Елітні годинники, земля і мільйони: як живе мер Ужгорода Богдан Андріїв під час війни

Президент Володимир Зеленський оголосив про активізацію міжнародного діалогу, що має стати ключовим елементом зміцнення оборонного потенціалу України у найближчі місяці. У зверненні, оприлюдненому в його Telegram-каналі, глава держави підкреслив, що низка запланованих зустрічей спрямована не лише на розширення військової підтримки, а й на поглиблення стратегічних партнерств, від яких безпосередньо залежить безпека українських громадян.

Першою з таких подій став робочий візит до Іспанії, де Зеленський проводить перемовини з прем’єр-міністром Педро Санчесом. Українська сторона очікує, що зустріч дасть змогу домовитися про нові формати допомоги, включно з посиленням протиповітряної оборони, підтримкою енергетичної інфраструктури та розширенням програм військової підготовки. Іспанія залишається однією з країн ЄС, які системно підтримують Київ, тому оновлення співпраці вважають важливим кроком у підготовці до майбутніх безпекових викликів.

Зеленський підкреслив, що щоденна співпраця з міжнародними партнерами має приносити конкретні результати для України, особливо в умовах російської агресії.

Уже завтра президент вирушить до Туреччини. Там відбудуться перемовини щодо активізації дипломатичних процесів, а також обговорення низки рішень, напрацьованих українською стороною.

Окремий акцент Зеленський зробив на питанні повернення українських військовополонених. За його словами, зараз готується новий етап переговорів, у межах якого Україна запропонує партнерам конкретні механізми для відновлення обмінів.

Президент наголосив, що повернення полонених та наближення завершення війни залишаються ключовими пріоритетами української влади.

Скандал навколо українських посадовців, які володіють нерухомістю в Дубаї, продовжує наростати. За даними міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, виявлено, що декілька високопосадовців, у тому числі представники Кабінету Міністрів, КМДА та оборонного підприємства, володіють розкішною власністю в цьому ексклюзивному місті. Щоб ухилитися від обов'язку зазначення цих активів у своїх деклараціях, вони передали право власності на ім'я своїх дружин. Проте, розслідування журналістів з проєкту “Схеми” розкрило цю схему, виявивши імена посадовців. Один з них — Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики уряду України, чиє ім'я пов'язане з готелем Wyndham Dubai Marina. Виявилося, що його дружина, Наталя, придбала один з великих номерів у цьому готелі у 2018 році за 331 тисячу доларів. Коблош стверджує, що не був проінформований про цю нерухомість. Ще один посадовець, Віктор Перепелиця, керівник бюро підприємства науково-виробничого комплексу “Іскра”, також має апартаменти в Дубаї, проте вони не згадані у його деклараціях за останні роки. Третій посадовець, Дмитро Рахматуллін, виконувач обов'язків очільника автотранспортного підприємства КМДА, придбав 16 квартир в Дубаї на суму 14,5 мільйона доларів, проте ця інформація також відсутня у його деклараціях. Ці дії посадовців є порушенням антикорупційного законодавства та можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність. Дружина Віктора Перепелиці володіє апартаментами у хмарочосі “Burj Vista Tower 1” в Дубаї від лютого 2014 року. Згідно з документами, ця нерухомість площею 84 квадратних метри оцінюється у 430 тисяч доларів. Проте у декларації посадовця вона не фігурує, так само як і дохід від оренди, який з 2018 року перевищив 154 тисячі доларів. У відповідь на запитання журналістів, Віктор Перепелиця стверджує, що не має поняття про наявність цієї нерухомості у своєї дружини. Його дружина, Ольга, також відкидає будь-який зв'язок із цією власністю. За словами їхньої дочки, вона придбала апартаменти в Дубаї за довіреністю від матері, вклавши власні кошти та не повідомивши батьків. “Моєї мами тут ніколи не було. Я купила це сама, без її знання. Я просто записала це на маму, оскільки у мене була повна довіреність на неї”, – розповіла Ольга Перепелиця.

Справа про володіння нерухомістю в Дубаї знову стала топ-темою в українському суспільстві. На цей раз у центрі уваги опинився голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії, Дмитро Рахматуллін. За даними, що надійшли від міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, він став власником нерухомості ще у 2009 році, коли придбав право власності на 16 квартир у хмарочосі “Ferretti Luxury Beach Residence” поруч з островом Джебель Алі. Однак ця будівля так і не була завершена, а Рахматуллін заперечує своє володіння цією нерухомістю, стверджуючи, що не має жодного майна, яке потребує декларування. Відповідно до його заяв, на момент придбання квартир він працював у приватній компанії в арабо-африканському регіоні, і лише з 2015 року обіймав посади у Києві, проте так і не зазначав цю власність у своїй декларації.

Нещодавно журналісти проєкту “Схеми” виявили, що нерухомість у житлових комплексах Дубая належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам. Зокрема, екс-міністр екології часів Януковича Микола Злочевський, екс-президент “Мотор Січі” В’ячеслав Богуслаєв, лобіст концерну “ЄДАПС” та екс-регіонал Василь Грицак, колишній суддя Артур Ємельянов та екс-заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов.

За дослідженням, голова Київського районного суду Одеси Сергій Чванкін, у своїй декларації не згадував про апартаменти у Маямі, що належать компанії його дружини у США, хоча нерухомість була придбана у березні 2023 року, а в декларації за 2022 рік зазначив лише 9,7 мільйонів гривень доходу.

• Українські посадовці, зокрема голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії Дмитро Рахматуллін, володіють нерухомістю в Дубаї, проте відмовляються визнавати своє володіння, наводячи різні аргументи для виправдання.

• Розслідування журналістів також виявило, що нерухомість в Дубаї належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам.

• Ці випадки підштовхують до серйозного обговорення щодо прозорості та етичності у діяльності українських чиновників, а також до посилення контролю за їх деклараціями та майновим станом.

• Недекларована нерухомість за кордоном може свідчити про можливі порушення антикорупційного законодавства та потребує детального розслідування та відповідальності перед законом.

ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання після того, як суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення. Адвокат Назар Кульчицький повідомив, що суддя направив ухвалу в СІЗО після вирішення. Проте, варто зауважити, що під час засідання прокурор, з якихось невідомих причин, не був присутній. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки НАБУ і САП не змогли знайти достатніх доказів щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи рішення суду, наголосив на тому, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суду немає підстав його бачити. Навіть після скасування рішення про варту в 50 мільйонів гривень, Лієва випустили під особисте зобов'язання, однак він не повернувся до в'язниці після закінчення терміну тримання під вартою. Адвокат пояснив, що тепер Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання ув'язнення, а ВАКС 17 квітня не розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу.

З вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків:

• Неоднозначність у вирішенні справи: суддя вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання після зміни запобіжного заходу, проте прокурор не був присутній на засіданні, що може викликати питання стосовно об'єктивності рішення.

• Недостатність доказів: Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підтвердження обвинувачень щодо розкрадання майже півтора мільярда гривень.

• Прозорість та незалежність суду: суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що суд не може бачити склад злочину, якщо навіть САП не може його визначити, що свідчить про спробу дотримуватись принципів прозорості та незалежності вирішення правосуддя.

• Відсутність ефективних запобіжних заходів: Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, що може викликати занепокоєння стосовно ефективності впровадження судової системи.