Глава МЗС Туреччини: між Україною та Росією у 2025 році може виникнути «нова ситуація»

Українська політична арена знову огортається хмарами нестабільності, що викликає серйозну тривогу серед керівництва країни. Недавно президент Володимир Зеленський разом з представниками правоохоронних органів та спецслужб висловили обурення щодо загрози можливого державного перевороту. За словами спікера Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Андрія Юсова, Росія налагоджує активні заходи з дестабілізації ситуації, купуючи українські телеграм-канали та створюючи тисячі фейкових акаунтів для ботів. Все це свідчить про новий етап інформаційної війни Росії проти України.

Згідно з опублікованим матеріалом в газеті Washington Post, російські сили запустили обширну інформаційну кампанію з метою дискредитації президента Зеленського. Серед відомих журналістів акцентується увага на зв'язку російського Інформаційно-психологічного центру "Дев'ятий вал" з організацією провокацій проти України. Відомо, що цей центр має на меті посилення позицій Росії у відносинах з ЄС та США, а також намагається вплинути на публічну думку стосовно переговорів з Росією та розподілу уваги до України.

Аналізуючи діяльність російського Інформаційно-психологічного центру, не можна виключити його участь у плануванні "дискредитації влади" в Україні. Раніше російські структури активно пропагували розкол між Офісом Президента та військовими та розповсюджували претензії Заходу до України. Ймовірно, вони також брали участь у плануванні можливого державного перевороту з метою поглиблення хаосу, що може призвести до розпаду фронту та втрати Україною своєї незалежності та суверенітету.

У висновку можна зазначити, що ситуація в Україні набуває все більшої напруженості через можливий державний переворот та активні дії Росії щодо дестабілізації політичної та інформаційної ситуації в країні. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, набуває нових розмірів через використання телеграм-каналів, соціальних мереж та інших медіа-платформ для поширення дезінформації та дестабілізації ситуації. Важливою є увага та реакція українських владних структур на ці загрози та прийняття відповідних заходів для захисту національних інтересів та державної безпеки.

В Україні відновилася активна дискусія щодо оплати праці педагогів, цього разу на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій виступив із вимогою, щоб у 2026 році зарплати вчителів були підвищені суттєво, а не обмежувалися символічними надбавками. За пропозицією комітету, оплата праці педагогів має становити щонайменше три мінімальні зарплати, що відповідає 25 941 гривні на місяць, забезпечуючи гідний рівень життя та мотивуючи спеціалістів залишатися у професії.

Голова комітету Сергій Бабак повідомив, що під час фінального доопрацювання державного бюджету уряд відхилив відповідну правку, аргументуючи це необхідністю збереження фінансової стабільності. За версією Кабінету Міністрів, різке підвищення зарплат педагогам нібито вимагало б додаткових коштів, яких начебто немає у бюджеті, що викликало напружену дискусію у парламенті. Депутати та представники освітянських спільнот наголошують, що без реального підвищення оплати праці неможливо забезпечити якість освіти та утримати кваліфікованих вчителів у школах.

За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.

У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.

Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.