Голова НБУ Андрій Пишний може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках

Черкаський районний суд ухвалив рішення про стягнення 49 470 гривень із місцевого мешканця, який завдав шкоду водним біоресурсам. Суд визнав, що порушник своїми діями порушив закон, здійснивши незаконний вилов на Дніпрі за допомогою забороненої месинової сітки. Інцидент стався в акваторії поблизу села Худяки, де чоловік виловив 30 лящів, що підлягають охороні та регулюванню. Рішення суду підкреслює пріоритет захисту довкілля та відновлення справедливості для держави й місцевої громади.

Матеріали кримінального провадження №707/2015/25 детально описують порушення: заборонена сітка довжиною близько 70 метрів із вічком 70×70 см була встановлена без відповідного дозволу. Такий вид промислу заборонений через шкоду, яку він завдає рибним запасам та екосистемі річки. Судова практика демонструє, що незаконне вилучення водних ресурсів тягне не лише кримінальну відповідальність, а й обов’язок відшкодувати матеріальні збитки довкіллю.

Такі знаряддя лову прямо заборонені Правилами любительського та спортивного рибальства. У результаті незаконного використання сітки порушник виловив 30 особин ляща.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук у листі від 26 травня 2025 року оцінив шкоду, завдану водним біоресурсам, у 49 470 гривень.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не подавався, а сам порушник добровільно збитки не компенсував.

У межах окремого цивільного провадження Черкаський районний суд дійшов висновку, що чоловік зобов’язаний відшкодувати повну суму шкоди, заподіяної довкіллю.

Суд послався на норми частини 4 статті 68 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають безумовний обов’язок порушників компенсувати завдані збитки.

Рішення суду створює черговий прецедент, який підтверджує: за незаконний вилов риби та використання заборонених знарядь лову відповідальність неминуча, а завдані довкіллю збитки мають відшкодовуватися у повному розмірі.

В Україні продовжують впроваджувати цифрові технології у різні сфери життя, і оборона не є винятком. Нещодавно було оголошено про важливе нововведення у мобільному додатку "Резерв+". Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що тепер у додатку доступний електронний військово-обліковий документ.

Переваги електронного військово-облікового документа

Впровадження електронного військово-облікового документа має значні переваги для військовозобов'язаних громадян та військових структур. По-перше, це суттєво спрощує процес обліку та надання необхідної інформації, зменшуючи паперову тяганину. Громадяни зможуть зручно зберігати та оновлювати свої військово-облікові дані безпосередньо у додатку.

Зручність і доступність

Мобільний додаток "Резерв+" забезпечує зручний доступ до електронного військово-облікового документа у будь-який час та з будь-якого місця. Це дозволяє військовозобов'язаним оперативно оновлювати інформацію про себе, а також отримувати актуальні повідомлення та нагадування від військових органів.

Інноваційні функції

Окрім основної функції зберігання військово-облікових даних, додаток "Резерв+" має й інші корисні функції. Він дозволяє отримувати інформацію про найближчі військові частини та установи, переглядати новини та оголошення від Міністерства оборони, а також брати участь у різноманітних опитуваннях та анкетуваннях.

Безпека і конфіденційність

Одним з ключових аспектів впровадження електронного військово-облікового документа є забезпечення безпеки та конфіденційності даних. Додаток "Резерв+" використовує сучасні методи шифрування та захисту інформації, що гарантує безпеку персональних даних користувачів. Міністерство оборони запевняє, що всі дані будуть зберігатися надійно і не потраплять до рук зловмисників.

Майбутні перспективи

Впровадження електронного військово-облікового документа є лише першим кроком на шляху до цифровізації оборонної сфери України. Міністерство оборони планує й надалі розвивати мобільний додаток "Резерв+" та додавати нові функції, які зроблять процеси обліку та взаємодії з військовими структурами ще зручнішими та ефективнішими.

Висновок

Нововведення у мобільному додатку "Резерв+" є важливим кроком у напрямку цифровізації оборонної сфери України. Впровадження електронного військово-облікового документа значно спрощує процеси обліку та забезпечує зручний доступ до важливої інформації. Це інноваційне рішення дозволить військовозобов'язаним громадянам оперативно оновлювати свої дані та отримувати актуальні повідомлення від військових органів. Міністерство оборони продовжує працювати над покращенням додатку, щоб зробити його ще більш корисним та ефективним інструментом для громадян та військових структур.

За нововведенням розробники зазначають, що тепер можна не носити з собою паперовий військовий квиток чи загублене приписне свідоцтво. Чинність електронного документа можна буде перевірити за допомогою QR-коду, який доступний у застосунку.

Електронний військово-обліковий документ міститиме таку інформацію, яка буде доступна представникам ТЦК та СП:

Тестовий режим додатку “Резерв+” завершиться у середині червня, а вже влітку в застосунку з’явиться електронний військовий квиток – аналог паперового облікового документа зі штрих-кодом. Цей електронний військовий квиток можна буде пред’являти під час перевірки документів представниками ТЦК, поліції та прикордонної служби.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.