Фігурант справи НАБУ Оленич продовжує впливати на роботу КМДА

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

20 грудня Кабінет міністрів України затвердив запуск системи “е-Консул” — цифрового проєкту, спрямованого на спрощення надання послуг для українців, які перебувають за кордоном. Завдяки цій ініціативі громадяни зможуть отримати низку документів із мінімальною кількістю візитів до дипломатичних установ.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ, система “е-Консул” дозволить надавати такі послуги:

Для подачі заяв на отримання цих послуг використовуватимуться портал і мобільний додаток “Дія”.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив упевненість, що цифровізація консульських послуг стане важливим кроком для мільйонів українців, які живуть за кордоном.

“Переконаний, що мільйони наших громадян за кордоном оцінять нововведення, які спрощують доступ до послуг МЗС шляхом цифровізації. Для подачі та отримання документів двічі їхати за багато кілометрів не потрібно. Це є реальною економією часу та коштів для наших громадян”, — зазначив Сибіга.

Уряд підкреслив, що ця ініціатива є експериментальною. Її успішна реалізація стане кроком до повної цифровізації консульських послуг, що полегшить життя українцям за межами країни.

Назва "Характерники" має історичне коріння і відсилає до легендарних козаків-чаклунів, які, за переказами, володіли надприродними здібностями. Це символізує прагнення учасників підрозділу до самовдосконалення та подолання минулого.

Це було оголошено у Telegram-каналі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Новобранці, що склали військову присягу, відзначаються своїм патріотизмом та готовністю захищати Україну. Вони також мають значний досвід, в тому числі бойовий.

“Ці добровольці вирішили використати своє право на викуплення провини та приєднатися до армії для захисту нашої землі від загарбників”, – йдеться у повідомленні.

Батальйон “Характерники” планує найближчим часом розпочати виконання бойових завдань і продемонструвати свої військові здібності на полі бою.

В Україні вже почав діяти схвалений парламентом закон про добровільну мобілізацію в’язнів. Однак закон має низку нюансів і стати на захист держави, зможуть не всі. Мобілізуватися не зможуть засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.