Головний біль і тиск: коли очікувати пік магнітної бурі цього вікенду

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку. Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.

За останні два роки український фармацевтичний ринок зазнав помітних змін, пов’язаних із трансформацією підходів до лікування психоемоційних розладів. Попит на антидепресанти демонструє стрімке зростання, що відображає не лише загальний стан суспільства, а й поступове усвідомлення важливості системної роботи з ментальним здоров’ям. За даними сервісу Liki24, у період з 2023 по 2025 роки кількість запитів на антидепресанти зросла на 72%, що стало одним із найвищих показників серед усіх груп лікарських засобів.

Аналітики відзначають зміну споживчої поведінки: українці все частіше відмовляються від снодійних і заспокійливих препаратів швидкої дії, надаючи перевагу тривалій терапії, спрямованій на усунення причин, а не лише симптомів. Такий підхід свідчить про зростання довіри до психіатрів і психотерапевтів, а також про зниження стигматизації психічних розладів у суспільстві.

Засновник Liki24 Антон Авринський зазначає, що це свідчить про зміну підходу українців до психічного здоров’я: «Люди частіше обирають системне лікування, а не разові рішення». Подібна тенденція спостерігається й у інших сегментах тривалої терапії: 2025 року попит на препарати заліза зріс на 21,7%.

Найбільше зростання попиту відзначається саме на антидепресанти, тоді як інші категорії психотропних препаратів демонструють спад. При цьому структура аптечного кошика залишається стабільною: лідирують знеболювальні засоби, ліки від підвищеного тиску, препарати для суглобів і м’язів та сезонні медикаменти.

Останнім часом дискусії щодо антидепресантів знову привернули увагу у соцмережах після публікації матері про призначення 6-річному хлопчику препарату «Золофт» для лікування депресивного епізоду. Частина користувачів підтримала відвертість матері, інші критикували рішення через вікові обмеження препарату.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

«Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчики, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», – сказав Лісовий.

Міністр вважає, що змусити дітей залишитися в воюючій Україні може якісна освіта.

Він каже, що західні виші, до яких вступають українці, не кращі за вітчизняні, і взагалі західна освіта багато в чому «міфологізована».

Нагадаємо, що хлопці з 17 років мають ставати на військовий облік. Кабмін пропонує їх ще й штрафувати, якщо вони цього не роблять. А з 18 років хлопці вже не можуть виїхати за кордон.

Тому багато батьків намагаються відправити своїх синів за кордон до того моменту, як їм виповнилося 18 або навіть 17 років. Звідси – і великий відтік хлопчиків зі старших класів, про який говорить міністр освіти.