало значне збільшення курсу долара, що, зокрема, ставило певний тиск на регулятора.

Різноманітні фактори, такі як обсяги валютних операцій Національного банку та домагання влади щодо девальвації гривні для поліпшення конвертації міжнародної допомоги, впливають на рух курсу. Згідно зі словами директора казначейства одного з великих банків, середньорічний курс у 40,7 гривень за долар, передбачений у держбюджеті на 2024 рік, має відображати реальний стан ринку. З огляду на ці динаміки, очікується подальше зростання курсу долара, що викликає серйозні перетурбування у фінансовому середовищі та серед населення.

Разом із зростанням міжбанківського курсу, також підвищується курс чорного ринку та валютних кас. Долар у банківських касах подорожчав на 15-20 копійок, зазначаючи максимальні котирування від 39,65 до 39,99 гривень за долар. Ситуація на фінансовому ринку вимагає уважності та обережності від усіх громадян та фінансових установ, оскільки подальші зміни можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в країні.

У фінансовому ландшафті країни зафіксовано ряд значущих тенденцій, що відображають складні економічні реалії. Згідно з даними, майже всі державні банки утримувалися в середніх межах котирувань. Приватбанк встановлював курси купівлі/продажу у діапазоні від 39,10 до 39,70 гривень за долар, Ощадбанк – від 39,30 до 39,85 гривень за долар, в той час як у Сенс Банку котирування становили від 39,40 до 39,90 гривень за долар.

Карткові курси банків перетнули психологічний рубіж 40 гривень за долар, однак це зробив лише один банк – Акордбанк, встановивши картковий курс продажу на рівні 40,40 гривень за долар. Середня шкала курсів на ринку коливалася від 39,20 гривень за долар (Укрсиббанк) до 39,99 гривень за долар (Кредобанк). Щодо викупу, карткові курси знаходилися в діапазоні від 38,42 до 39,85 гривень за долар.

Середня ціна продажу долара на поточні рахунки фізичних осіб у рамках місячного ліміту у 50 тисяч гривень з можливістю миттєвого зняття становила 39,4 гривень за долар (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний курс тут склав 39,24 гривень за долар (банк "Український капітал"), а максимальний – 40,54 гривень за долар (Банк Авангард). Варто відзначити, що понад 20 банків тримали розцінки вище 40 гривень за долар.

Ці котирування та коливання на фінансовому ринку свідчать про важливі зміни та виклики, перед якими стоїть економіка України. Це також підкреслює необхідність уважного та обачного підходу до фінансових операцій для всіх учасників ринку та громадян.

Український фінансовий ринок переживає період значних коливань, які відображають складні економічні умови країни. Зростання курсу долара надихає банки на встановлення нових рекордних котирувань, що ставить перед ними виклики у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Перевищення психологічного рубежу у 40 гривень за долар карткових курсів відображає складність ситуації, яка може вплинути на фінансове благополуччя громадян. Варто уважно стежити за розвитком подій на фінансовому ринку та приймати обачні рішення щодо фінансових операцій для збереження стабільності та ефективного управління фінансами.

Після російської військової атаки на місто Авдіївку, ситуація в регіоні стала дуже напруженою. Російські війська просуваються все ближче до міста, зазнаючи значного опору від українських сил. Звіти різних джерел свідчать про загострення бойових дій як на півдні, так і на півночі міста. Військові експерти зауважують недоліки у підготовці оборонних структур, що підкреслює необхідність вжиття негайних заходів для зміцнення оборони. Ситуація в Авдіївці визначається як критична, з чим погоджується й місцева військова адміністрація. Через інтенсивні обстріли та авіаудари, місто опиняється під значним загрозою, і необхідно прийняти невідкладні заходи для захисту цивільного населення та збереження територіальної цілісності.

Протягом останніх днів російські війська інтенсифікували свої штурмові дії проти українських сил в Авдіївці. Зростає кількість зіткнень, авіаударів і використання FPV-дронів. Незважаючи на це, наші захисники і захисниці міцно тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Логістичне постачання українського гарнізону в Авдіївці зберігається стабільним, а ЗСУ вживають заходів для посилення оборони, установлюючи додаткові вогневі позиції та спостережні пункти. Хоча ситуація складна, вона залишається під контролем українських сил.

Плани російського командування стають все більш очевидними. Хоча вони не змогли здійснити "широкий обхват" Авдіївки, їм вдалося проникнути до деяких територій міста, зокрема, до району ресторану "Царське полювання" та дачного масиву "Івушка". Російські війська намагаються відсікти головні логістичні шляхи ЗСУ, але українські сили стійко протистоять їхнім атакам.

Незважаючи на спроби російських військ прорватися на північ і південь міста, українські сили підтримують свою позицію і активно відбивають напади ворога. Важливою задачею залишається збереження стратегічних точок і контроль над головними комунікаційними маршрутами.

Спостереження за ситуацією в Авдіївці вказують на те, що російські війська намагаються поділити гарнізон у місті на дві частини або змусити українські війська на південному та південному сході міста – в районі 9-го кварталу та позицій "Зеніт" – відступити. Це має на меті перерізати шляхи постачання українських сил в Авдіївці і створити складні умови для оборони.

Українські війська тримають оборону, проте складна ситуація вимагає посилення заходів для збереження контролю над ключовими територіями міста. Російські війська намагаються обхідити місто з двох боків, а невелика кількість успіхів у контролі над головними трасами може призвести до важких наслідків для української оборони.

Прогрес російських військ в Авдіївці може стати стратегічною перевагою для них, оскільки контроль над районами з високими будинками, такими як "9 район", дозволить їм маневрувати і встановити артилерійські позиції. Це ускладнить оборону міста та може призвести до стратегічних втрат.

Українські війська повинні розглянути варіанти посилення гарнізону в місті або поступового виведення своїх сил з Авдіївки. Однак наразі не спостерігається жодних ознак зміцнення оборони чи контрударів. Це вимагає уважного аналізу та швидких дій для збереження контролю над містом.

За висловами аналітика, Збройні Сили України мають резерви, які можна перерозподілити з інших, менш напружених напрямків. Російська Федерація вже використовує цю тактику, активно перекидаючи резерви під Авдіївку з інших фронтів. У випадку, якщо обидві сторони вирішать розпочати вуличні бої у місті, це стане викликом для особового складу.

"Для проведення вуличних боїв потрібні мотивовані та добре підготовлені піхотинці, просто мобілізовані військові не зможуть впоратися з цим. Це специфічний вид бойових дій", – зауважує аналітик.

Якщо українська влада вирішить вивести гарнізон із напівоточеного міста, то є час для цього, але він обмальний, переконаний Жирохов. "Ми ще не досягли точки неповернення. Є можливість поступово вивести українське угруповання по рубежах. Але час стискається. І це відбувається дуже швидко", – підкреслює він.

Військове командування утримується від коментарів з цього питання, але зазначає, що безпека українських військових є пріоритетом. "Як повторено керівниками української держави та Збройних Сил, в найважчі моменти на полі бою найважливіше – це збереження життів наших військових, захисників України", – заявив речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій.

У військових діях під Авдіївкою вирішальним фактором стає ефективне управління резервами та гнучкість у відповіді на ворожі дії. Російська сторона активно перебрасує свої сили, намагаючись вибити український гарнізон з рівноваги, а також створює загрозу вуличних боїв, які вимагають високого рівня підготовки військових. Українська влада має стратегічний вибір щодо виведення військових із міста, однак час для цього обмальний. Головним пріоритетом залишається безпека українських військових та збереження їхніх життів на полі бою.

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.